Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №640/4582/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/4582/22 Суддя (судді) першої інстанції: Озерянська Світлана Іванівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Оксененка О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Литвина І.О., представника відповідача Євтушенко В.В., апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Литвина Ігоря Олександровича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

07.02.2022 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення №00209070908 від 05.01.2022 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що не отримувала від контролюючого органу наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв`язку з чим була позбавлена можливості надати контролюючому органу заперечення, письмові пояснення, інформацію та додаткові документи під час проведення перевірки, зокрема щодо обставин виявлених порушень, інформацію, яка спростовує наявність вини позивача, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності для захисту своїх прав та інтересів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а тому прийняті на підставі акту перевірки рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва вказана справа надійшла на розгляд 17.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність спірного рішення.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Зокрема, апелянт не згоден з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог, наполягаючи на доведеності їх належними доказами.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.202 було витребувано справу, 24.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено до слухання у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 вказана справа прийнята у провадження судді Карпушової О.В.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про правильність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві в період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року та з 01.10.2018 року по 14.01.2020 року на загальній системі оподаткування, що підтверджується матеріалами справи.

25.08.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7, пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку зі змінами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, унесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців та з проведенням державної реєстрації припинення платника податків, прийнято наказ від № 6715-П «Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з 15.09.2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів, з дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 14.01.2020 року.

Копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки №6715-п від 25.08.2021 року та письмове повідомлення про проведення перевірки № 1380/6/26-15-07-09-08-27 від 27.08.2021 року направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131559748, 30.08.2021 року було вручено особисто позивачці.

15.09.2021 року розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 14.01.2020 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 14.01.2020 року.

За результатами перевірки 28.09.2021 року перевіряючими складено акт №72992/Ж5/26-15-07-09-08/ НОМЕР_1 , яким встановлено ряд порушень, в тому й числі: абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено за 2017 рік в сумі 525,87 грн. (термін сплати 19.01.2018 року, фактично сплачено 31.01.2018 року), за І квартали 2018 року в сумі 871,05 грн. (термін сплати 19.04.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року) за II квартали 2018 року в сум 2457,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року), III квартали 2018р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року) за І квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.04.2019 року, фактично сплачено 17.01.2020 року) за II квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року фактично сплачено 17.01.2020 року), III квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 17.01.2020 року).

На підставі акту перевірки від 28.09.2021 року №72992/Ж5/26-15-07-09-08/ НОМЕР_1 податковим органом прийнято рішення від 18.10.2021 року №76019070908 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано єдиного внеску у розмірі 203 179,50 грн. та застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 41166,96 грн.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими на підставі акту перевірки, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.12.2021 року №12301/Я/99-00-06-02-01-09, скасовано прийняте рішення від 18.10.2021 року №76019070908 Головного управлінням ДПС у м. Києві, оскільки було винесено не за встановленою формою. Водночас зазначено, що воно не скасовує суму штрафної санкції.

На підставі акту перевірки та рішення Державної податкової служби України від 30.12.2021 року №12301/Я/99-00-06-02-01-09 відповідачем прийнято оскаржуване рішення №00209070908 від 05.01.2022 року про донарахування єдиного внеску у розмірі 203 179,50 грн. та застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 41166,96 грн.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до положень пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.

Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти висновку, що відповідач здійснюючи владні функції, контролює своєчасність сплати ФОП податків та зборів, а у разі порушень вживає відповідні заходи.

Матеріалами справи підтверджено, що копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.08.2021 року № 6715-Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення № 1380/6/26-15-07-09-08-27 від 27.08.2021 року направлялись відповідачем на податкову адресу позивача поштою з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення №0101131559748) і вказана поштова кореспонденція була отримана 30.08.2021 позивачкою, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером №0101131559748.

Цей доказ є належним та допустимим, внаслідок чого доводи апелянта з цього питання не приймаються.

Крім того, матеріалами справи не спростовано факт порушення позивачкою норм чинного законодавства в частині своєчасності сплати єдиного внеску у певні періоди, що зафіксовано в акті перевірки.

Апелянт доказів на спростування обставин наведених в акті перевірки не надав.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає, оскільки належними доказами підтверджено порушення позивачем абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено єдиний внесок у період 2017-2020 роки.

Крім того, не заслуговує уваги інший довід апелянта щодо порушення відповідачем положень ст.102 ПК України з огляду на період який перевірявся, а саме 2017-2020, дату прийняття спірного рішення 05.01.2022 року і підставу проведення перевірки, а саме розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (п.п. 78.1.7. п.78.1 ст. 78 ПК України), тобто перевірка проводиться за весь час здійснення підприємницької діяльності.

З приводу інших доводів апелянта щодо протиправності спірного рішення, колегія суддів наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність спірного рішення, як то передбачено ст.77 КАС України.

Внаслідок вказаного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Щодо решти інших доводів апелянта колегія суддів наголосушє, що враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апелянт не спростував висновки суду першої інстанції належними та допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2026.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Литвина Ігоря Олександровича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць

О.М. Оксененко