Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №160/3107/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3107/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року (суддя Конєва С.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 24.04.2026 року) у адміністративній справі №160/3107/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до страхового стажу певний період роботи, зобов`язання призначити на пільгових умовах, суд –

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.12.2025 року №047150034300 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати відповідача зарахувати до її спеціального (пільгового) стажу за Списком №2 періоди її роботи у КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради з 06.04.2007 року по 31.08.2021 року, відповідно до відомостей, що містяться у її трудовій книжці, а також довідці КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» ДОР від 24.11.2025 року №1091 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву від 25.11.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, що підлягає застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, з дати звернення 25.11.2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.12.2025 року №047150034300 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди її роботи у КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради з 06.04.2007 року по 31.08.2021 року, відповідно до відомостей, що містяться у її трудовій книжці, а також довідці КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» ДОР від 24.11.2025 року №1091 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 від 25.11.2025 року згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020 та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обгартувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 25.11.2025 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності 02.12.2025 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та рішенням №047150034300 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Списку №2. Апелянт зазначив, що після набрання чинності Законом №2148 норми щодо можливості визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та пенсійного віку особи за нормами ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягають застосуванню. Апелянт зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 23 роки 9 місяців 16 днів; пільговий стаж не визначено; до страхового стажу не зараховано: періоди роботи в колгоспі згідно архівної довідки від 02.10.202 року №В-84-04/04, оскільки в довідці прізвище, ім`я, по-батькові вказано із скороченням та документально не підтверджено прізвище ОСОБА_2 ; період роботи згідно довідки від 24.11.2025 року №1091, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостям наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про структурний підрозділ в якому працювала ОСОБА_1 , який зазначено в атестації робочих місць.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що 25.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії №047150034300 від 02.12.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу; до страхового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 24.11.2025 року №1091, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостях наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про структурний підрозділ, в якому працювала ОСОБА_1 , який зазначено в атестації робочих місць, що підтверджується змістом його копії. Суд врахував, що на момент звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - 25.11.2025 року, ОСОБА_1 виповнилось 55 років; страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 9 місяців 16 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 06 років 06 місяців 25 днів. Суд врахував, що ОСОБА_1 , зокрема, у період з 06.04.2007 року по 31.08.2021 року працювала у КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри та виконувала роботи з обслуговування психічно хворих, ця посада була атестована за Списком №2, що підтверджується копіями трудової книжки ОСОБА_1 , довідкою №1091 від 24.11.2025 року, наказами про проведення атестації робочих місць, наявними в матеріалах справи. Суд врахував, щ згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, від 24 червня 2016 року №461, розділу ХХІV Охорона здоров`я і соціальна допомога: працівники, які безпосередньо обслуговують хворих - у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення 24г - молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою. Віднесення посади, яку займала ОСОБА_1 «молодша медична сестра» до Списку №2 підтверджується також і наказами про атестацію робочих місць на підприємстві позивача, які погоджені головним державним експертом з умов праці Дніпропетровської області, що підтверджується змістом їх копій, наявними у справі. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п.2 ч.2 ст.114, п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону від 02.03.2015 року № 213-VIII – набув чинності 01.04.2015 року; Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та прийшов до висновку про те, що з 23.01.2020 року в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII, які містять розбіжність відносно ОСОБА_1 щодо наявності необхідного страхового стажу, який складає 20 років за п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 25 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII. Суд прийшов до висновку про те, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для ОСОБА_1 , а тому на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, разом з тим, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи жінкам. Суд врахував, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 досягла необхідного віку (55 років) та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії (23 роки, тобто більше 20 років). Суд прийшов до висновку про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди її роботи у КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтерна» Дніпропетровської обласної ради з 06.4.2007 року по 31.08.2021 року, відповідно до відомостей, що містяться у її трудовій книжці, а також довідці КЗ «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» ДОР від 24.11.2025 року №1091 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; повторно розглянути заяву позивачки від 25.11.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Матеріалами справи встановлено, що 25.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2.

Встановлено, що за принципом екстериторіальності 02.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням №047150034300 відмовлено у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу; до страхового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 24.11.2025року №1091, оскільки відомості наявні в довідці не відповідають відомостях наявних в атестаціях, а саме відсутня інформація про структурний підрозділ, в якому працювала ОСОБА_1 , який зазначено в атестації робочих місць, що підтверджується змістом його копії.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Встановлено, що Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 року) у п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено зміни: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції з 11.10.2017 року) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 2301.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, п. «а» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року та п.3 Рішення зазначено, що застосуванню підлягають ст. 13, ч.2 ст.14, пункти „б“-„г“ ст.54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ (з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020) та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ. У разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому, норми п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню з урахуванням правових висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 досягла необхідного віку (55 років) та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії (23 роки, тобто більше 20 років). ОСОБА_1 у період з 06.04.2007 року по 31.08.2021 року працювала у Комунальному закладі «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри та виконувала роботи з обслуговування психічно хворих, при цьому, наведена посада була атестована за Списком №2, що підтверджується трудовою книжкою та довідкою №1091 від 24.11.2025 року, наказами про проведення атестації робочих місць. Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, від 24.6.2016 року №461, розділ ХХІV працівники, які безпосередньо обслуговують хворих - у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення 24г - молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року у адміністративній справі №160/3107/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова