Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №640/21223/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21223/18 Суддя (судді) першої інстанції: Брезіна Тетяна Миколаївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.,

Суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Віталія» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Віталія» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Селянське (фермерське) господарство «Віталія» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0008671406 та № 008691406.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними з огляду на незаконність самої документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої вони були прийняті.

Зокрема, Позивач звертав увагу на такі порушення з боку контролюючого органу:

- до початку проведення перевірки, в порушення ст. 42 Податкового Кодексу України, Позивачу не було вручено копію наказу та повідомлення про проведення перевірки, а тому у контролюючого органу не виникло право на її проведення;

- запит контролюючого органу про надання інформації, на підставі якого було сформовано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, складено з порушенням вимог абз.1 та 2 п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України, внаслідок чого платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит;

- податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування результатів розгляду заперечень Позивача на акт перевірки, відповідь на заперечення надано після прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду, до якого вона надійшла 07.03.2025.

Ухвалою від 12.03.2025 року справу прийнято Чернівецьким окружним адміністративним судом до провадження та замінено первинного відповідача Головне управління ДФС у Хмельницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з такого:

- оскільки Позивачем фактично не надано відповіді на письмовий запит контролюючого органу, у контролюючого органу виникли підстави для призначення документальної позапланової перевірки Позивача відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Посилання Позивача на окремі недоліки в оформленні казаного запиту (відсутність печатки контролюючого органу на копії запиту, наданій у відповідь на адвокатський запит від 08.11.2018 вих. № 0/0123) не може слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним;

- доводи Позивача про проведення перевірки без вручення наказу від 25.06.2018 № 1991 та повідомлення від 26.06.2018 № 985 про перевірку є безпідставними, зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку направлення документів (наказу, повідомлень, запиту), і недотримання Позивачем обов`язку щодо належного отримання кореспонденції за адресою місцезнаходження/податковою адресою, у зв`язку з відмовою від отримання рекомендованого листа з повідомленням № 290010119645 надісланого ГУ ДФС у Хмельницькій області 26.06.2018;

- доводи Позивача щодо порушення процедури призначення перевірки не свідчать про безпідставність проведення перевірки та про помилковість зроблених контролюючим органом висновків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року у справі № 640/21223/18 повністю і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не надав належну оцінку відсутності підстав для призначення і проведення позапланової перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

12.06.2026 від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 - без змін.

Позиція Відповідача обґрунтована, зокрема, таким:

- Позивачу у встановленому порядку направлялася копія наказу та повідомлення про проведення перевірки, однак Позивач відмовився від одержання поштового відправлення, у зв`язку з чим Позивач вважається належним чином повідомленим про проведення перевірки;

- заперечення на акт перевірки подані Позивачем з порушенням встановленого строку, тому правомірно не враховані контролюючим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

- позапланова перевірка призначена з додержанням вимог ПК України, оскільки Позивач у встановлений строк не надав інформацію на належним чином оформлений запит, на якому було проставлено печатку контролюючого органу;

- Позивач безпідставно включив до складу податкових зобов`язань скороченої декларації з ПДВ послуги з перевезення цукрового буряку.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 640/21223/18 з Чернівецького окружного адміністративного суду.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 призначено справу до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені обставини

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 Головне управління ДФС у Хмельницькій області направило на адресу Позивача лист від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» (а.с. 87-89), у якому Позивачу пропонувалося надати копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) за вказані у цьому запиті періоди з такими суб`єктами господарської діяльності: ТОВ «Хмільницьке», ТОВ «Фруктовий світ», ПП «Трансвіт», ДП Кам`янець-Подільського ПАТ «Гіпсовик «Альфа-Гіпс», ТОВ «Смотрич Агрохім», ТОВ «ВВТ ГРУП», ТОВ «Компапнія Агролідер», ПАТ «Гіпсовик», тобто щодо восьми контрагентів.

25.06.2018 Головне управління ДФС у Хмельницькій області видало наказ № 1991 (а.с. 104) «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Віталія», яким передбачено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з 30.07.2018, нормативною підставою для проведення перевірки визначено пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: «виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту».

В період з 30.07.2018 по 03.08.2018 на підставі наказу № 1991 проведено перевірку, за результатами якої складено Акт від 10.08.2018 № 1340/22-01-14-06/30919703 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Віталія» (ПН 30919703) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за серпень-грудень 2015 року та вересень-грудень 2016 року з наступними контрагентами: ТОВ «Хмільницьке» (ПН 00692245), ТОВ «Смотрич Агрохім» (ПН 36505657)» (далі - Акт перевірки, а.с. 110-125).

Наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.08.2018 року № 2298 (а.с.109) внесено зміни до наказу № 1991: доповнено підстави проведення перевірки і змінено період, який охоплюється перевіркою.

Згідно з висновком Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2, п. 209.7, пп. 209.15.2 п. 209.15, пп. 209.17.14 п. 209.17 ст. 209 ПК України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в податковій декларації з ПДВ (загальна) в сумі 462396 грн.;

- завищено суму податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування), яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок, у розмірі 98670 грн.;

- завищено суму податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування), яка підлягає сплаті до державного бюджету, у розмірі 98670 грн.;

- занижено залишок від`ємного значення по декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) у сумі 265056 грн.

Акт перевірки направлено Позивачу 13.08.18 поштовим відправленням № 2900101368767, яке вручене адресату 17.08.2018 (а.с. 121).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, 23.08.2018 Позивач, у межах встановленого абз. 1 п. 86.7 ст. 86 ПК України п`ятиденного строку, направив на адресу контролюючого органу Заперечення на Акт перевірки від 22.08.2018 (а.с. 54-56), які вручені адресату 29.08.2018 (а.с. 60).

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області видані податкові повідомлення-рішення:

- від 29.08.2018 № 008691406 (а.с. 65), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 577995,00 грн., у тому числі 462396 грн. - за податковим зобов`язанням, 115599 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 29.08.2018 № 0008671406 (а.с. 66), яким Позивачу зменшено суму грошового зобов`язання за ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПКУ, на 129716 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 05.11.2018 № 35982/6/99-99-11-01-02-25 (а.с. 75-78), яким податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0008671406, № 008691406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду за їх захистом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

ПК України визначаються також функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України в редакції, чинній на момент направлення Позивачу листа від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, обґрунтувавши свій висновок такими доводами:

- позапланова перевірка призначена правомірно, оскільки Позивач не надав відповідь на письмовий запит контролюючого органу;

- доводи Позивача про проведення перевірки без вручення наказу від 25.06.2018 № 1991 та повідомлення від 26.06.2018 № 985 про перевірку є безпідставними, зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку направлення документів (наказу, повідомлень, запиту), і недотримання Позивачем обов`язку щодо належного отримання кореспонденції за адресою місцезнаходження/податковою адресою, у зв`язку з відмовою від отримання рекомендованого листа з повідомленням № 290010119645, надісланого ГУ ДФС у Хмельницькій області 26.06.2018;

- доводи Позивача щодо порушення процедури призначення перевірки не свідчать про безпідставність проведення перевірки та про помилковість її висновків

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, не погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, виходить з такого.

Як зазначалося, в апеляційній скарзі Позивач заперечує правомірність призначення і проведення позапланової перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також зазначає про порушення його права на подання заперечень на Акт перевірки. Аргументи щодо помилковості висновків Акту перевірки Позивач в апеляційній скарзі не наводить.

В апеляційній скарзі Позивач зазначає про порушення контролюючим органом пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується і не оспорюється Відповідачем, що документальна позапланова перевірка, результати якої оскаржуються у цій справі, була призначена і проведена на підставі пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, а саме: у наказі № 1991 вказано, що Позивач не надав відповідь на запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10, який Позивач отримав 30.11.2017.

Дослідивши долучену до матеріалів справи копію листа від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» (а.с. 87-89), колегія суддів констатує, що на цьому документі відсутній відбиток печатки контролюючого органу.

Абзацами 2-5 п. 73.3 ст. 73 ПК України встановлено вимоги, яким має відповідати запит контролюючого органу, направлений на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Абзац 18 п. 73.3 ст. 73 ПК України в редакції, чинній на момент одержання Позивачем згаданого запиту контролюючого органу, встановлював наслідки складання запиту без додержання вказаних вимог, а саме: «у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит».

Вказана норма залишилася поза увагою суду першої інстанції, який дійшов висновку, що окремі недоліки в оформленні вищевказаного запиту (відсутність печатки контролюючого органу на копії запиту наданій у відповідь на адвокатський запит від 08.11.2018 вих. № 0/0123) не може слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Суд першої інстанції також не звернув увагу, що матеріали справи містять дві різні копії листа від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)»: копію, надану Позивачем разом з позовною заявою (а.с. 87-89), на якій відсутня печатка, і копію, надану податковим органом, на якій печатка є (а.с. 101-102).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що адвокатський запит від 08.11.2018 вих. № 0/0123 (а.с. 79-80) не стосувався надання копії листа від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)».

На адвокатський запит від 08.11.2018 вих. № 0/0123 (а.с. 79-80) ГУ ДФС у Хмельницькій області надало представнику Позивача запит про надання інформації від 25.06.2018 № 16160/10/22-01-14-06-10 (а.с. 81-82), тобто не той запит, посилання на який містив наказ № 1991.

Відтак помилковим є твердження суду першої інстанції, що недоліки в оформленні містила саме копія запиту, надана на адвокатський запит від 08.11.2018 вих. № 0/0123.

Запит від 25.06.2018 № 16160/10/22-01-14-06-10 (а.с. 81-82) направлений Позивачу одночасно з наказом про проведення перевірки від 25.06.2018 № 1991, а отже не був підставою для її призначення. Подальше внесення до наказу від 25.06.2018 № 1991 змін, датованих останнім днем позапланової перевірки, не змінює те, що перевірку призначено саме у зв`язку з ненаданням Позивачем відповіді на лист від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)».

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у Позивача не виник обов`язок надавати відповідь на лист ГУ ДФС у Хмельницькій області від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)».

Відсутність обов`язку надавати відповідь на запит контролюючого органу, направленого на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України, означає, що у спірному випадку не виникла обставина, з існуванням якої законодавець пов`язує право контролюючого органу провести позапланову перевірку на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Як зазначалося, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачає низку обставин, за наявності яких може бути проведено перевірку, а саме:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У спірних правовідносинах Позивач, відповідно до абз. 18 п. 73.3 ст. 73 ПК України, звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит від 24.11.2017 № 18500/10/22-01-14-06-10 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», оскільки на запиті відсутня печатка контролюючого органу.

Отже, у ГУ ДФС у Хмельницькій області були відсутні підстави для призначення перевірки у зв`язку з ненаданням Позивачем відповіді на запит, оформлений з порушенням вимог абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «…перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Отже, з урахуванням того, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував такий висновок:

«незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 також зазначено: «у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки».

З урахуванням вказаних позицій Верховного Суду, за результатами апеляційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про безпідставність призначення і проведення позапланової документальної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення. Встановлені колегією суддів обставини є самостійною підставою для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018 № 0008671406 та № 008691406.

Інших очевидних доводів апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

За подання позову Позивач сплатив 10615,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 509 від 20.11.2018 (а.с. 13).

За подання апеляційної скарги через підсистему Електронний суд Позивач, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, сплатив 12738,79 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 362 від 27.05.2026.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача Позивачу мають бути відшкодовані судові витрати з оплати судового збору, у загальному розмірі 23354,45 грн.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Віталія» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 задовольнити.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Селянського (фермерського) господарства «Віталія» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 29.08.2018 № 0008671406.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 29.08.2018 № 008691406.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «Віталія» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 21, офіс 83, код ЄДРПОУ 30919703) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23354 (двадцять три тисячі триста п`ятдесят чотири) гривні 45 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (місцезнаходження: 29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДРПОУ 44070171).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна