Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №420/10813/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10813/26

Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Дата і місце ухвалення: 27.07.2026 р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.04.2026 року № 262840028368;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року та роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що позивач при зверненні за призначенням пенсії за списком № 2 досяг 58 річного віку та для призначення пільгової пенсії за списком №2 необхідно мати 30 років загального стажу(у позивача 34 роки які сам підтверджує відповідач) із них необхідно мати 6 років 3 місяці пільгового стажу за списком № 2 а пільговий стаж наступний: 21.10.1986 - 14.11.1989- військова служба позивача, 01.12.1989-15.05.1994 - робота позивача акумуляторником. На підставі вищевикладеного позивач на сьогодні має 34 роки 8 місяців 2 днів загального стажу та 13 років 10 місяців 28 днів пільгового стажу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області №262840028368 від 08.04.2026 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду його роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.07.2026 р. в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити вимоги в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В свою чергу позивач був звільнений з посади електромонтером контактної мережі по 4 розряду (професія яка є пільговою та дає право на призначення пільгової пенсії за списком № 2), а тому і військова служба повинна враховуватись до пільгового стажу за списком № 2.

Крім іншого, не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.07.2026 р. в цій частині та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відсутні підстави до пільгового стажу зарахувати спірні періоди проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року. Перед призовом на військову службу (з 01.08.1986 по 05.11.1986) позивач працював електромонтером контактної мережі 4 розряду. Проте позивач не надав доказів, що ця посада належить до пільгового стажу за Списком № 1 чи Списком № 2. Працевлаштування на посаду відбулося лише після служби: Позивач почав працювати на посаді акумуляторником за Списком № 2 вже після звільнення з військової служби (з 01.12.1989). Оскільки на момент призову його робота не була пільговою, військова служба не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Відповідач вважає, що судом не враховано, що спеціальний стаж роботи належним чином не підтверджено, оскільки Головним управлінням встановлено, що пільгова довідка відповідно додатку 5 Порядку №637 відсутня, тому відповідно і відсутня можливість перевірки первинних документах відомостей щодо специфічних доплат та виплат, які надаються за виконання важких робіт. Саме такі відомості свідчать про факт безпосередньої зайнятості працівника не менше 80% у важких умовах. Також відсутні інші документи, які б свідчили про такий факт. Пільговий стаж роботи не підтверджується записами у трудовій книжці, оскільки у трудовій книжці відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, характер виконуваної роботи з особливо шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 народився 0.04.1967 року, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві 10.11.19998 року.

01.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку за Списком №2.

Подана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області, рішенням якого від 08.04.2026 року №262840028368 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно із п. 2 ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до змісту вказаного рішення, пенсійним органом зазначено, що: “...Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 02.04.2026.

Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 55 років.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список№ 2), становить не менше 30 років.

Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 12 років 6 місяців.

Вік заявника 58 років 11 місяців.

Працівники, які мають стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, чоловікам на 1 рік за кожний 2 роки 6 місяців такої роботи.

… Страховий стаж заявника становить 34 роки 10 місяців 23 дні

Пільговий стаж заявника відсутній.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за наданими документами до страхового стажу зараховані всі надані документи;

не надано пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах за формою додатку № 5 згідно Порядку №637.

Працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 262840028368 від 08.04.2026 (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи - 6 років 3 місяці.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 04.04.2027”.

На думку позивача не зарахування періоду проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року та роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника за Списком №2 є протиправним та таким, що порушує його право на пенсію передбачене Конституцією України, у зв`язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що період його роботи з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року електромонтером контактної мережі по 4 розряду у Жмеринському участку електропостачання Південно-Західного ордену Леніна ж.д. відноситься до пільгового стажу роботи за Списком 1 чи Списком 2 та дає йому право на призначення пільгової пенсії, тому відмовив в задоволенні позову в частині зарахування до пільгового стажу роботи період проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року.

Щодо вимог позивача в частині зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника, суд зазначив, що посада, на якій працював позивач у період з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року є посадою, зазначеною у Списку 2, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому позовні вимоги в цій частині задовольнив.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон № 1058-IV).

Частинами 1, 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою від 12.08.1993 №637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюються у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Колегія суддів встановила, що позивач з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року працював електромонтером контактної мережі по 4 розряду у Жмеринському участку електропостачання Південно-Західного ордену Леніна ж.д., дана професія передбачена Розділом XXIX "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданийи сооружений шахт, рудников и коммуникаций " Списку № 2 постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 де зазначена як «Монтеры и электромонтеры-линейщики по монтажу воздушных линий высокого напряжения и контактной сети», що в перекладі відповідає посади позивача), а тому на переконання колегії суддів період проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року повинен враховуватись до пільгового стажу.

Колегія суддів зазначає, що однією з умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи найманого працівника на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи, тому як вже зазначалось вище робота позивача з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року працював електромонтером контактної мережі по 4 розряду у Жмеринському участку електропостачання Південно-Західного ордену Леніна ж.д є пільговою яка передбачена списком № 2, а тому підлягає зарахуванню на підставі трудової книжки.

Системний аналіз наведених вище положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.

З огляду на встановлені вище обставини колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Крім іншого, за обставинами справи, позивач працював у періоду роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року працював на посаді акумуляторника.

У спірний період Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах були затверджені Постановою Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 року та Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року.

Так, відповідно до Постанови Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 року у розділі “XXXII. Загальні професії” зазначено посаду “Акумуляторники (зарядники) та акумуляторники-слюсарі, зайняті на зарядці акумуляторів”.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року у розділі “23200000 XXXIII. Загальні професії” зазначено посаду “23200000-10047 Акумуляторники”.

Тобто, посада, на якій працював позивач у період з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року є посадою, зазначеною у Списку 2, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області спростовуються встановленими обставинами, тому періоди роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком № 2.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що спірні періоди ним не зараховані до пільгового, оскільки до заяви про призначення пенсії позивачем уточнюючі довідки відповідно до додатку 5 до Порядку № 637 та накази про атестацію робочих місць позивачем не надавались.

Кколегія суддів зауважує, що проведення атестації робочого місця констатує певні умови праці, які дають право, зокрема, на пільгову пенсію. В той же час, період роботи з важкими умовами праці має бути врахований з моменту призначення особи на відповідну посаду, а не з моменту проведення атестації робочого місця.

Таким чином, враховуючи що у спірний період позивач працював на відповідних посадах, з огляду на те, що періоди та пільговий характер роботи підтверджено записами у трудовій книжці позивача, яка в силу законодавства є основним документом, колегія суддів доходить висновку, що відповідач відмовляючи зарахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу діяв протиправно.

Додатково колегія суддів враховує, що згідно приписів п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У зв`язку із чим, пенсійні органи у разі виникнення в них сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності у ній відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористались.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, якими повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення в цій частині з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача – задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, в решті рішення суду слід залишити без змін.

У зв`язку із задоволення позовних вимог та апеляційної скарги ОСОБА_1 , на його користь з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги 1597,44 грн., що прямо передбачено ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яноста сім ) грн., 44 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук