Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №640/13363/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №640/13363/20

Суддя: Кузьмишина Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13363/20 Суддя (судді) першої інстанції: Л.М. Петрова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 року №0002105211, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 17 095,10 грн.

Позов мотивовано тим, що чинним законодавством України передбачено, що штрафні санкції не застосовуються до платника податку у разі порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, для податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Зазначає, що застосування штрафних санкцій згідно п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим, оскільки податкова накладна №93 від 31.10.2019 не містить обов`язкових реквізитів податкових накладних: інформації про отримувача (покупця) та його ідентифікаційний код.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема не надано оцінку неузгодженості суми штрафних санкцій.

Разом із апеляційною скаргою, представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за участі представника. Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 та від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від представника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду 21.04.2026 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків Державної податкової служби України проведена камеральна перевірка дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД».

За результатами перевірки складений акт від 19.02.2020 №164/28-10-52-11/36328597, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкової накладної від 31.10.2019 №93 (дата реєстрації - 19.11.2019) на суму ПДВ 170 951,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Офісом великих платників податків Державної податкової служби України прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0002105211, яким накладено на позивача штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 10% в сумі 17 095,10 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Доказів того, що податкова накладна позивача, зазначена в акті перевірки відповідала всім критеріям, а саме: не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, які дають підстави для незастосування штрафних санкцій у випадку несвоєчасної реєстрації таких накладних, матеріали справи не містять. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до акта перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Пунктом 1 Порядку №1246 визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно пунктів 12-14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120.1.1 пункту статті 120.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що податкова накладна №93 від 31.10.2019 складена на підставі вимог п.г) п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (ознака 13) та не видається контрагенту.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 120-1.1 статті 120 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.

Таким чином, законодавець визначив два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів /послуг для операцій: які звільнені від оподаткування;

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Водночас, саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 816/73/18.

Водночас позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в силу положень п.120-1.1 статті 120 Податкового Кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянтом з цього приводу не наведено жодних обґрунтувань із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Водночас щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема не надано оцінку неузгодженості суми штрафних санкцій, то колегія суддів їх не враховує, з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції), оскільки позивач не обґрунтовував такими обставинами свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу в суді першої інстанції.

Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач обґрунтував свої позовні вимоги на тій підставі, що застосування штрафних санкцій згідно п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим, оскільки податкова накладна №93 від 31.10.2019 не містить обов`язкових реквізитів податкових накладних: інформації про отримувача (покупця) та його ідентифікаційний код.

В позовній заяві відсутні обґрунтування щодо врахування та застосування судом першої інстанції змін до податкового законодавства, а саме: 23.05.2020 набрання чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ).

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №640/13363/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua