Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №362/6302/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/6302/26

провадження № 2-о/362/189/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин.

Суд установив:

Предмет і підстави заяви

ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , заявник) звернулася до суду з указаною заявою, в якій просить установити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви її автор зазначила, що позбавлена можливості реалізувати своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку зі смертю її сина військовослужбовця ОСОБА_2 через наявність розбіжностей у написанні його прізвища та прізвища матері.

Процедура

Ухвалою від 06 серпня 2026 року заява залишена без руху.

Ухвалою від 17 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі.

25 серпня 2026 року надійшли пояснення Міністерства оборони України, в яких останнє повідомило, що законодавством передбачено інший порядок встановлення факту, про який просить заявник, що виключає можливість розгляду даної заяви в порядку цивільного судочинства та є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Заінтересована особа також просила суд здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

Окрім того, на адресу суду надійшли письмові пояснення свідка ОСОБА_3 .

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату й час судового засідання повідомлені належним чином.

Заявниця подала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Розгляд справи здійснено за відсутності учасників справи.

За правилами частини восьмої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Нормативно-правове регулювання та мотиви, з яких виходить суд

У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також і у частині першій статті 13 зазначеного Кодексу визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 (надалі також ОСОБА_2 ), батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

13 вересня 2024 року ОСОБА_2 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»; проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , видане 09 липня 2025 року командуванням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 238.

Факт смерті (загибелі) ОСОБА_2 також підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 099 від 24 березня 2026 року.

Заявниця, як матір загиблого, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати їй частки грошового забезпечення загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви Командир військової частини повідомив, що їй не погоджено здійснення виплат частки грошового забезпечення у зв?язку з неможливістю підтвердити факт родинних зв`язків із загиблим через виявлені технічні помилки та розбіжності у наданих документах. Зокрема, зазначено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 матір`ю зазначена ОСОБА_5 , тоді як згідно актового запису про шлюб у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Суд дослідив повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 28 від 25 травня 1958 року, складений Виконавчим комітетом Великовільшанської сільської ради Васильківського району Київської області за № 00057871100 від 22 квітня 2026 року, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася « ОСОБА_5 ».

Вказаний витяг також містить зміни та виправлення, а саме:

Запис №1 - 20 вересня 2012 року на підставі Висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану №14/02-03-42 від 10 серпня 2012 року, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції у Київській області вніс зміни щодо відомостей про дитину, а саме: змінив прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Запис №2 - 21 квітня 2026 року реєстратором Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внесено виправлення в актовий запис щодо верифікації.

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №2 від 07 червня 1986 року вбачається, що 07 червня 1986 року Виконавчим комітетом Синицької сільської ради Богуславського району Київської області складений актовий запис про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Вказаний витяг також містить такі записи:

Запис №1 - 20 грудня 2011 року на підставі Висновку відділу РАЦС від 19 червня 2008 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції у Київській області вніс зміни щодо відомостей про наречену, а саме: прізвище « ОСОБА_12 » змінено на « ОСОБА_8 »;

Запис №2 - 11 серпня 2011 року на підставі Висновку про внесення змін від 10 серпня 2012 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції у Київській області вніс зміни щодо відомостей про наречену, а саме: прізвище « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_9 »;

Запис №3 - 06 лютого 2023 року реєстратором відбулася верифікація (звірка з ДПС) щодо внесення РНОКПП нареченого та нареченої;

Запис №4 - 21 квітня 2026 року реєстратором Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внесені зміни шляхом виправлення через технічну помилку реєстратора.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи також долучено пояснення свідка ОСОБА_3 , який повідомив суду, що він є сином заявниці та братом ОСОБА_2 . Також зазначив, що після загибелі брата у документах матері виявилися технічні помилки та розбіжності в написанні її прізвища. Згідно пояснень свідка, попри розбіжності та технічні помилки в документах, ОСОБА_2 беззаперечно є рідним сином ОСОБА_13 .

Досліджені судом докази є належними, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку, що ОСОБА_2 є сином заявниці.

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 підтверджує, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 .

Відомості про матір у ньому збігаються з даними заявниці за ім`ям та по батькові. Усі три документи (свідоцтво про народження, витяги з реєстру актів цивільного стану, паспортні дані заявниці) стосуються однієї особи, 1958 року народження, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Велика Вільшанка.

Розбіжність у прізвищах має документально підтверджене походження. На час народження сина в 1978 році заявниця мала дошлюбне прізвище ОСОБА_8 . У 1986 році, згідно з актовим записом про шлюб від 07 червня 1986 року, вона уклала шлюб з ОСОБА_10 і змінила прізвище на ОСОБА_7 . Тобто свідоцтво про народження складене до зміни прізвища, і відомості про матір у ньому відповідали дійсності на момент складання.

Подальші розбіжності в написанні прізвища (« ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_12 ») пояснюються змінами й виправленнями в актових записах. Різне написання прізвища є наслідком технічних помилок і виправлень у реєстрі. Воно не ставить під сумнів особу заявниці й не свідчить про те, що йдеться про різних осіб.

Жодних доказів, які б спростовували ці відомості, чи заперечень щодо самого факту родинних відносин від заінтересованих осіб суду не надано. Міністерство оборони України та військова частина оспорюють не сам факт спорідненості, а лише його документальне підтвердження.

Встановлення факту, із яким звернулася заявниця є необхідним з метою реалізувати право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги після смерті сина, який був військовослужбовцем.

Суд не погоджується з доводами Міністерства оборони України про наявність іншого порядку встановлення цього факту та необхідність закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року та статті 315 ЦПК України факти родинних відносин встановлюються судом в окремому провадженні, якщо законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Міністерство оборони України, посилаючись на існування такого порядку, вказало на положення частини другої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Так, відповідно до вказаних нормативних приписів, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

При цьому суд враховує, що Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та підзаконні акти, ухвалені на його виконання, не містять адміністративного порядку встановлення родинних відносин повнолітньої особи, яка померла.

Таким чином, заявниця не має іншої можливості документально підтвердити родинні відносини із загиблим сином, а від цього залежить її право на одноразову грошову допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закриття провадження в такій ситуації позбавило б її можливості захистити своє право, що суперечило б завданню цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України) та праву на судовий захист (стаття 55 Конституції України, стаття 4 ЦПК України). Спору про право у справі немає, оскільки заінтересовані особи не оспорюють сам факт спорідненості.

З цих підстав доводи Міністерства оборони України про необхідність закриття провадження суд вважає необґрунтованими та відхиляє.

Отже, аналіз наведених норм національного права й обставин справи дає підстави для висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (частина сьома статті 294 ЦПК України).

Керуючись статтями 259, 263-265, 268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити заяву.

2. Встановити факт родинних відносин, а саме що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана заявником, заінтересованою особою протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення: 28 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Попович