Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №160/25840/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25840/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенітенціарної академії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 р. (суддя Луніна О.С) в адміністративній справі №160/25840/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. в неповному обсязі, а саме із порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. в загальній сумі 244 878,16 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив службу в Пенітенціарній академії України, якою протиправно не було здійснено нарахування та виплату йому з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. індексації відповідно до Порядку проведення індексації

грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправними дії Пенітенціарної академії України щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;

- зобов`язано Пенітенціарну академію України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 463,15 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Пенітенціарна академія України із посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України, зокрема, в Пенітенціарній академії України. Відповідно до архівної відомості у березні 2018 року його посадовий оклад становив 6 635,00 грн., у лютому 2018 року - 2 450,00 грн. Сума грошового забезпечення позивача у березні 2018 року складалася із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та таємності. У лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складалося із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, таємності, доплати за службу в нічний час, премії. Позивач помилково вважає, що у березні 2018 року його грошовий дохід не збільшився порівняно із лютим 2018 року, оскільки відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 під час порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації, повинні враховуватися всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру, тому надбавка за виконання особливо важливих завдань, доплата за службу в нічний час та премія не враховується, так як в березні 2018 року позивач їх не отримував. Таким чином, сума складових грошового забезпечення позивача у березні 2018 року є більшою ніж сума складових у лютому 2018 року, які не мають разового характеру. Отже, дохід позивача у березні 2018 р. є більшим суми індексації, яка склалася у лютому 2018 року (179,72 грн). У зв`язку із цим індексація грошового забезпечення позивачу з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. правомірно не нараховувалася та не виплачувалася. Беручи для прикладу розрахунок, наведений у постанові Верховного Суду від 22 червня 2023 р. у справі №520/6243/22, позивачем помилково за величину приросту індексу споживчих цін береться показник 253,30 %, арифметично сформований наростаючим підсумком із січня 2008 року до березня 2018 року, так як посадовий оклад позивача змінився з 01 січня 2017 р.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

30 липня 2025 р. представник позивача звернулась до відповідача щодо проведення перерахунку індексації грошового забезпечення та надання довідок про розмір нараховного та виплаченого грошового забезпечення. Листом №5/1118 від 07 серпня 2025 р. відповідачем повідомлено про відсутність підстав для вчинення перерахунку та надано довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Не погодившись із діями, які полягають у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р., ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивача з 01 березня 2018 р. зменшилося в порівнянні з лютим 2018 р., тому відповідач починаючи з вказаної дати повинен був нараховувати та виплачувати йому щомісячно індексацію в розмірі 4 463,15 грн. Також, суд вказав, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, провадиться лише у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, але не виплачені Оскільки індексація за період з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. позивачу ще не нарахована, позовні вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів є передчасними.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 1,2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині відсутності права в позивача на отримання індексації з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., яка набрала чинності з 01 березня 2018 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців рядового та начальницького складу.

Верховним Судом в постанові від 22 червня 2023 р. у справі №520/6243/22 та постанові від 04 квітня 2024 р. у справі №160/4155/22 вказано, що для визначення суми індексації у місяці підвищення тарифних ставок (березні 2018 року) необхідно взяти прожитковий мінімум 1 762,00 грн. (березень 2018 року) та величину приросту споживчих цін 253,30%. Прожитковий мінімум необхідно помножити на величину приросту споживчих цін та поділити на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4 463,15 грн.).

Для з`ясування питання про те, чи має позивач право на індексацію згідно приписів абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 з 01 березня 2018 року по 26 вересня 2022 р. необхідно з`ясувати, чи збільшився розмір його грошового забезпечення у березні 2018 р. в порівнянні з лютим 2018 року на суму, що є меншою суми індексації у березні 2018 р. (4 463,15 грн.)

Наказом Міністерства юстиції України № 925/5 від 28 березня 2018 р. затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

В матеріалах справи наявна архівна відомість згідно якої у лютому 2018 року ОСОБА_1 було нараховано грошове забезпечення в загальному розмірі 17 181,79 грн. (посадовий оклад - 2450,00 грн., оклад за військове звання - 130,00 грн., надбавка за вислугу років - 903,00 грн., доплата за виконання особливих завдань - 1741,50 грн., таємність - 245,00 грн., нічні - 204,12 грн., премія - 8707,50 грн.). Також, у березні 2018 р. ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення в загальному розмірі 12 328,75 грн. (посадовий оклад - 6635,00 грн., оклад за військове звання - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років - 3620,25 грн., таємність 663,50 грн.)

Отже, в березні 2018 р. грошовий дохід позивача не збільшився, а зменшився у порівнянні з лютим 2018 р.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4 463,15 грн. починаючи з 01 березня 2018 р. по 26 вересня 2022 р. відповідно до приписів пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підставі, передбаченні статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Пенітенціарної академії України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026р. в адміністративній справі №160/25840/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 вересня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш