Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №357/11151/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11151/26

3/357/3507/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм 49 ДПРЧ 9 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666374 від 15.05.2026 року: 15.05.2026 року о 09 год. 36 хв. траса М-05 Київ-Одеса 78 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сова В.А. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , пояснивши, що у зв`язку із несенням служби, немає можливості прибути до суду.

Відповідно до статті 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Позиція сторони захисту щодо інкримінованого правопорушення

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сова В.А. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так адвокат Сова В.А. вказав, що ОСОБА_1 перебував того дня у тверезому стані, ознак сп`яніння не мав, у зв`язку із чим ОСОБА_1 був згоден пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що чітко зафіксовано на відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції. На підтвердження того, що ОСОБА_1 не виживав наркотичних речовин, захисник надав суду результати досліджень на визначення наркотиків у сечі ОСОБА_1 , які останній самостійно здав, звернувшись того ж дня до приватної лабораторії, та які є негативними.

Захисник зауважив, що ОСОБА_1 вказував працівникам поліції, що готовий пройти огляд у закладі охорони здоров`я у м. Біла Церква, однак оскільки ОСОБА_1 поспішав, тому не бажав прямувати для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння до м. Сквира, на чому наполягали поліцейські.

Тому, адвокат Сова В.А.вказав на порушення працівниками поліції процедури направлення водія на проходження огляду. Зокрема захисник зазначив, що працівники поліції безпідставно направляли ОСОБА_1 на огляд до КНП «Сквирська ЦРЛ», оскільки даний медичний заклад в даному випадку не є найближчим, а тому працівники поліції діяли всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735.

При цьому, адвокат ОСОБА_2 надав суду затверджений наказом КОДА № 1218 від 30.10.2025 перелік закладів охорони здоров`я, яким надано право на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, з якого вбачається, що у м. Біла Церква визначено два медичних заклади для проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, що свідчить про безпідставність на неправомірність дій працівниками поліції.

Адвокат Сова В.А. також звернув увагу суду на безпідставне упереджене ставлення даних працівників поліції до ОСОБА_1 , які раніше вже намагались неправомірно притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вислухавши позицію сторони захисту, а також дослідивши надані стороною захисту документи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів також визначена Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених матеріалів справи та відеозаписів установлено, що 15.05.2026 року о 09 год. 36 хв. на автодорозі М-05 Київ-Одеса 78 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.

Із відеозаписів слідує, що під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та необхідність проходження відповідного огляду, у зв`язку із чим між працівниками поліції та ОСОБА_1 виникла суперечка, піч час якої ОСОБА_1 вказував не безпідставність вимог працівників поліції. Першочергово, в ході суперечки ОСОБА_1 зазначав, що не бажає їхати з працівниками поліції для проходження огляду, проте через декілька хвилин ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не відмовляється від проходження огляду та готовий його пройти.

В подальшому працівник поліції вказав ОСОБА_1 на необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я у м. Сквира, на що ОСОБА_1 висловив свої зауваження та вчергове зазначив, що він не відмовляється від проходження огляду та просив доставити його до закладу охорони здоров`я у м. Біла Церква для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 відмовився їхати для проходження огляду до м. Сквира.

Суд зазначає, що з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.05.2026 також вбачається, що поліцейські направляли ОСОБА_1 на огляд до КНП СМР «Сквирська ЦРЛ».

При цьому, пунктом 12 розділу ІІ Інструкції чітко регламентовано, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З наданого стороною захисту затвердженого наказом КОДА № 1218-адм від 30.10.2025 переліку закладів охорони здоров`я, яким надано право на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння слідує, що у м. Біла Церква Київської області визначено два заклади охорони здоров`я, яким надано таке право, зокрема КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4».

З копії листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» ОСОБА_3 №17 від 07.01.2026 встановлено, що огляди водіїв на стан наркотичного сп`яніння у даному закладі охорони здоров`яне проводяться у зв`язку із відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання.

Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних щодо неможливості проведення 15.05.2026 огляду водія ОСОБА_1 в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, суддя констатує, що мало місце порушення з боку працівників поліції процедури направлення та проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 було безпідставно направлено до не найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду, а відтак й відмова від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, котрий не є найближчим, не може бути наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом із цим суд констатує, що аналіз наявних відеозаписів із нагрудної бодікамери працівників поліції свідчить про відсутність зафіксованої на таких відеозаписах категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки останній в дійсності погоджувався пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я у м. Біла Церква, про що чітко повідомляв поліцейським.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи справу, суд враховує, що лише вимога суб`єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об`єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.

Означені вимоги суб`єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов`язки людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні провадження, які за своєю суттю мають каральний характер, повинні відповідати гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим ст.6 Конвенції (рішення у справах «Надточій проти України», «Коробов проти України»).

У рішенні у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що висновки суду повинні ґрунтуватися на доказах, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а доведеність вини має відповідати стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не усувають розумних сумнівів щодо того, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, сукупність наданих доказів не підтверджує поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись принципом презумпції невинуватості, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.221, ст.247, ст. 251, 252, 266, 268, 283–285, КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь