Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №560/11845/25
Суддя: Біла Л.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11845/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
28 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області стосовно припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.04.2024 по 15.04.2025.
Відповідача зобов`язано здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.04.2024 по 15.04.2025.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як особа з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції та з 25.10.2018 отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.11.2018 серії АВ №1110332, виданої Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією, позивача було визнано особою з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції на період з 28.11.2018 по 30.11.2021.
Листом від 12.03.2024 №419, який надійшов на адресу відповідача 18.03.2024 вх. №5523/8 КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» просив припинити виплату пенсії позивачу з 01.04.2024.
Відповідно виплата пенсії по інвалідності позивача припинена з 01.04.2024.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.05.2025 позивачу з 16.04.2025 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції.
З 16.04.2025 позивачу поновлено виплату пенсії по 3 групі інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
20.05.2025 позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про виплату пенсії по інвалідності за період з 01.04.2024 по 15.04.2025.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.05.2025 №6940-6030/Я-03/8-2200/25 повідомлено позивачу про відсутність підстав для виплати пенсії по інвалідності з 01.04.2024 по 15.04.2025, оскільки в цей період він не визнаний особою з інвалідністю.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення спору.
Відповідно до статей 9, 30, 32 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності є видом пенсійної виплати, яка призначається особі у разі настання інвалідності за наявності передбачених законом умов.
За приписами статті 34 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Зазначене дає підстави зробити висновок, що позивач не є особою, яка на час звернення з цим позовом досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону №1058-IV.
Тобто, пенсія позивачу по інвалідності призначається та виплачується виключно на строк встановлення такої інвалідності.
Частинами 2, 3 статті 35 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Разом із тим, ці положення підлягають застосуванню з урахуванням спеціальних норм, запроваджених на період карантину та воєнного стану.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу було встановлено III групу інвалідності з 28.11.2018, а строк повторного огляду визначено на грудень 2021 року. Отже, строк повторного огляду припав на період дії карантинних обмежень, запроваджених у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, а в подальшому - на період дії воєнного стану в Україні.
Пунктом 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.
Крім того, пунктом 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону передбачено, що для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Отже, законодавець прямо передбачив гарантії безперервності виплати пенсії по інвалідності у випадках, коли строк повторного огляду припав на період дії особливих правових режимів, зокрема воєнного стану, та пов`язав можливість припинення такої виплати не лише з формальним спливом строку огляду, а й з урахуванням спеціального правового регулювання, чинного на відповідний період.
Із матеріалів справи встановлено, що підставою для припинення виплати пенсії позивачу став лист КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» від 12.03.2024 №419, яким було запропоновано припинити виплату пенсії з 01.04.2024.
При цьому, як вірно відзначено судом першої інстанції, у вказаному листі не наведено належного нормативного обґрунтування для припинення виплати пенсії саме в умовах дії воєнного стану та спеціальних гарантій, установлених пунктом 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, був зобов`язаний діяти не лише формально на підставі отриманого листа, а й перевірити наявність правових підстав для припинення пенсійної виплати з урахуванням усіх чинних норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Водночас, згідно з витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.05.2025 позивачу з 16.04.2025 повторно встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, після чого відповідач поновив виплату пенсії по інвалідності.
Факт повторного встановлення позивачу III групи інвалідності сам по собі свідчить про відсутність обставин, які б вказували на втрату ним права на пенсію по інвалідності у спірний період, а відтак підтверджує, що припинення виплати пенсії з 01.04.2024 було здійснено без належного врахування спеціальних гарантій, установлених законом.
В контексті встановлених обставин, суд першої інстанції вірно виснував, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для припинення виплати пенсії позивачу у період з 01.04.2024 по 15.04.2025. Саме лише посилання на лист органу МСЕК без урахування спеціальних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що діяли в період дії карантинних обмежень, запроваджених у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, та в умовах воєнного стану, не може вважатися достатньою та законною підставою для припинення пенсійних виплат.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності та інших належних соціальних виплат за період з 01.04.2024 по 15.04.2025.
Як наслідок, суд першої інстанції брав належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії по інвалідності та інших належних соціальних виплат за період з 01.04.2024 по 15.04.2025.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua