Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №520/38036/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. Справа № 520/38036/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/38036/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просила суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року по справі № 520/38036/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 заяву залишено без задоволення.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.20245 року у справі № 520/38036/23.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник, із посиланням на обставини справи, указує на те, що доводи позивача, викладені в заяві, судом першої інстанції проігноровані. На думку суду першої інстанції, здійснення перерахунку на власний розсуд та здійснення виплати у спосіб, за яким позивач не може отримати пенсію, є належним виконанням рішення суду. Позивач зауважує, що Управління навмисно, всупереч Закону, спрямовує виплати через відділення поштового зв`язку, щоб особа не могла отримати пенсію. Розмір щомісячної пенсії, що нараховується на поштове відділення 61099, позивачу невідомий. Відповідно до довідки - перерахунок (Дата-час розрахунку 20.03.2025) в графі "особливості" зазначено "Не підлягають масовому перерахунку", "призначено за рішенням суду в твердому розмірі". Позивачу нараховано пенсію в мінімальному розмірі, без передбачених Законом надбавок та доплат, зокрема, як особі, що досягла 70 років. Згідно довідки про доходи від 29.05.2025 розмір пенсії з жовтня 2009 року по жовтень 2024 року складає 544 грн. та не змінюється. Надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію з 07.10.2009 та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 18.02.2017 по лютий 2025 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, з урахуванням усіх законодавчих актів та Постанов КМУ щодо перерахунку пенсій, управління відмовляється. Отже, пенсію позивач не отримує. Перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому ст. 27, 42 Закону, не проведено. Рішення суду не містить вказівки встановити позивачу пенсію в твердому або в мінімальному розмірі. Перерахунок розміру пенсії не може проводитись частково або на власний розсуд. Управління має здійснити перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому Законом, виключити позивача з числа осіб, яким не проводиться масовий перерахунок, надати нову "довідку-перерахунок" з 07.10.2009 по червень 2025 року із урахуванням усіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку розміру пенсії та надати докази фактичної виплати боргу.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року та виплатити компенсацію втрати частини доходу з 17 березня 2021 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/38036/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 17 березня 2021 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовено в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23 залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23 набрало законної сили 14.10.2024 та судом видано виконавчі листи.

11.03.2025 представником ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду 20.05.2024 у справі № 520/38036/23, шляхом подання звіту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 заяву представника ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 20.05.2024 у справі №520/38036/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання ухвали суду від 27.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області подано 27.05.2025 звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/38036/23 ОСОБА_1 , згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій № 2 від 17.03.2025, проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009. За період з 07.10.2009 по 31.03.2025 виникла доплата у розмірі 147076 гривень 00 копійок. У квітні 2025 року ОСОБА_1 нараховано до виплати доплата пенсії за період з 01.02.2022 по 31.03.2025 у сумі 61221 гривні 00 копійок. Доплата пенсії за період з 07.10.2009 по 31.01.2022 нарахована до виплати ОСОБА_1 у травні 2025 у сумі 85855,00 грн. Виплати здійснено через поштове відділення 61099 АТ «Укрпошта».

Як убачається з відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги №2/20465 за квітень та №1/20465 за травень ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 нараховано з доставкою на дільницю НОМЕР_2 об`єкта поштового зв`язку та здійснено виплату сум заборгованості за пенсією.

Приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23, суд першої інстанції виходив із того, що зазначене рішення від 20.05.2024 виконане відповідачем, а звіт ГУ ПФУ в Харківській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.

Залишаючи без задоволення заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23, суд першої інстанції виходив з того, що підтверджено у висновках викладених у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 та від 03.12.2025, рішення суду у справі №520/38036/23 - відповідачем виконано, тому відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та ргани місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Колегія суддів зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)", № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно- правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вбачається, що позивач фактично не погоджується з розміром перерахованої на виконання рішення суду пенсії та вважає протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду.

Позивач зазначає, що йому нараховано пенсію в мінімальному розмірі, без передбачених Законом надбавок та доплат, зокрема, як особі, що досягла 70 років. Згідно довідки про доходи від 29.05.2025 розмір пенсії з жовтня 2009 року по жовтень 2024 року складає 544 грн. та не змінюється. При цьому відповідач відмовляється надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію з 07.10.2009 та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 18.02.2017 по лютий 2025 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, з урахуванням усіх законодавчих актів та Постанов КМУ щодо перерахунку пенсій. Перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому ст. 27, 42 Закону, не проведено. На думку позивача, Управління має здійснити перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому Законом, виключити позивача з числа осіб, яким не проводиться масовий перерахунок, надати нову "довідку-перерахунок" з 07.10.2009 по червень 2025 року із урахуванням усіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку розміру пенсії та надати докази фактичної виплати боргу.

За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/38036/23 ОСОБА_1 , згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій №2 від 17.03.2025, проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009. За період з 07.10.2009 по 31.03.2025 виникла доплата у розмірі 147076 гривень 00 копійок. У квітні 2025 року ОСОБА_1 нараховано до виплати доплата пенсії за період з 01.02.2022 по 31.03.2025 у сумі 61221 гривні 00 копійок. Доплата пенсії за період з 07.10.2009 по 31.01.2022 нарахована до виплати ОСОБА_1 у травні 2025 у сумі 85855,00 грн. Виплати здійснено через поштове відділення 61099 АТ «Укрпошта».

Як убачається з відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги № 2/20465 за квітень та №1/20465 за травень ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 нараховано з доставкою на дільницю НОМЕР_2 об`єкта поштового зв`язку та здійснено виплату сум заборгованості за пенсією.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем рішення суду від 20.05.2024 у справі № 520/38036/23 виконано.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Управління, всупереч Закону, спрямовує виплати через відділення поштового зв`язку, щоб особа не могла отримати пенсію, колегія суддів зауважує на таке.

Органи Пенсійного фонду України також уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках. У такому разі підставою для виплати пенсії є заява про виплату пенсії на банківський рахунок, яка, відповідно до пункту 10 Порядку № 1596, може бути подана пенсійному органу двома шляхами, а саме: заявником до органу Пенсійного фонду; установою уповноваженого банку.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.

Проте доказів подання позивачем до ГУ ПФУ в Харківській області відповідної заяви про виплату пенсії на визначений банківський рахунок матеріали справи не містять.

Разом із цим зі змісту заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, як і зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач фактично не погоджується з розміром перерахованої на виконання рішення суду пенсії та вважає протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду.

Так, позивач зауважує, що йому нараховано пенсію в мінімальному розмірі, без передбачених Законом надбавок та доплат, зокрема, як особі, що досягла 70 років. Згідно довідки про доходи від 29.05.2025 розмір пенсії з жовтня 2009 року по жовтень 2024 року складає 544 грн та не змінюється. При цьому відповідач відмовляється надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію з 07.10.2009 та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 18.02.2017 по лютий 2025 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, з урахуванням усіх законодавчих актів та Постанов КМУ щодо перерахунку пенсій. Перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому ст. 27, 42 Закону, не проведено. На думку позивача, Управління має здійснити перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому Законом, виключити позивача з числа осіб, яким не проводиться масовий перерахунок, надати нову "довідку-перерахунок" з 07.10.2009 по червень 2025 року із урахуванням усіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку розміру пенсії та надати докази фактичної виплати боргу.

Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає, що останні не є свідченням невиконання відповідачем судового рішення у цій справі, оскільки відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, підлягає застосуванню інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 28 жовтня 2024 року у справі №580/2522/24.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 по справі №520/38036/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк