Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №280/4689/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4689/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя О.О. Артоуз) у справі № 280/4689/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.02.2026 № 084850005293;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу позивачки період її роботи відповідно до трудової книжки від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області повторно розглянути заяву позивачки від 02.02.2026 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням пенсійного органу позивачці протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, що порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Суд першої інстанції врахував, що здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть мати підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу.

Суд першої інстанції з`ясував, що позивачка має відповідні записи у трудовій книжці,

записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.02.2026 № 084850005293, а також з метою захисту прав позивачки зобов`язати пенсійний орган вчинити дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачці спірним рішенням правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком, адже у позивачки відсутній необхідний страховий стаж. Вважає, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , адже дата заповнення 30.07.1984, на першій сторінці книжки в даті заповнення містяться виправлення. Зауважує, що позивачці також правомірно не враховано до страхового стажу період з 02.02.1994 по 20.03.1996, адже номер наказу про прийняття на роботу дописано чорнилом іншого кольору.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 02 лютого 2026 року позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.02.2026 № 084850005293 про відмову в призначенні пенсії позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю страхового стажу необхідної тривалості.

Відповідно до вказаного рішення: стаж обчислений за додатково наданими документами та згідно даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування становить 27 років 09 місяців 14 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 30.07.1984, оскільки на першій сторінці трудової книжки в даті заповнення міститься виправлення.

Окрім того, період з 02.02.1994 по 20.03.1996, оскільки номер наказу про прийняття дописано чорнилом іншого кольору.

Згідно форми РС-право відповідачем зараховано до страхового стажу позивача періоди: з 01.09.1983 по 26.07.1984, з 29.05.1988 по 28.05.1991, з 01.01.1999 по 31.08.1999, з 10.10.1999 по 31.08.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 28.02.2020, з 29.04.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 07.09.2020, з 10.09.2020 по 11.10.2020, з 20.10.2020 по 02.11.2020, з 20.04.2021 по 31.05.2021, з 01.06.2021 по 30.06.2022, з 01.03.2023 по 11.03.2023 та з 09.12.2024 по 31.12.2025.

Вважаючи протиправним рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, відомості трудової книжки позивачки НОМЕР_1 підтверджують її трудову діяльність, зокрема у період з 02.02.1994 по 20.03.1996.

Колегія суддів вважає, що недоліки у трудовій книжці позивачки, про які вказує пенсійний орган, не впливають на зарахування певних періодів роботи позивачки, які підтверджено відомостями трудової книжки, до її страхового стажу.

Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що пенсійний орган не здійснив належний розрахунок страхового стажу позивачки, а тому спірне рішення про відмову в призначенні пенсії від 10.02.2026 № 084850005293 є протиправним та підлягає скасуванню.

За цих обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі № 280/4689/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк