Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №275/787/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

(заочне)

28 вересня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Довгаленко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/787/26/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 14.08.2026 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16529,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що 07 липня 2024 року між ТОВ "Клай Інвест" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №261911, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора (KL4199), що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України "Про електрону комерцію"електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 у сумі 4000 гривень.

23.12.2024 року між ТОВ "Клай Інвест" (Первісний кредитор) та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №261911 від 07.07.2024 року.

Згідно договору факторингу сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед новим кредитором становить 16529,60 грн., з яких: 4000 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 3529,60 грн.- заборгованість за відсотками,1000 грн.-заборгованість за комісіями, 8000 грн.-пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №261911 від 07.07.2024 у розмірі 16529,60 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явилася; відзиву, заяв та клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07 липня 2024 року між ТОВ "Клай Інвест" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №261911 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (KL4190), про що свідчить довідка про іденфікацію клієнта.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000,00 грн.; дата надання кредиту: 04.10.2024 року; строк кредиту 90 днів; за користування кредитом клієнт сплачує товариству 445,3% %річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 4000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , про що свідчить підтвердження ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів.

Додатком №1 до кредитного договору №261911 від 07.07.2024 є Графік разрахунку та загальної вартості кредиту, з яким відповідач ознайомилася та підписала одноразовим ідентифікатором (KL4190).

З повідомлення АТ КБ "Приват Банк" слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 07.07.2024 були перераховані кредитні кошти у розмірі 4000 грн.

23.12.2024 року між ТОВ "Клай Інвест" (Первісний кредитор) та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ "Діджи Фінанс" за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.

Відповідно до акта приймання-пердачі реєстру прав вимоги від 23 грудня 2024 року до договору факторингу № 23122024/1, ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №261911 від 07.07.2024

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №261911 від 07.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 16 грудня 2024 року становить 16529,60 грн., з яких: 4000 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 3529,60 грн.- заборгованість за відсотками, 1000 грн.- заборгованість за комісіями, 8000 грн.- пеня.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомостей про відсутність заборгованості , суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ "Клай Інвест" свої кредитні зобов`язання за договором №261911 від 07.07.2024 виконало, а відповідачка свої зобов`язання не виконала та не повернула кредитні кошти у строки та на умовах, передбачених кредитним договором

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №261911 від 07.07.2024 у розмірі 16529,60 грн., з яких: 4000 грн.- заборгованість за тілом кредиту,3529,60грн.- заборгованість за відсотками, 1000 грн.- заборгованість за комісіями, 8000 грн.- пеня.

Відповідачка не надала суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (пені/штрафу) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неустойки(пеня), який позивач просить стягнути з відповідача на його користь, значно перевищує розмір збитків, то суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2000 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача, до якого відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 261911 від 07.07.2024 у розмірі 10529,60грн., з яких: 4000 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 3529,60 грн.- заборгованість за відсотками, 1000 грн.- заборгованість за комісіями; 2000 грн.-пеня.

Щодо відшкодування на користь позивача понесених витрат з надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026 року, укладений ТОВ "Діджи Фінанс" та ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду №261911 від 21.07.2026 до договору 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, акт надання послуг №261911, згідно яких вартість наданих послуг адвоката становить 6000 гривень, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст. 525, 526, 530, 610-611,629,1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81,133,137,141, 263-265,280-284,288 ЦПК України , суд-

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ:42649746, IBAN № НОМЕР_5 в АТ "ПУМБ", МФО:334851) заборгованість за кредитним договором №261911 від 07 липня 2024 року у розмірі 10529 ( десять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 60 копійок, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. І. Лівочка