Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/24302/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24302/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Перетятько К.С.

за участі представників позивача Власенко В.Г. (в режимі відеоконференцзв`язку), Клівасова А.О.

представника відповідача Пашко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року (суддя Калугіна Н.Є., повне судове рішення складено 08 червня 2026 року) в справі № 160/24302/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Укренерготранс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року задоволено позов приватного акціонерного товариства «Укренерготранс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2025 року № 0285980701, № 0286032302, № 0286052302.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року заяву ПрАТ «Укренерготранс» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ПрАТ «Укренерготранс» витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 50 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення.

Вважає, що стягнуті судові витрати у розмірі 50 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Судом першої інстанції не враховано, що в акті надання послуг № 167 від 11 травня 2026 відсутня інформація про те, скільки коштує 1 година роботи адвоката, проте зазначено, що всього витрачено 34 години. Вважає, що кількість витрачених годин є недоведеними, а підписання сторонами специфікації не є належним доказом витрачених годин.

Звертає увагу суду на той факт, що відповідно до кошторису та плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету ГУ ДПС У Дніпропетровській області на 2026 рік затверджено видатки на сплату лише судового збору, тоді як видатків щодо компенсації на професійну правничу допомогу у кошторисі не передбачено.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що позивачем не доведено розмір витрат, які він просить стягнути.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, представників позивача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Суд першої інстанції вважав доведеним належними доказами надання Адвокатським бюро «Власенко» професійної правничої допомоги позивачу у цій справі.

Судом першої інстанції враховано, що предметом розгляду у цій справі є податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області, проте питання, які були поставлені перед адвокатами у цій справі, не є поширеними у податкових правовідносинах та судовій практиці та потребували відповідних зусиль для належного захисту інтересів позивача.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх обґрунтованість, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам адвокатських послуг, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних послуг, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка розглядалася в загальному позовному провадженні, із залученням двох адвокатів, обсяг та характер наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявленої позивачем суми витрат на правничу професійну допомогу до 50 000,00 грн, оскільки визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 140 910,00 грн за результатами розгляду справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, тому дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджено документально, а саме:

договором про надання правничої допомоги № 010425 від 01 квітня 2025 року, укладеним між адвокатським бюро «Власенко» як виконавцем та ПрАТ «Укренерготранс» як клієнтом;

додатковою угодою № 1 від 01 квітня 2025 року, якою обумовлено надання позивачу правничої допомоги з питання оскарження податкових повідомлень-рішень, а також передбачено розмір гонорару та порядок оплати;

угодою про внесення змін до додаткової угоди № 1 від 01 квітня 2025 до договору про надання правничої допомоги № 010425 від 01 квітня 2025 року;

рахунками на оплату послуг № 372 від 11 серпня 2025 року та № 252 від 11 травня 2026 року;

платіжними інструкціями № 4184 від 12 травня 2026 року на суму 72800,00 грн та № 1970 від 13 серпня 2025 року на суму 68110,00 грн, якими оплачено послуги правничої допомоги;

актом надання послуг № 167 від 11 травня 2026 року;

специфікацією, якою передбачено, що протягом серпня 2025 року - травня 2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 010425 від 01 квітня 2025 року та додаткової угоди № 1 від 01 квітня 2025 року замовнику надані такі послуги: підготовка позову в частині епізоду «хмарні послуги», оцінка ІПК, судової практики, нормативне обґрунтування; підготовка обґрунтування для позову в частині нереальних операцій, судова практика; підготовка обґрунтування в частині роялті та нерезидента, законодавче врегулювання, судова практика, застосування конвенцій, віденська конвенція; складання позову в цілому, оцінка та пошук практики ЄСПЧ, підготовка розділу щодо судових витрат, доповнення розділу роялті судовою практикою та міжнародними нормативно-правовими актами; доопрацювання позову, формування додатків до позовної заяви; обговорення з клієнтом драфту позовної заяви, доповнення позовної заяви після обговорення; подання позову з додатками до суду; оцінка аргументів відзиву на позов, підготовка відповіді на відзив, погодження з клієнтом; підготовка та участь першому підготовчому засіданні; підготовка додаткових пояснень по справі (контраргументи на пояснення відповідача), погодження з клієнтом; підготовка та особиста участь у засіданні - початок розгляду; поїздка на судове засідання, підготовка, участь у судовому засіданні; підготовка та участь у розгляді епізоду 2 (Говерлус - роялті); участь у судовому засіданні; підготовка додаткових пояснень позивача, погодження з клієнтом; підготовка на участь у судовому засідання (розгляд); додаткові пояснення позивача по епізоду Колобрідж, після отримання пояснень відповідача 23.03.2026 р., погодження з клієнтом; підготовка та участь, у судовому засідання: стадія - розгляд епізоду 3, дослідження доказів, дослідження інших фактів по справі, дебати; участь у судовому засіданні онлайн; щодо двох питань (штрафу за БЕЛІНТЕРТРАНС та операцій з Деккер Трейд) - підготовка додаткових пояснень для суду, погодження з клієнтом; підготовка та участь у судовому засіданні; участь у судовому засіданні онлайн.

За приписами пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України встановлено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд враховує рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для спору, та доходить до висновку, що стягнутий на користь позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу (50 000,00 грн) є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, стягнута судом першої інстанції сума правничої допомогу є розумною і необхідною, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Доводи апелянта спростовані фактом врахування судом першої інстанції критерію співмірності витрат на правничу допомогу із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Також судом враховано такий критерій, як фактичність та неминучість (необхідність) понесених витрат на професійну правничу допомогу, адже понесені позивачем витрати на правничу допомогу безпосередньо стосувались питання оскарження рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливало на права та обов`язки платника податку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в справі № 160/24302/25 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в справі № 160/24302/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Укренерготранс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 23 вересня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко