Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №580/1662/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1662/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гайдаш В.А.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Файдюка В.В.,

розглядаючи в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року про прийняття звіту справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату, з 01.11.2024, ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік).

25.08.2025 від представника позивачки надійшла заява, в порядку ст. 382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №580/1662/25, згідно якої заявник просив суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду в цій адміністративній справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 заяву представника позивачки Конопатського О.О. про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/1662/25 задоволено частково. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області тримісячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом трьох місяців, з моменту отримання копії даної ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25.

10.11.2025 від ГУ ПФУ в Черкаській області надійшов звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25, в якому пенсійний фонд зазначив, що ним на виконання зазначеного рішення суду здійснено нарахування ОСОБА_1 , з 01.11.2024, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік). Пенсія позивачки після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 7 375,89 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік») (далі по тексту - звіт, а.с.39-47).

Відповідач вважає, що останнім вищевказане судове рішення у справі № 580/1662/25 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду, у зв`язку з чим, просить прийняти звіт.

11.11.2025 представник позивачки не погоджуючись із поданим звітом ГУ ПФУ в Черкаській області подав заяву у якій зазначає, що після перерахунку пенсії позивачці, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024, розмір її має становити 12 112,11 грн., а відповідач нарахував лише 6400,00. Таким чином, рішення є не виконаним, тому просив суд відмовити відповідачу у прийнятті звіту.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року прийнято звіт в адміністративній справі №580/1662/25.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про прийняття звіту, позивачка, через свого представника, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у прийняття звіту ГУ ПФУ в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Приймаючи рішення про прийняття звіту, суд першої інстанції виходив з того, що з поданого звіту вбачається, що ГУ ПФУ в Черкаській області, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25, надало перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з якого вбачається, що пенсія позивачки після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 7 375,89 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік»).

Також, суд першої інстанції зазначив про відсутність необхідності встановлення нового строку відповідачу для подання до суду звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу (звільнити від його сплати).

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про прийняття звіту від боржника про виконання рішення суду, оскільки відповідачем не виконано рішення суду, з огляду на наступне.

Так, ГУ ПФУ в Черкаській області, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25, здійснено нарахування ОСОБА_1 , з 01.11.2024, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік).

Після проведеного перерахунку, з 01.11.2024 по 31.12.2024, пенсія ОСОБА_1 становить 7375,89 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік»).

Як зазначено ГУ ПФУ в Черкаській області в звіті, нарахування позивачці доплати, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, починаючи з 01.01.2025, здійснено в розмірі 2 361,00 грн., зазначене зумовлено зміною законодавства, що регулює ці правовідносини, а саме: прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення».

Таким чином, з огляду на зміну законодавства, починаючи з 01.01.2025, позивачці виплачується доплата, як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX, в розмірі 2361,00 грн, що, на думку відповідача, відповідає нормам чинного законодавства.

Дослідивши поданий звіт та доводи апелянта, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що висновки суду першої інстанції про прийняття звіту від ГУ ПФУ в Черкаській області про виконання рішення є передчасними та помилковими, оскільки судове рішення у даній справі частково виконано тільки в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 , проте боржником самовільно здійснено перерахунок пенсії позивачки виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» (2*1600,00), а не з урахуванням двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік), як це передбачено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25, яке набрало законної сили.

Тобто, в даному випадку, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачки, з порушенням норм чинного законодавства, та без урахування висновків судового рішення від 18.03.2025 у справі №580/1662/25, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані дії відповідача є незаконними, а тому останнім рішення в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 не виконано.

У свою чергу, посилання апелянта на те, що інше застосування норм матеріального права, ніж у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі № 240/4937/18, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки, в даному випадку, відповідач зобов`язаний виконати рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Окрім того, ГУ ПФУ в Черкаській області не виконано рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25 в частині виплати пенсії позивачки, починаючи з 01.11.2024, з урахуванням двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік), як це передбачено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №580/1662/25, яке набрало законної сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що поданий відповідачем звіт не містить конкретної суми нарахованої ОСОБА_1 пенсії саме, з урахуванням двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік), починаючи з 01.11.2024, та належних доказів підтвердження виплати пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, частиною 1 вказаної статті установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (ч. 1 ст. 382-3 КАС України).

Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції під час прийняття звіту ГУ ПФУ в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25 дійшов помилкового висновку про прийняття звіту, оскільки вказане судове рішення не виконано відповідачем, ані в частині перерахунку пенсії позивачки, ані в частині виплати останній пенсії, чим порушено законні права та інтереси останньої, проте, зазначеного судом першої інстанції здійснено не було.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку існують підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду та встановлення ГУ ПФУ в Черкаській області нового строку для подання звіту до Черкаського окружного адміністративного суду про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25 протягом одного місяця, з моменту отримання даної постанови.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.01.2006 року №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про прийняття спірного звіту про виконання рішення, у зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення, і одночасно не встановив новий строк для подання звіту відповідно, до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Зазначені обставини є підставою для застосування в даній справі п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України, якою регламентовано, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року про прийняття звіту у справі № 580/1662/25 - скасувати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538) подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 18.03.2025 року у справі 580/1662/25 протягом одного місяця, з моменту отримання даної постанови.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено 25.09.2026 року