Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №160/1414/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1414/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в адміністративній справі №160/1414/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №160/1414/24.

У поданій заяві представник позивача просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач належним чином не виконав рішення суду, оскільки при його виконанні неправильно визначив заробітну плату та коефіцієнт заробітної плати, що вплинуло на розмір призначеної позивачу пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 11 березня 2024 року у справі №160/1414/24 відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року скасовано, а справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви.

Ухвалою від 27 січня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд продовжив розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

За результатами продовження розгляду заяви Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.02.2026 року у її задоволенні відмовив.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач фактично не виконав рішення суду в повному обсязі, оскільки при повторному розгляді заяви позивача не врахував заробітну плату в обсязі, визначеному судовим рішенням, що призвело до неправильного визначення коефіцієнта заробітної плати та, відповідно, розміру пенсії.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зокрема, суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непризначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Також суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 28 листопада 2019 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням всього стажу, зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення 28 листопада 2019 року, з урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи.

Отже, судовим рішенням від 11 березня 2024 року на відповідача покладено обов`язок не лише повторно розглянути заяву позивача, а здійснити такий розгляд з урахуванням визначених судом обставин, зокрема всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії та висновків суду, зроблених під час розгляду справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суд за письмовою заявою заявника зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, законодавством передбачено спеціальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень у справах щодо пенсійних виплат.

При цьому судовий контроль спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення відповідно до його змісту, а не лише на встановлення факту вчинення суб`єктом владних повноважень певних формальних дій.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 15 травня 2024 року №047050007872, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 28 листопада 2019 року довічно.

Разом з тим сам факт прийняття відповідачем рішення від 15 травня 2024 року не може безумовно свідчити про належне та повне виконання судового рішення від 11 березня 2024 року, оскільки останнім відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача із врахуванням, зокрема, заробітної плати для обчислення пенсії та висновків суду, зроблених під час розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання про належне виконання рішення суду потребує встановлення того, які саме дії були вчинені відповідачем на його виконання, які відомості щодо заробітної плати позивача були враховані, яким чином здійснювався розрахунок коефіцієнта заробітної плати та чи відповідає проведений відповідачем розрахунок вимогам, визначеним судовим рішенням.

Саме по собі посилання відповідача на прийняття рішення про призначення пенсії не звільняє суд від необхідності перевірки доводів заявника щодо фактичного виконання рішення суду.

Водночас колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції в силу положень статті 382 КАС України не наділений повноваженнями підміняти суд першої інстанції при вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення, ухваленого саме судом першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України повноваження щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення належать суду, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції та ухвалив відповідне судове рішення.

У даному випадку таким судом є Дніпропетровський окружний адміністративний суд, який ухвалив рішення від 11 березня 2024 року у справі №160/1414/24.

З огляду на викладене, суд першої інстанції повинен надати оцінку доводам заявника щодо фактичного виконання відповідачем рішення суду, дослідити матеріали, на підставі яких здійснено призначення пенсії, а також встановити, чи відповідають дії відповідача змісту та обсягу обов`язків, визначених рішенням суду від 11 березня 2024 року.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю зроблено без повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення заяви.

Вказані обставини свідчать про неповноту дослідження судом першої інстанції тих підстав, які обумовили звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю.

З цих підстав, приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо встановлення судового контролю, в силу приписів статті 382 КАС України, наділений суд, який ухвалив рішення у справі, у даному випадку Дніпропетровський окружний адміністративний суд, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в адміністративній справі №160/1414/24-скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов