Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №160/15933/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15933/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кононенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 16.03.2026 року) в справі №160/15933/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

30.05.2025 року ТОВ «Дніпрометиз ТАС» (далі по тексту – позивач або товариство) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту – відповідач або СМУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2025 № 269/32-00-07-26 та від 08.05.2025 № 268/32-00-07-26.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року позовні вимоги задоволено.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкт господарювання ТОВ «Континент-Сталь», який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по переданню у власність позивача товарів, не міг здійснити операцію постачання через відсутність матеріалів та найманих працівників. ТОВ «Дніпрометиз ТАС» не має права на віднесення до складу податкового кредиту вартості отриманих товарів в наступних податкових періодах по взаємовідносинам з ТОВ «Континент-Сталь». Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентами не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем протягом перевіряємого періоду включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені відповідними первинними документами. Податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками податків, проте у разі встановлення обставин, які спростовують реальність здійснення господарської операції, отримана податкова вигода, у даному випадку позивачем, у вигляді права на податковий кредит є безпідставною. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вказувало, що встановило, що ТОВ «Континент-Сталь» віднесено до переліку ризикових платників податків, формує для інших платників податків схемний податковий кредит у схемі ухилення від оподаткування за рахунок оформлення нереальних операцій. Встановлено відсутність у контрагента рухомого та не рухомого майна, зареєстрованих договорів на оренду земельних ділянок чи нерухомості. Апелянт вказував, що також встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму 1198796,78 грн, по ВМД, по товар, що ввозились на митну територію України. 14.01.2025 року позивачем здійснено митне оформлення товарів на вивезення за межі митної території України на підставі ВМД № 25UA110140000164U4: дроту сталевого зварювального (18360 кг, вартістю 1047684,39 грн) та електродів зварювальних марки АНО-36 (2500 кг, вартістю 151112,39 грн); загальна вартість - 1198796,78 грн. Відповідно до підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України строк.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів постачання зерна. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом - є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Континент-Сталь», по відносинам з яким сформовано податкові показники. Суд першої інстанції вказував, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів чи послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку. Отримані від контрагентів товари були використані позивачем. Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції з даним суб`єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України строк. Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в умовах воєнного стану встановлено, що для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день місяця включно, граничний строк реєстрації в ЄРПН - до 5 календарного дня наступного місяця включно. Для ПН, складеної 14.01.2025, граничний строк реєстрації - 05.02.2025. З урахуванням реєстрації податкової накладної №162 від 14.01.2025 обов`язок зареєструвати в ЄРПН податкову накладну по господарській операції з вивезення товарів за ВМД № 25UA110140000164U4 виконано позивачем своєчасно в межах граничного строку до 05.02.2025. Відповідач в акті перевірки зазначив про відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму 1198796,78 грн, по вказаній ВМД, однак не врахував факт реєстрації ПН №162, яка охоплює операцію за цією ВМД, та фактичного виправлення позивачем технічної помилки (неповного зазначення товарної номенклатури) шляхом складання розрахунків коригування № 928 від 31.01.2025 (зареєстровано 14.02.2025) та № 587 від 31.03.2025 (зареєстровано 08.04.2025) в межах 1095-денного строку, передбаченого пунктом 192.1 статті 192 ПК України. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1201.2 статті 1201 ПК України, на підставі якого відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 3400,00 грн, підставою для відповідальності є відсутність реєстрації податкової накладної протягом граничного строку. Водночас ПН № 162 від 14.01.2025 зареєстрована в ЄРПН у встановлений строк, що виключає склад правопорушення, передбаченого цією нормою. Норми пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, на підставі якої застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн, пов`язує відповідальність виключно з відсутністю реєстрації податкової накладної протягом граничного строку, натомість ПН № 162 зареєстрована своєчасно до 05.02.2025. Помилка в змісті зареєстрованої ПН є самостійним юридичним фактом, який не охоплюється диспозицією цієї норми та не утворює складу правопорушення у вигляді нереєстрації.

Встановлено, що співробітниками Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 11.03.2025 року по 26.03.2025 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпрометиз ТАС» з метою перевірки законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (від 19.02.2025 вх. № 9037506207) з урахуванням уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт № 181/32-00-07-13/05393145 від 31.03.2025 року. Висновками акту вказано про порушення норм податкового законодавства абз. в) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 з урахуванням п. 44.1 ст. 44 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2025 року на суму 41981 грн.; абз. в) п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у січні 2025 року в розмірі 41981 грн.; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 8, п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2205 року № 1307, ТОВ «Дніпрометиз ТАС» за січень 2025 року не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну по операціях з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно оформленої митної декларації за січень 2025 року на суму 11198796,78 грн. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в акті перевірки вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ «Континент-Сталь» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер з огляду на непідтвердження джерела походження придбаних позивачем у вказаних постачальників товарів, надання послуг підряду фактично не відбулось, оформлення первинних документів по вказаних операціях, які не опосередковувались реальним рухом активів між позивачем та вказаними контрагентами. Також висновки акту зумовлені встановленим не складенням та не реєстрацією у встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну по операціях з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно оформленої митної декларації за січень 2025 року.

Встановлено, що на підставі акту 181/32-00-07-13/05393145 від 31.03.2025 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 08.05.2025 року податкове повідомлення-рішення № 269/32-00-07-26 (форма «В4»), яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за декларацією позивача за січень 2025 року на 41981 грн; податкове повідомлення-рішення № 268/32-00-07-26 (форма «ПН»), яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3400 грн. За нереєстрацію, несвоєчасну реєстарцію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи 06.02.2024 між ТОВ «Континент-Сталь» (постачальник) та ТОВ «Дніпрометиз ТАС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №196/24, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно специфікацій № 28, № 29 сторони договору узгодили постачання металовиробів (труби, листи).

До матеріалів справи долучено видаткові накладні на поставлений товар № РН-0002854 від 10.12.2024 року, РН-0002969 від 20.12.2024 року.

Надано рахунки-фактури № 8401 від 03.12.2024 року, № 8662 від 16.12.2024 року.

Товар перевозився автотранспортом, що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними. Разом товаром, ТОВ «Континент-Сталь» передало сертифікати якості на нього.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Континент-Сталь» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 81 від 10.12.2024 року, № 198 від 20.12.2024 року, які мають необхідні реквізити та які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями про реєстрацію.

ТОВ «Дніпрометиз ТАС» здійснило оплату за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 – 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари (насіння соняшника), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагенти позивача на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який був укладених між позивачем та ТОВ «Континент-Сталь» щодо постачання матеріалів – не визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є передача товару, та оплата за товар та послуги. ТОВ «Дніпрометиз ТАС» отримало товар (металовироби), здійснило оплату, тобто ланцюг обороту товару, руху активів виконано.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.05.2025 року № 269/32-00-07-26.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.05.2025 № 268/32-00-07-26 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, що 14.01.2025 року ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» було здійснено митне оформлення наступних товарів для вивезення за межі митної території України на підставі ВМД: дріт сталевий зварювальний з легованої сталі марки СВ08Г2С з омідненою поверхнею, масою нетто – 18360 кг, вартістю - 1047684,39 грн, - електроди зварювальні марки АНО-36, масою нетто – 2500 кг, вартістю – 151112,39 грн. Загальна вартість товарів за ВМД склала 1198796,78 грн.

Внаслідок оформлення ВМД було складено податкову накладну № 162 від 14.01.2025 та зареєстровано її в ЄРПН, що підтверджується отриманою квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі від 27.01.2025 (реєстраційний номер документа – 9006965432). При складанні податкової накладної № 162 помилково було включено до неї лише один вид товару, зазначений у ВМД, а саме дріт сталевий зварювальний легований марки СВ08Г2С з омідненою поверхнею, та, як наслідок, помилково обсягом постачання (базою оподаткування) зазначено лише вартість цього товару 1047684,39 грн.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної. Такий розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 928 від 31.01.2025 до цієї податкової накладної та зареєстровано його в ЄРПН, що підтверджується отриманою квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі від 14.02.2025 (реєстраційний номер документа 9029597454). При складанні розрахунку коригування № 928 позивач, здійснивши коригування суми обсягу постачання (бази оподаткування), допустив помилку, не включивши до ПН № 162 другий вид товару, зазначений у ВМД. Таку помилку виправив шляхом складання не пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН № 162 ще одного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 587 від 31.03.2025 до цієї податкової накладної, який було зареєстровано в ЄРПН 08.04.2025, що підтверджується відповідною квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі (реєстраційний номер документа 9087886927).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

При здійсненні господарської операції з вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту на підставі ВМД ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» з дотриманням вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України, п. 8, 12 Порядку було складено податкову накладну № 162 датою оформлення ВМД, а саме 14.01.2025, складно та подано розрахунки коригування.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 120-1.2 статті 120-1 ПК України, на підставі якого відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 400,00 грн, підставою для відповідальності є відсутність реєстрації податкової накладної протягом граничного строку. Водночас ПН № 162 від 14.01.2025 зареєстрована в ЄРПН у встановлений строк, що виключає склад правопорушення, передбаченого цією нормою. Нормою передбачено відповідальність платника податку у випадку відсутності реєстрації протягом передбаченого законом граничного строку податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

Підтверджується складання та реєстрація в ЄРПН податкової накладної за господарською операцією ТОВ «Дніпрометиз-ТАС» з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ВМД № 25UA110140000164U4 від 14.01.2025 у встановлені податковим законодавством строки.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року в справі №160/15933/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова