Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №362/2303/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №362/2303/25

Суддя: Кобаль Михайло Іванович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 362/2303/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кравченко Л.М.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції СРПП ВП №1 ГРУП УНП у Вінницькій області Безкревного Андрія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року повернуто позовну заяву особі, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто останньому.

Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції керувався пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що, станом на 08.01.2026 року, ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року про залишення без руху позовної заяви, відповідно позовна заява підлягала поверненню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до старшого сержанта поліції СРПП ВП №1 ГРУП УНП у Вінницькій області Безкревного Андрія Миколайовича в якому просив суд скасувати постанову від 21.03.2025 серії ББА № 337920.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року даний позов залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю нормам КАС України та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подачі до суду:

1) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як позивача, так і відповідача;

2) заходи забезпечення позову та заходи досудового врегулювання спору;

3) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

4) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З урахуванням вказаних недоліків, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу належить усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оформленої із дотриманням вимог частини п`ятої статті 160 КАС України позовної заяви та її копії відповідно до кількості відповідачів.

Копія ухвали суду від 01.04.2025 року про залишення без руху позовної заяви, отримана позивачем 03.10.2025, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 (а.с.11).

13.10.2025 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якому позивач зазначив на вимогу суду (а.с.12-14):

1) відомості про наявність електронної пошти позивача;

2) відсутність у позивача відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету;

3) зазначив, що заходами забезпечення позову та заходи досудового врегулювання спору позивач не скористався, а одразу звернувся до суду з даним позовом;

4) зазначив, що доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою позивач не має;

5) надав власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, ОСОБА_1 у клопотанні від 07.10.2025 усунуто всі недоліки позовної заяви, про які суд першої інстанції зазначив в ухвалі суду від 01.04.2025 року про залишення без руху позовної заяви позивача.

Разом з тим, під час постановлення оскаржуваної ухвали та повернення судом першої інстанції позивачу позовної заяви, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк, відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 01.04.2025, жодних клопотань на адресу суду щодо проводження строку залишення позовної заяви без руху не подавав, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.

У свою чергу, вимога суду першої інстанції, зазначена в ухвалі суду від 01.04.2025 року про залишення без руху позовної заяви позивача, про те, що позивачу належить усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оформленої із дотриманням вимог частини п`ятої статті 160 КАС України позовної заяви та її копії відповідно до кількості відповідачів, є безпідставною з огляду на наступне.

Так, недоліки позовної заяви мали інформаційний характер, зокрема - відсутність обов`язкових реквізитів позовної заяви, які передбачені ч. 5 ст. 160 КАС України, які усунуто ОСОБА_1 у клопотанні від 07.10.2025 (зареєстровано судом першої інстанції 13.10.2025)(а.с.12).

Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у позивача був відсутній обов`язок усунути недоліки позовної заяви саме шляхом подання до суду нової позовної заяви, оформленої із дотриманням вимог частини 5 статті 160 КАС України, та її копії відповідно до кількості відповідачів, з урахуванням того, що до первинної позовної заяви позивачем додано копії відповідно до кількості відповідачів, а в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений акт Васильківського міськрайонного суду Київської області про відсутність документів.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції передчасно було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та не взято до уваги клопотання останнього від 07.10.2025 (зареєстровано судом першої інстанції 13.10.2025), в яких позивач зазначав суду про усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції помилково повернув позовну заяву ОСОБА_1 , а тому доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права є обґрунтованими.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Кузьменко

Повний текст виготовлено 25.09.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua