Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №480/3220/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р.Справа № 480/3220/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2026, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/3220/26

за позовом ОСОБА_1

до Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Бездрицької сільської ради, що полягає у не вчиненні дій у процедурі викупу земельної ділянки з кадастровим номером 5924788300:03:008:0439 по АДРЕСА_1 на якій знаходиться належне ОСОБА_1 нерухоме майно.

Зобов`язано Бездрицьку сільську раду вжити заходи для завершення процедури викупу земельної ділянки з кадастровим номером 5924788300:03:008:0439 по АДРЕСА_1 на виконання рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бездрицької сільської ради від 24.06.2022р. «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки» у порядку, встановленому законом та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області судові витрати на сплату судового збору при зверненні до суду в розмірі 1331.20 грн.

Представник ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 20000 грн.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 р. заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (42350, с. Бездрик, Сумський район, Сумська область, вул. Жовтнева 2, ЄДРПОУ 05383313) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач вважає, що заявлений ним розмір витрат, понесених під час розгляду справи є цілком співмірними з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумності.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив зі співмірності судових витрат в розмірі 5000 грн. зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. в справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. в справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. в справі № 726/549/19, від 16.11.2023 р. в справі № 640/16003/22, від 10.07.2024 р. в справі № 340/1498/22.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. в справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. в справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. в справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. в справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. в справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. в справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом апеляційної інстанції перевірено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції надано копію договору про правничу допомогу від 27.04.2026, розрахункові квитанції від 27.04.26, 12.05.2026 та від 08.06.2026, акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 12.06.2026.

Відповідно до наявного у матеріалах справи ордеру та копії договору, представництво інтересів ОСОБА_1 здійснювалось адвокатом Нежевело В.В.

Згідно з п. 1. договору його предметом є надання адвокатом послуг за плату, коли замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, за дорученням і за рахунок клієнта (замовника) необхідних юридичних дій правового характеру.

Згідно п. 3 договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає зобов`язання надати правничу (правову) допомогу в умовах і в порядку, що визначені Договором, а саме у юридичному забезпеченні реалізації прав та законних інтересів клієнта в порядку, формі та способу реалізації судочинства, представництва в судових інстанціях всіх рівнів, державних органах влади і органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами; наданні консультацій; складанні процесуальних документів, заяв, скарг, запитів, та інших документів.

Відповідно до п. 9 договору об`єм правничої допомоги та юридичних послуг за даним договором складає: надання правничої допомоги, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань консультативно-юридичного характеру, підготовка та подання позовної заяви, заяв, клопотань, скарг, заперечень за змістом та відповідно за інстанційною належністю, правове супроводження (представництво) при розгляді та вирішенні в судовому порядку спору про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.16 сторони за даним договором дійшли згоди про внесення оплати за супроводження по суті і у межах даного договору в розмірі 8000.00 внеску будь-яким платіжним способом, або внесення готівкою на момент підписання договору; 6000 грн. внеску після відкриття провадження по судовій справі та 6000 грн. у разі потреби в участі в судових засіданнях.

Згідно з п. 17 договору до суми у межах оплати за правничу допомогу Клієнт сплачує Адвокату гонорар за правничу допомогу за погодинним тарифом (60 хвилин астрологічного часу розмірі 1200 грн., що дорівнює орієнтовно 15% від місячного розміру мінімальної заробітної плати на час виконання замовлення (за основу приймається визначений законодавством розмір мінімальної заробітної та відповідний рік).

Відповідно до акту приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 12.06.2026 адвокат надав такі послуги:

1) 27.04.2026 консультації правничого характеру, роз`яснення норм чинного матеріального права та процесуального законодавства - 40хв. витраченого часу,

2) 29.04.2026 формування та подання позовної заяви до суду з розрахунку 9 год. витраченого часу,

3) 14.05.2026 формування та подання заяви про проведення організації проведення судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 1 год. витраченого часу,

4) 17.05.2026 формування та подання клопотання про організацію проведення судового засідання у режимі відеоконференції - 40 хв. витраченого часу,

5) 01.06.2026 ознайомлення з заявою відповідача про продовження процесуального строку 30 хв.,

6) 04.06.2026 ознайомлення з додатковими поясненнями представника відповідача 30 хв., формування та подання заперечення на заяву про поновлення строку 50 хв.,

7) 08.06.2026 формування та подання клопотання про витребування доказів по справі - 1 год. 30 хв.,

8) 09.06.2026 представництво інтересів позивача у суді 3 год. витраченого часу,

Позивачем заявлено до відшкодування 20 000,00 грн. Відповідно до копій розрахункових квитанції Приходько А.В. сплатила адвокату 27.04.26 8000 грн.; 12.05.2026 6000 грн. та 08.06.2026 6000 грн. (т. 2 а.с. 23-25)

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума гонорару є непропорційною до предмета спору, складності справи та обсягу наданих послуг.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Апеляційний суд наголошує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, враховуючи ціну позову, обставини цієї справи та надані позивачем докази в їх сукупності та, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року по справі № 480/3220/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 по справі № 480/3220/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 28.09.2026 року