Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №200/4601/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Ширант А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. Справа № 200/4601/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.06.26 по справі № 200/4601/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення позивачу з 01.04.2019 року перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року № ФС-94952/09/01/1764.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року № ФС-94952/09/01/1764, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024, ппеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року у справі № 200/4601/23 - залишено без змін.

04.06.2026 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Донецький окружний адміністративний суд від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року ФС-94952/09/01/1764, 3 урахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 254 443,64 грн.

- розглянути заяву за правилами спрощеного провадження без виклику сторін до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву про зміну порядку і способу виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що на його думку, судом першої інстанції не враховано зміни у процесуальному законодавстві, які мають застосовуватися відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, за якими провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме що з 19 грудня 2024 року законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ унормовано питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, в межах наданих повноважень, вжив належні дії задля виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23, отже підстави для задоволення заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат”.

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що рішенням Донецього окружного адміністративного суду від 09.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 №ФС-94952/09/01/1764, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року, зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 № ФС-94952/09/01/1764, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року № ФС-94952/09/01/1764.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року № ФС-94952/09/01/1764, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову – відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 858 грн. 88 коп.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року у справі № 200/4601/23 за позовом Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.

Рішення Донецього окружного адміністративного суду від 09.10.2023 набрало законної сили 25.03.2024.

Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Згідно з наданою позивачем копією виписки боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 30.04.2024 року, яка складає 254 443,64 грн, проте вона не було виплачена.

Отже, станом на даний час рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23 не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 254 443,64 грн.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів частини 3 статті 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23.

Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про те, що застосування судом першої інстанції висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування попередньої редакції статті 378 КАС України, є нерелевантними до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає таке стосовно відсутності бюджетного фінансування як підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення, та вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим.

Сам по собі факт відсутності у відповідача відповідних бюджетних асигнувань не свідчить про неможливість виконання судового рішення у визначений ним спосіб, а лише може ускладнювати його виконання. Виплата належних позивачці коштів здійснюється у встановленому законодавством порядку за рахунок коштів Державного бюджету України. За таких обставин зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення коштів безпосередньо з відповідача не усуває обставин, пов`язаних із бюджетним фінансуванням, та сама по собі не забезпечує фактичного отримання позивачкою присуджених коштів.

При цьому апелянтом не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення саме у визначений судом спосіб. Сам факт невиконання судового рішення у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень не може автоматично зумовлювати зміну способу його виконання, оскільки така зміна має бути обумовлена конкретними обставинами, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, а не лише посиланням на відсутність чи неналежний обсяг бюджетного фінансування.

Водночас суд враховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а органи державної влади не можуть ставити виконання судового рішення у залежність виключно від наявності бюджетних асигнувань. Отже, саме по собі посилання відповідача на відсутність фінансування не є достатньою правовою підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням “Серявін та інші проти України”, та пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Зі змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 вбачається, що відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції посилається на позиції Верховного Суду викладені в ухвалі від 19.05.2015 № 21-1044а15 та в постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, у справі № 560/523/19 та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019.

Однак, викладені в цих судових рішеннях висновки були сформульовані до 19.12.2024, тобто до доповнення статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а тому вказана судова практика є нерелевантною.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням “Серявін та інші проти України”, та пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 200/4601/23.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Із матеріалів справи встановлено, що за подання заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення позивачем сплачено судовий збір у розмірі 798,72 грн., за подання апеляційної скарги позивачем сплачено 2662,40 грн.

Таким чином, оскільки за результатом судового розгляду справи позовні вимоги задоволено, позивачу підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у загальній сумі 2664,64 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 по справі № 200/4601/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №200/4601/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 254 443,64 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору за подання до суду заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення та за подачу апеляційної скарги у загальному розмірі 3461,12 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва