Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №580/3544/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3544/26 суддя першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 580/3544/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач, апелянт), в якому, з урахуванням фактично отримуваної пенсії за віком, призначеної з 17 серпня 2019 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку зазначеної пенсії шляхом послідовного збільшення цього показника на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, починаючи з 07 жовтня 2025 року, а також на коефіцієнт у розмірі 1,121, починаючи з 01 березня 2026 року, а також зобов`язати Головне управління провести відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 6188,89 грн на зазначені коефіцієнти, відповідача зобов`язано провести, починаючи з 07 жовтня 2025 року, перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення вказаного показника на коефіцієнти 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 і провести виплату пенсії з урахуванням такого перерахунку. У задоволенні інших позовних вимог (щодо здійснення виплати без застосування порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821) відмовлено.

Ухвалюючи рішення в частині задоволених вимог, суд першої інстанції, послаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 280/3296/24, виходив з того, що показник середньої заробітної плати, застосований безпосередньо при обчисленні пенсії позивача, підлягає щорічній індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а невиконання Головним управлінням цього обов`язку є протиправною бездіяльністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що показник середньої заробітної плати в розмірі 6188,89 грн, застосований для обчислення пенсій, призначених за зверненнями, які надійшли у 2019 році, підлягає зіставленню з показником, який визначається за методикою пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124), від бази станом на 01 жовтня 2017 року в розмірі 3764,40 грн, послідовно збільшеної на коефіцієнти всіх наступних років, включаючи коефіцієнт 2019 року (1,17).

За розрахунком апелянта, обчислений у такий спосіб показник (7405,03 грн станом на 01.03.2023, 7994,47 грн станом на 01.03.2024, 8913,83 грн станом на 01.03.2025) перевищив 6188,89 грн, а тому підстави для подальшого прямого збільшення показника 6188,89 грн на відповідні коефіцієнти відсутні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Черкаського окружного адміністративного суду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, свою позицію щодо вимог апеляційної скарги не висловив.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, яке включає право на забезпечення їх у старості.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначено Законом № 1058-IV, преамбулою якого встановлено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Цей показник щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються в межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням встановленого законом мінімального розміру збільшення.

На виконання наведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок № 124, пунктами 1 та 2 якого встановлено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій, зокрема обчислених відповідно до Закону № 1058-IV, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 установлено формулу обчислення щорічного коефіцієнта такого збільшення, а пунктом 7 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник застосовується, зокрема, під час проведення наступних перерахунків пенсій, а у всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.

Постановами Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251, від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року № 236 послідовно встановлено коефіцієнти щорічного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі відповідно 1,11 (застосовується з 01 травня 2020 року), 1,11 (з 01 березня 2021 року), 1,14 (з 01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року), 1,0796 (з 01 березня 2024 року), 1,115 (з 01 березня 2025 року) та 1,121 (з 01 березня 2026 року).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 4-5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачений частиною другою статті 42 цього Закону механізм збільшення показника середньої заробітної плати із застосуванням трирічного порівняння застосовується починаючи з 2021 року, тоді як у 2019-2020 роках такий показник збільшувався на коефіцієнт, обчислений за спрощеною (однорічною) формулою. Це не змінює встановленого зазначеними постановами розміру коефіцієнтів і не впливає на визначення того показника, до якого такі коефіцієнти застосовуються.

Водночас абзацом першим у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням зазначеного показника проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на визначений щороку коефіцієнт, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням уже збільшеного в попередніх роках показника.

Саме на цю норму Порядку № 124 посилається апелянт, стверджуючи про те, що індексації підлягає не показник, застосований безпосередньо при обчисленні пенсії позивача (6188,89 грн), а умовний показник, який вираховується від бази станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн) з урахуванням коефіцієнтів усіх наступних років.

Колегія суддів зазначає, що питання співвідношення абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 124 з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та щодо того, який саме показник середньої заробітної плати підлягає збільшенню під час щорічної індексації пенсій, неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого Порядком № 124 базового показника станом на 1 жовтня 2017 року, оскільки в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, положення Порядку № 124 із законом не узгоджуються, а відповідно до частини третьої статті 7 КАС України та загального принципу пріоритету закону над підзаконним актом застосуванню в цій частині не підлягають.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постановах від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24 та від 13 лютого 2025 року у справі № 280/3296/24, на яку, зокрема, послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів ураховує, що зазначений правовий висновок отримав додаткове підтвердження на рівні Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Ухвалою від 07 квітня 2025 року справу № 200/5836/24 передано на розгляд цієї палати саме з метою вирішення питання про можливий відступ від висновку, викладеного у справі № 160/28752/23, з мотивів того, що Порядком № 124 запроваджено єдину базову величину показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року для застосування формули щорічного перерахунку. За результатами розгляду, Судова палата не встановила підстав для відступу від зазначеного висновку, зазначивши у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 що частина друга статті 42 Закону № 1058-IV не ототожнює показник, який враховується для обчислення пенсії, із показником, визначеним Порядком № 124 станом на 1 жовтня 2017 року, що це різні за призначенням показники, і що положення абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 124, які прив`язують індексацію до умовної бази 2017 року, не узгоджуються із частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а тому застосуванню підлягають лише в частині, що цій нормі не суперечить. Тобто під час індексації має збільшуватися показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена правова позиція залишається незмінною й активно застосовується Верховним Судом. Зокрема, у справі № 440/74/25 Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, яка визнала достатнім застосування лише коефіцієнта останнього року, вкотре наголосив, що коефіцієнти щорічного збільшення показника середньої заробітної плати підлягають послідовному застосуванню один за одним до показника, застосованого при призначенні конкретної пенсії, а підзаконні акти Кабінету Міністрів України (зокрема Порядок № 124) не можуть змінювати встановлений Законом № 1058-IV механізм індексації.

Як установлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 17 серпня 2019 року, обчислену з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн. Саме цей показник, а не інший, застосовано Головним управлінням безпосередньо при обчисленні пенсії позивача та визначенні її розміру.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, саме показник 6188,89 грн, як фактично застосований при обчисленні пенсії позивача, є тим показником середньої заробітної плати, який відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV підлягає щорічному послідовному збільшенню на встановлені постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнти, а не показник, вирахуваний Головним управлінням від умовної бази 3764,40 грн станом на 1 жовтня 2017 року за методикою абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 124.

Доводи апеляційної скарги про те, що показник 6188,89 грн не підлягає індексації, оскільки обчислений за наведеною методикою показник уже перевищив 6188,89 грн станом на 2023-2025 роки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в основі цього розрахунку лежить саме та частина пункту 5 Порядку № 124, яка не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV і, за усталеною правовою позицією Верховного Суду, застосуванню не підлягає. Посилання суб`єкта владних повноважень на приписи підзаконного акта, які суперечать закону, не може бути правовою підставою для відмови в проведенні перерахунку пенсії, гарантованого законом.

Колегія суддів також звертає увагу, що застосований Головним управлінням підхід, за яким пенсії з нижчим умовним базовим показником індексуються за формулою, тоді як пенсії з вищим індивідуальним показником замінюються фіксованими щомісячними доплатами, ставить розмір фактичного пенсійного забезпечення в залежність виключно від року звернення за призначенням пенсії, а не від страхового стажу та заробітку особи, що не узгоджується з визначеним статтею 7 Закону № 1058-IV принципом диференціації розмірів пенсій.

Матеріалами справи підтверджено, що замість проведення перерахунку пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника 6188,89 грн на коефіцієнти 1,11 (з 2020 року), 1,11 (з 2021 року), 1,14 (з 2022 року), 1,197 (з 2023 року), 1,0796 (з 2024 року) та 1,115 (з 2025 року) Головне управління обмежилося встановленням часткових щомісячних доплат у розмірі від 100 до 135 грн, що не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у її застосуванні, сформованому Верховним Судом.

За таких обставин колегія судів робить висновок про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність протиправної бездіяльності Головного управління та про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести, починаючи з 07 жовтня 2025 року, перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника 6188,89 грн на встановлені коефіцієнти, включно з коефіцієнтом 1,121, застосовним з 01 березня 2026 року.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 580/3544/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 580/3544/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 328--329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова