Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №520/8680/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. Справа № 520/8680/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., м. Харків, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/8680/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління МВС України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ МВС України в Харківській області), в якому просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Харківській області щодо не складання та не направлення до Міністерства внутрішніх справ висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по факту встановлення інвалідності 1 групи.

2. Зобов`язати Головне управління МВС України в Харківській скласти на надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок та документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю 1 групи, відповідно до Закону України «Про міліцію», «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність ГУ МВС України в Харківській області щодо не складання та не направлення до Міністерства внутрішніх справ висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по факту встановлення інвалідності 1 групи є протиправною. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що навіть при отриманні від ОСОБА_1 заяви про безпосередню виплату йому різниці між одноразовою допомогою за І групу інвалідності та сумою, виплаченою за ІІ групу, відповідачем відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) було розглянуто питання саме щодо складання та направлення до МВС України висновку та документів ОСОБА_1 для прийняття в подальшому рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Підставами відмови відповідач у листі зазначає, що між оглядами МСЕК пройшло більш ніж два роки, що суперечить вимогам п. 4 Порядку №850. Крім того, відповідач зазначив, що працівник міліції може пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (п. 13 Порядку №850). Вказані обставини судом першої інстанції не досліджувались. Через неповне з`ясування обставин справи, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що не відповідає обставинам справи.

Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Порядком № 850 не передбачено підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги за обставин коли після первинного встановлення інвалідності пройшло більше двох років. Відсутність законодавством визначеної підстави для виплати, унеможливлює призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що посадові особи ГУ МВС в Харківській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно прийняли законне та обґрунтоване рішення. А тому, суд першої інстанціїдійшов вірного висновку, що відповідач не порушив права позивача у цій частині позовних вимог. З огляду на наведене відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Первинно позивачу за результатами огляду МСЕК 30.01.2006 була встановлена 2 група інвалідності від травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що не заперечується відповідачем.

04.02.2022 був проведений черговий огляд ОСОБА_1 . Медико-соціальною експертною комісією міжрайонною Київською КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальних експертиз», за результатами якого з 04.02.2022 позивачу була встановлена перша Б група інвалідності, причина – травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків, висновок про умови та характер праці – потребує постійного стороннього догляду. Вказане підтверджується довідкою МСЕК від 04.02.2022 серія 12 ААВ №322508.

03.09.2025 позивач звернувся до відповідача із електронною заявою, в якій просив призначити та виплатити позивачу різницю між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір).

Листом від 15.09.2025 ГУ МВС України в Харківській області позивачу було відмовлено в надісланні матеріалів до МВС України для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, з підстав того, що між оглядами МСЕК пройшло понад два роки, що суперечить умовам пункту 4 Порядку №850. Крім того, відмовляючи позивачу в надісланні матеріалів до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідач зазначив, що працівник міліції може пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (п. 13 Порядку №850).

Не погоджуючись із бездіяльністю ГУ МВС України в Харківській області щодо не складання та не направлення до Міністерства внутрішніх справ висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по факту встановлення інвалідності 1 групи, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до відповідача та просив призначити та виплатити різницю між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір), а не просив зобов`язати ГУ МВС України в Харківській скласти на надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок та документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю 1 групи. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач не порушив права позивача у цій частині позовних вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), який набрав чинності 07.11.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII).

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII. До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком №850.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок № 850.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому, право на отримання грошової допомоги та право на отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.

Процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правовідносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів.

Як встановлено з матеріалів справи, первинно позивачу за результатами огляду МСЕК 30.01.2006 була встановлена 2 група інвалідності від травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

04.02.2022 був проведений черговий огляд ОСОБА_1 . Медико-соціальною експертною комісією міжрайонною Київською КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальних експертиз», за результатами якого з 04.02.2022 позивачу була встановлена перша Б група інвалідності, причина – травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків, висновок про умови та характер праці – потребує постійного стороннього догляду. Вказане підтверджується довідкою МСЕК від 04.02.2022 серія 12 ААВ №322508.

У зв`язку з чим, позивач 03.09.2025 на підставі п. 4 Порядку 850, звернувся та просив призначити та виплатити позивачу різницю між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір).

Листом від 15.09.2025 ГУ МВС України в Харківській області позивачу було відмовлено в надісланні матеріалів до МВС України для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.07.2026 витребувано у ОСОБА_1 та ГУ МВС України в Харківській області копію заяви з додатками про звернення до ГУ МВС України в Харківській області щодо виплати одноразової грошової допомоги по факту встановлення інвалідності 1 групи.

На виконання вимог ухвали суду від 10.07.2026 представником позивача надано заяву від 03.09.2025 відповідно до якої позивач звертався до МВС України, та просив призначити та виплатити позивачу різницю між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір).

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного. ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому, проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

У свою чергу, МВС, відповідно до пункту 9 Порядку № 850, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п. 14 Порядку №850, призначення та виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Зі змісту наведених норм випливає, що керівник органу внутрішніх справ після реєстрації зазначених у пункті 8 Порядку документів готує та подає до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС після надходження документів приймає одне з двох альтернативних рішень: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що права позивача не порушені відповідачем, оскільки саме із заявою про зобов`язання ГУ МВС України в Харківській скласти на надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок та документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю 1 групи, позивач не звертався, а звернувся із заявою про призначення та виплату позивачу різниці між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір), однак з такими мотивами для відмови у задоволенні позову колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

Так, дійсно позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив саме призначити та виплатити позивачу різницю між одноразовою допомогою за І групу інвалідності (400-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) та сумою, виплаченою за ІІ групу (300-кратний розмір), а не із формулюванням вимог про зобов`язання ГУ МВС України в Харківській скласти на надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок та документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю 1 групи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагує, що зазначена відмінність у формулюванні звернення не має визначального значення для вирішення спору, оскільки за своєю суттю вимога позивача спрямована на отримання різниці у розмірі одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому вищої групи інвалідності, а тому підлягає оцінці з урахуванням умов, визначених пунктом 4 Порядку № 850.

При цьому пункт 4 Порядку № 850 пов`язує можливість виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми саме з установленням під час повторного огляду вищої групи інвалідності протягом двох років після первинного встановлення інвалідності. Отже, дотримання зазначеного строку є юридично значущою умовою для виникнення права на виплату відповідної різниці.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18 дійшов висновку про те, що передбачене пунктом 4 Порядку № 850 дворічне обмеження застосовується до правовідносин щодо виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, а відповідний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності.

З матеріалів справи встановлено, що І групу інвалідності позивачу встановлено (04.02.2022) після спливу більше двох років з дня первинного встановлення ІІ групи інвалідності (30.01.2016), у зв`язку з чим визначена пунктом 4 Порядку № 850 умова для виплати різниці між розмірами одноразової грошової допомоги позивачем не дотримана.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для підготовки та направлення до МВС документів з метою призначення позивачу одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, а відтак відмова відповідача у вчиненні відповідних дій є правомірною. Саме ця обставина, а не спосіб формулювання позивачем своєї заяви, є визначальною для вирішення спору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову в задоволенні позову, однак помилково обґрунтував його виключно невідповідністю заявленої позивачем вимоги щодо виплати різниці процедурному способу реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченому Порядком № 850, тоді як визначальним для вирішення цієї справи є встановлення наявності правових підстав для отримання позивачем одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі №520/8680/26 підлягає зміні в частині його мотивів, без зміни висновку по суті спору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/8680/26 - змінити в частині мотивів, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі №520/8680/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий