Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №285/5995/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/5995/26

Провадження № 1-кп/0285/870/26

28 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої — судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судовому провадження:

прокурор — ОСОБА_3 ,

обвинувачена — ОСОБА_4 ,

захисник — ОСОБА_5 ,

потерпіла — ОСОБА_6 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026065530000164 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює прибиральницею службових приміщень Гімназії № 3 Звягельської міської ради, одружена, з середньою освітою, якій встановлена 3-тя група інвалідності, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

установив:

08 серпня 2026 року близько 22 год 00 хв ОСОБА_4 , перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля таксі, який знаходився поблизу ринку «Урожай» за адресою: вул. Юрія Глухова, 76, м. Звягель, Звягельського району Житомирської області. У цей час між нею та ОСОБА_6 , яка перебувала поруч із вказаним автомобілем, виник словесний конфлікт через користування автомобілем таксі. Під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій та бажаючи їх заподіяння, перебуваючи в салоні автомобіля таксі, завдала ОСОБА_6 , одного удару кулаком у ділянку носа.

Одразу після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого умислу, вийшовши з автомобіля, відразу обома руками штовхнула ОСОБА_6 у ділянку грудної клітки та одночасно завдала їй одного удару ногою по ногах, унаслідок чого потерпіла втратила рівновагу та впала лівим боком на асфальтне покриття. Після чого ОСОБА_4 завдала ще декількох ударів ногами в ділянку голови, рук і тулуба ОСОБА_6 , яка лежала на асфальтному покритті.

Унаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців навколо очей, на лівому плечі, у правій ліктьовій ямці, на правому передпліччі, в ділянці правого плечового суглоба, на лівому лікті, синців на кистях рук, а також саден на лівому колінні, на лівому лікті, які згідно з висновком експерта від 16.09.2026 № 400 належать до легких тілесних ушкоджень.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_4 , що була представлена захисником ОСОБА_5 , беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорювала встановлені у результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за її відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченої ОСОБА_4 від 24.09.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка підписана за участі захисника ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_6 також не заперечувала щодо розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Прокурор відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України, подала клопотання про розгляд обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд постановив за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Згідно положень ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 діяння є кримінальним проступком.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено ряд альтернативних покарань: штраф, громадські та виправні роботи.

При обранні виду покарання суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштована, має третю групу інвалідності, відношення до вчиненого, яка свою вину у вчиненому визнала.

Отже, враховуючи, що вчинений кримінальний проступок до тяжких наслідків не привів, особу обвинуваченої, обставини кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судпризначає ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

На думку суду саме таке покарання сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та обрати їй покарання за цим законом у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1