Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №520/27944/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р.Справа № 520/27944/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., повний текст складено 30.07.26 по справі № 520/27944/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі №520/27944/25.

Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 до нового звіту додати докази:

- включення у довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 всіх складових грошового забезпечення, визначені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25;

- відомості про посадовий оклад за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04 та розрахунок такого посадового окладу із зазначенням вихідної розрахункової величини;

- відомості про включення до довідки винагороди за бойове чергування;

- відомості про надбавку за особливості проходження служби та щомісячну премію у середніх розмірах, фактично виплачених за січень 2019 року за відповідною посадою у державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, а також первинні розрахункові, платіжні чи інші документи, на підставі яких визначені ці середні розміри.

Попереджено керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що неподання звіту в установлений судом строк, подання його з порушенням такого строку без поважних причин або подання звіту, який не підтверджуватиме повного та належного виконання судових рішень, є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема накладення штрафу.

Попереджено відповідача, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернуто увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 в частині прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання рішення суду та постановити нову ухвалу в цій частині, якою відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання рішення суду; в іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вимогу постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 по справі №520/32137/24 ТЦКтаСП виконав частково, надавши до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку №ФХ-95406/6302/С від 07.05.2026 із показниками НОПС 100% та премії 130%, які були вказані в попередніх довідках для ГУ ПФУ для перерахунку пенсії , але без включення до довідки винагороди за бойове чергування. Звертає увагу, що оскаржувана ухвала має суперечливий характер – суд сам встановив неповне виконання рішення суду, але замість відмови у прийнятті звіту, прийняв його. Суд першої інстанції визнав, що ТЦКтаСП не виконав ключову частину резолютивної частини рішення: винагорода за бойове чергування у довідці відсутня; пояснення ТЦКтаСП не можуть змінювати резолютивну частину судового рішення. Очевидно, що невключення винагороди за бойове чергування являється перешкодою для прийняття звіту відповідача. Рішення суду не виконано, доки в довідці відсутня винагороди за бойове чергування. Вказує, що після постановлення оскаржуваної ухвали від 30.07.2026 державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у ВП №81450292 за невиконання рішення суду винесено постанову від 10.08.2026 про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 5100 грн. У зазначеній постанові державний виконавець встановив, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 в оновленій довідці від 07.05.2026 не зазначив винагороду за бойове чергування. Також 10.08.2026 державним виконавцем винесено вимогу до боржника скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку із зазначенням цієї складової грошового забезпечення.

Також ОСОБА_1 подав додаткові пояснення по справі, в яких, зокрема, зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №520/27944/25 суд установив, що зазначення у довідці від 17.08.2026 винагороди за бойове чергування у розмірі 0,00 грн не може вважатися виконанням установленого судовим рішенням обов`язку щодо включення такої винагороди до довідки. Суд фактично визнав, що надані ТЦК матеріали не підтверджують повного виконання судових рішень і не припинив судовий контроль, а встановив ТЦК новий тримісячний строк для подання звіту про повне виконання судових рішень. Суд також установив відсутність первинних розрахунків, платіжних чи інших документів, які підтверджували б фактичні виплати НОПС та премії за січень 2019 року, та встановив відповідачу новий тримісячний строк для повного виконання судових рішень. Отже, уже після постановлення оскаржуваної ухвали сам суд першої інстанції фактично підтвердив основний довід апеляційної скарги позивача: повного та належного виконання судового рішення відповідачем не здійснено.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 №520/27944/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у відмові зазначити в оновленій довідці ОСОБА_1 №ФХ-95406/10697/С від 20.08.2025, виданої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 р. по справі № 520/32137/24 відомості щодо посадового окладу за «26» тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнту «3,04» з включенням до останньої винагороди за бойове чергування для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Зобов?язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із зазначенням посадового окладу за «26» тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнту «3,04» та з включенням до останньої щомісячної винагороди за бойове чергування для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі №520/27944/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 130%. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2019 за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі №520/27944/25 залишено без змін.

22.04.2026 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25; встановити відповідачу строк для подання такого звіту; зобов`язати подати звіт керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято заяву до розгляду. Надано відповідачу строк для подання письмових пояснень щодо стану виконання рішення по справі протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали. Зобов`язано відповідача протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду докази на підтвердження виконання судового рішення по справі.

У встановлений судом строк відповідачем не надано суду письмових пояснень щодо стану виконання рішення по справі, а також не надано доказів на підтвердження виконання судового рішення по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25. Зобов?язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі № 520/27944/25. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Попереджено відповідача, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Звернуто увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України: відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення; у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

09.07.2026 до суду надійшов звіт відповідача, в якому він просив прийняти звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі 520/27944/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі 520/27944/25 ІНФОРМАЦІЯ_5 підготовлено та листом від 10.03.2026 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.

Відповідачем вказано, що грошове забезпечення – основні та додаткові види грошового забезпечення обчислені саме за відповідною посадою Збройних Сил України, виходячи: посадові оклади та оклади за військовим званням за відповідними посадами, визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 та станом на 01.01.2023 року не змінювались; додаткові види грошового забезпечення (премія, набавка за особливості проходження служби) військовослужбовцям визначається в розмірах, встановлених в межах, виділених Міністерству оборони України асигнувань на відповідний бюджетний рік за відповідною посадою військовослужбовців, про що доводиться Департаментом фінансів (Департамент соціального забезпечення) Міністерства оборони України.

Також відповідач зазначив, що посадовий оклад складає 5360,00 грн; оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) ПО-ОВЗ - 3350,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (100%) ПО+ОВЗ+НВР – 10050,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) ПО – 1072,00 грн; надбавка за кваліфікацію 7% 375,00 грн; премія 130% - 6968,00 грн. Всього 28515,20 грн.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в повному обсязі виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25.

11.05.2026 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він просив: при оцінці звіту ІНФОРМАЦІЯ_6 приділити увагу не представленій довідці ТЦК, а якості і повноті виконання рішення суду; врахувати, що належним виконанням рішення є не формальна видача будь-якої довідки, а складання довідки з повним, обґрунтованим зазначенням усіх складових грошового забезпечення, визначених судовим рішенням, за відповідною посадою льотного складу, з якої ОСОБА_1 був звільнений з військової служби.

09.07.2026 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі 520/27944/25 просив долучити пояснення начальника відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27.07.2026 до суду надійшла заява позивача, сформована в системі «Електронний суд» 24.07.2026, в якій він просив суд при оцінці звіту ІНФОРМАЦІЯ_6 в наданому ним звіті приділити увагу якості і повноті виконання рішення суду; врахувати, що належним виконанням рішення є не формальна видача будь-якої довідки, а складання довідки з повним, обґрунтованим зазначенням усіх складових грошового забезпечення, визначених судовим рішенням.

Приймаючи звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем учинено дії щодо визначення посадового окладу відповідно до 26 тарифного розряду із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04, зазначено оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за кваліфікацію та премію, а також направлено складені довідки до органу Пенсійного фонду України.

Наведені обставини свідчать про вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 частини дій, спрямованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поданий відповідачем звіт підлягає прийняттю як такий, що містить відомості про фактично вчинені відповідачем дії та підтверджує часткове виконання судових рішень.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що прийняття такого звіту не є підставою для завершення судового контролю, оскільки рішення судів у повному обсязі не виконані, тому наявні підстави для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту та зобов`язання відповідача протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/27944/25.

Також, суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на подання звіту у встановлений строк, наявність документально підтвердженого часткового виконання та прийняття судом звіту із одночасним установленням нового строку відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для застосування штрафу на цій стадії судового контролю відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги позивача вбачається, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в частині прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання рішення суду, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №520/27944/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавок, доплат, підвищень та премії, із зазначенням посадового окладу за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04 та з включенням винагороди за бойове чергування для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 рішення суду першої інстанції скасовано лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії. У цій частині ухвалено нове рішення, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 з обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у середніх розмірах, фактично виплачених за січень 2019 року за відповідною посадою у державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 залишено без змін.

Отже, обов`язок відповідача включити до оновленої довідки винагороду за бойове чергування постановою суду апеляційної інстанції не скасований і не змінений та підлягає виконанню разом з обов`язками, додатково визначеними постановою від 07.04.2026.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відповідачем складено довідку від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/С про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.

Факт направлення зазначеної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджується реєстром передачі довідок на виконання судових рішень №13 від 10.03.2026, у пункті 33 якого зазначено ОСОБА_1 , особова справа №ФХ-95406.

Також, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 відповідачем складено довідку від 07.05.2026 №ФХ-95406/6302/С, яку передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області згідно з реєстром №25 від 07.05.2026. У пункті 9 цього реєстру зазначено ОСОБА_1 , особова справа №ФХ-95406.

У довідках від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/С та від 07.05.2026 №ФХ-95406/6302/С відповідачем зазначено: посадовий оклад - 5360,00 грн; оклад за військовим званням «майор» - 1340,00 грн; надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків - 3350,00 грн; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100 відсотків - 10050,00 грн; надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 20 відсотків - 1072,00 грн; надбавку за кваліфікацію у розмірі 7 відсотків - 375,20 грн; премію у розмірі 130 відсотків - 6968,00 грн. Загальний розмір грошового забезпечення у довідках визначено в сумі 28515,20 грн.

Отже, відповідачем учинено дії щодо визначення посадового окладу відповідно до 26 тарифного розряду із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04, зазначено оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за кваліфікацію та премію, а також направлено складені довідки до органу Пенсійного фонду України.

Наведені обставини свідчать про вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 частини дій, спрямованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026.

Водночас дослідження змісту довідок від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/С та від 07.05.2026 №ФХ-95406/6302/С свідчить, що жодна з них не містить відомостей про винагороду за бойове чергування.

Невключення цієї складової грошового забезпечення суперечить безпосередньому змісту резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, яким відповідача зобов`язано скласти та подати нову довідку саме з включенням винагороди за бойове чергування.

При цьому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 не скасовано та не змінено відповідну частину рішення суду першої інстанції.

Суд також ураховує зміст пояснень начальника відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 06.07.2026, долучених до матеріалів справи за клопотанням відповідача від 09.07.2026, в яких зазначено, що чинним законодавством України, на думку відповідача, не передбачено обчислення пенсії з винагород, у тому числі з винагороди за бойове чергування. Саме з таких мотивів відповідач не включив цю виплату до складеної ним довідки.

Разом із тим, колегія суддів зауважує, що на стадії виконання судового рішення суб`єкт владних повноважень не наділений повноваженнями повторно вирішувати питання про наявність правових підстав для включення відповідної складової грошового забезпечення, якщо такий обов`язок прямо встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Власне тлумачення відповідачем положень матеріального права не може змінювати зміст резолютивної частини судового рішення або бути підставою для його виконання лише в тій частині, з якою відповідач погоджується.

Відтак пояснення відповідача про відсутність, на його думку, законодавчих підстав для врахування винагороди за бойове чергування не підтверджують виконання рішення суду, а свідчать про свідоме невиконання відповідного припису резолютивної частини рішення від 12.01.2026.

Суд також звертає увагу, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 відповідача зобов`язано зазначити надбавку за особливості проходження служби та щомісячну премію не у довільно визначених розмірах, а у середніх розмірах, які фактично виплачені за січень 2019 року за відповідною посадою в державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію.

Натомість у звіті від 09.07.2026 відповідач лише зазначив, що розміри додаткових видів грошового забезпечення визначаються в межах асигнувань, виділених Міністерству оборони України на відповідний бюджетний рік, та навів встановлені у довідці розміри — 100 відсотків надбавки за особливості проходження служби і 130 відсотків премії.

При цьому до звіту не додано первинних розрахункових, платіжних або інших документів, які б підтверджували, що зазначені у довідці показники є саме середніми розмірами, фактично виплаченими за січень 2019 року за відповідною посадою.

Не наведено у звіті й самого розрахунку таких середніх розмірів та джерел відомостей, на підставі яких їх визначено.

Суд зауважує, що зазначення у довідці певних відсоткових показників без документального підтвердження способу їх визначення не підтверджує належного виконання відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у цій частині.

За цим, надані відповідачем докази підтверджують складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідок від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/С та від 07.05.2026 №ФХ-95406/6302/С, а також включення до них частини складових грошового забезпечення, визначених судовими рішеннями.

Водночас надані відповідачем до матеріалів справи докази не підтверджують повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026, оскільки до довідок не включено винагороду за бойове чергування та не надано документального підтвердження того, що надбавка за особливості проходження служби і премія визначені у середніх розмірах, фактично виплачених за січень 2019 року за відповідною посадою.

Колегія суддів враховує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відповідача зобов`язано зазначити в новій довідці посадовий оклад за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04.

Проте в довідках від 09.03.2026 №ФХ-95406/3107/С та від 07.05.2026 №ФХ-95406/6302/С зазначено лише кінцевий розмір посадового окладу – 5360,00 грн. Відомостей про визначення цього посадового окладу саме за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04 зазначені довідки не містять.

Надані відповідачем пояснення також не містять розрахунку посадового окладу із зазначенням вихідної розрахункової величини, тарифного розряду та застосованого тарифного коефіцієнта. Саме лише зазначення кінцевої суми посадового окладу в розмірі 5360,00 грн не дає суду можливості перевірити, чи визначена така сума у спосіб, прямо встановлений резолютивною частиною судового рішення.

При цьому суд не може самостійно відновлювати розрахунок відповідача або виходити з припущення, що зазначена в довідках сума посадового окладу обчислена із застосуванням саме 26 тарифного розряду та тарифного коефіцієнта 3,04. Обов`язок підтвердити повне та належне виконання судового рішення покладений на суб`єкта владних повноважень, який подає відповідний звіт.

Отже, надані відповідачем докази не підтверджують належного виконання рішення суду також у частині обов`язкового зазначення в оновленій довідці посадового окладу за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04.

За таких обставин суд доходить висновку, що поданий відповідачем звіт підлягає прийняттю як такий, що містить відомості про фактично вчинені відповідачем дії та підтверджує часткове виконання судових рішень.

Разом із тим прийняття такого звіту не є підставою для завершення судового контролю, оскільки рішення судів у повному обсязі не виконані.

Лише складення та направлення довідки, яка в повному обсязі відтворює всі обов`язкові складові грошового забезпечення і спосіб їх визначення, встановлені рішенням від 12.01.2026 та постановою від 07.04.2026, може свідчити про належне виконання відповідачем судових рішень у цій справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий ІНФОРМАЦІЯ_2 звіт від 09.07.2026 підлягає прийняттю як такий, що підтверджує вчинення відповідачем частини дій, спрямованих на виконання судових рішень.

Посилання апеляційної скарги на те, що після постановлення оскаржуваної ухвали від 30.07.2026 державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у ВП №81450292 за невиконання рішення суду винесено постанову від 10.08.2026 про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 5100 грн та у зазначеній постанові державний виконавець встановив, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 в оновленій довідці від 07.05.2026 не зазначив винагороду за бойове чергування, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки судовий контроль за виконанням рішення суду встановлюється без прив`язки до вчинення дій щодо примусового виконання рішення.

Аналіз норми статті 382 КАС України, у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України, дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Оскільки виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється як добровільно (самим боржником), так і у примусовому порядку (органами державної виконавчої служби), то судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо не залежить від тієї обставини, чи існує станом на час вжиття заходів такого контролю відкрите виконавче провадження.

Звернення позивача до суду на підставі статті 382 КАС України та примусове виконання рішення суду у порядку виконавчого провадження є окремими самостійними процедурами, спрямованими на виконання судового рішення, та можуть застосовуватися одночасно.

Більше того, суд першої інстанції не заперечує факту невиконання рішення суду в повному обсязі та зазначає, що надані відповідачем до матеріалів справи докази не підтверджують повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026, оскільки до довідок не включено винагороду за бойове чергування та не надано документального підтвердження того, що надбавка за особливості проходження служби і премія визначені у середніх розмірах, фактично виплачених за січень 2019 року за відповідною посадою; надані відповідачем докази не підтверджують належного виконання рішення суду також у частині обов`язкового зазначення в оновленій довідці посадового окладу за 26 тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнта 3,04.

Такі доводи суду першої інстанції не суперечать і доводам, зазначеним у подальшому в ухвалі від 03.09.2026 у справі №520/27944/25, на яку посилається апелянт, відповідно до яких зазначення у довідці від 17.08.2026 винагороди за бойове чергування у розмірі 0,00 грн не може вважатися виконанням установленого судовим рішенням обов`язку щодо включення такої винагороди до довідки.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 по справі № 520/27944/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко