Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №520/10522/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р.Справа № 520/10522/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 30.07.26 року по справі № 520/10522/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення, в якій просить суд:

змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області) на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсійним виплатам, як утворилась внаслідок невиконання рішення Харківського рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 520/10522/24;

витребувати з ГУ ПФУ в Харківській області відомості про виконання та розмір заборгованості, що утворився внаслідок неналежного виконання зазначеного рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 заяву позивача про зміну способу виконання рішення по справі повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 та матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що повертаючи заяву суд послався на те, що заявником у прохальній частині заяви не конкретизовано розмір пенсійних виплат, яку заявник просить стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області. З таким висновком суду позивач не погоджується, оскільки до заяви додано лист відповідача з інформацією, яку він надав, про розмір заборгованості, проте ця сума на час подачі заяви могла змінитись, і точну суму мав надати відповідач на вимогу суду на підставі моєї заяви про витребування відповідних відомостей. Вказує, що у заяві позивач просив витребувати з ГУ ПФУ в Харківській області відомості про виконання та розмір заборгованості, що утворився внаслідок неналежного виконання зазначеного рішення, що суд проігнорував, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України вважаючи, що позивач має надати розмір заборгованості, яка утворилась з вини відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що заявником у прохальній частині заяви не конкретизовано розмір пенсійних виплат, яку заявник просить стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області. Суд зазначив, що обов`язок по визначенню (формулюванню) вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав процесуальним законодавством покладено саме на заявника, оскільки для цього законодавцем визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме заявник є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Однією із закріплених у статті 6 Конвенції гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.

Забезпечення вказаного права в національному законодавстві випливає з положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Разом з цим, суд першої інстанції зазначив, що заявником у прохальній частині заяви не конкретизовано розмір пенсійних виплат, яку заявник просить стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що заява позивача від 29.07.2026 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, містить обґрунтування та підстави її подання.

При цьому, позивачем до заяви додано лист ГУ ПФУ в Харківській області від 11.11.2024 з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № 10027086, з якого вбачається, що різниця по пенсійній заборгованості з грудня 2019 по листопад 2024 складає : 50 061.99 грн.

Тобто, з наданих позивачем до заяви документів можливо встановити конкретний розмір пенсійних виплат, який підлягає стягненню з ГУ ПФУ в Харківській області.

Колегія суддів зазначає, що встановлення дійсного розміру нарахованих та не виплачених заявнику сум, їх правова природа, відповідність проведених нарахувань змісту судового рішення та наявність чи відсутність підстав для зміни способу і порядку його виконання є питаннями, які належать до предмета судового розгляду заяви та потребують оцінки доказів у їх сукупності.

Відтак, не конкретизація розміру пенсійних виплат, наявність розбіжностей в розмірі даних виплат не є підставою для висновку про очевидну безпідставність заяви та її повернення.

Навпаки, розмір суми пенсійної заборгованості підлягає з`ясуванню судом при вирішенні заяви по суті.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з тим, суд не може обмежуватися формальним посиланням на наявність певних недоліків поданої заяви, якщо такі недоліки не перешкоджають встановленню обставин, що мають значення для вирішення порушеного перед судом питання.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що за таких умов суд першої інстанції не мав достатніх і належних підстав для повернення заяви на підставі ч. 2 ст. 167 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є безпідставною, а відтак не відповідає вимогам закону.

При цьому суд апеляційної інстанції не вирішує по суті питання щодо наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду, оскільки такі обставини мають бути встановлені судом першої інстанції під час розгляду відповідної заяви.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За пунктом 1 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення заяви про зміну способу виконання рішення по справі не з`ясовано всіх фактичних обставин, що мають значення для вирішення цього питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 по справі № 520/10522/24 скасувати.

Справу № 520/10522/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко