Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №355/2076/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2076/26

Провадження № 2/355/1629/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

судді Цирулевської М. В.,

за участю секретаря судового засідання Харченка С. М.,

представника позивачки, адвоката Гончарук В. І., - у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника, адвоката Гончарук Валентини Іванівни, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 серпня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 13.05.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після державної реєстрації шлюбу дружина взяла прізвище ОСОБА_4 . У шлюбі у подружжя народилась дитина: дочка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 13.06.2023).

Спочатку відносини між подружжям складалися добре, однак станом на день звернення до суду із даним позовом стосунки остаточно зіпсувались. На сьогодні шлюб між позивачкою та відповідачем є формальним, адже особисті відносини між сторонами припинені, більше року вони проживають окремо. Позивачка вважає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше сімейне життя із відповідачем є неможливим та суперечитиме інтересам обох сторін. Позивачка вважає, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини унеможливлюють їх розвиток. А відтягування часу лише погіршить відносини між позивачкою та відповідачем та продовжить у часі їх негативний перебіг.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28.08.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 28.09.2026.

21.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки, адвоката Гончарук Валентини Іванівни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у задоволенні якої ухвалою суду від 22.09.2026 відмовлено.

24.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки, адвоката Гончарук Валентини Іванівни, датована 23.09.2026, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 25.09.2026.

24.09.2026 поштою до суду надійшла заява, за підписом відповідача Савенка С. Ю.. про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

У судовому засіданні 28.09.2026 у режимі відеоконференції взяла участь представник позивачки, адвокат Гончарук В. І., позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що 13 травня 2023 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 748), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 13.05.2023 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 9).

У шлюбі народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 13.06.2023 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім`ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Відповідач заперечень проти розірвання шлюбу до суду не подав.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок, який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 748, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Дані відносно позивачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

РНОКПП: НОМЕР_3

АДРЕСА_1 .

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3

РНОКПП: НОМЕР_4

АДРЕСА_2 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА