Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №165/3141/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3141/26

Провадження № 3-зв/165/37/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., розглянувши заяву про самовідвід судді Ференс-Піжук Орисі Романівни у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив:

22 вересня 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями до судді Ушакова М.М. надійшла на розгляд заява про самовідвід судді Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р. по справі про адміністративне правопорушення №165/3141/26 відносно ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Заява мотивована тим, що матеріали справи складені за результатами перевірки дотримання ОСОБА_1 , як присяжною Нововолинського міського суду Волинської області антикорупційного законодавства. На думку судді, вищевказана обставина може викликати в учасників розгляду та зовнішнього спостерігача сумніви в об`єктивності та неупередженості судді. З метою забезпечення права на справедливий суд, суддя Ференс-Піжук О.Р. заявила самовідвід у розгляді справи №165/3141/26 про адміністративне правопорушення.

Вивчивши заяву про самовідвід, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026, судді Ференс-Піжук О.Р. для розгляду передано справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підставі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №389 від 24.08.2026, ОСОБА_1 відповідно до рішення Нововолинської міської ради Волинської області від 03.11.2022 № 16/16 «Про затвердження списку присяжних» була внесена до списку присяжних Нововолинського міського суду Волинської області.

Відповідно до інформації Нововолинського міського суду Волинської області від 19.05.2026 №02-12/12/2026 ОСОБА_1 протягом 2025 року була залучена до розгляду судових справ, тобто виконувала обов`язки присяжного судді.

Частиною 1 ст. 63 Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Крім того, відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення усправі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Разом з тим, чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді даної заяви про самовідвід судді, у даному випадку, застосовується аналогія закону з метою юридичного захисту прав, свобод та інтересів зацікавлених осіб.

Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно зі ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Оскільки ОСОБА_1 була обрана присяжною та у 2025 році залучалась до розгляду судових справ у Нововолинському міському суді Волинської області, то дана обставина може викликати сумнів, як в учасників справи, так і у стороннього спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді при розгляді та прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З метою забезпечення права особи на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і та усунення будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суду, зважаючи на викладені обставини, суддя дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 суддею Ференс-Піжук О.Р. може викликати сумнів в неупередженості судді, що буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України та пункту 1 ст. 6 Конвенції, а тому заяву про самовідвід судді слід задовольнити.

Керуючись ст. 75, ст. 80, ст. 81, ст. 82, ст. 369, ст. 372 КПК України, -

постановив:

Заяву про самовідвід судді Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук Орисі Романівни у справі про адміністративне правопорушення №165/3141/26 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - задовольнити.

Відвести суддю Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук Орисю Романівну від розгляду справи №165/3141/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Справу №165/3141/26про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП передати для повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ушаков