Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №440/1300/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №440/1300/26

Суддя: Спаскін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р.Справа № 440/1300/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 29.05.26 по справі № 440/1300/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТЕХКОМПЛЕКТ"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відбору проб (зразків) товарів, які оформлені Актами про взяття проб (зразків) товарів № 38 від 05.11.2025 та № 39 від 05.11.2025;

- визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару №25UA80720000023-KT, №25UA80720000024-KT, №25UA80720000025-KT, №25UA80720000026-KT, №25UA80720000027-KT, №25UA80720000028-KT, №25UA80720000029-KT, прийняті 25.11.2025 Харківською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025, оформлене листом від 29.12.2025 №7.14-2/28-02/13/6083 та зобов`язати відповідача внести зміни до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці від 25.11.2025 №25UA80720000023-KT, №25UA80720000024-KT, №25UA80720000025-KT, №25UA80720000026-KT, №25UA80720000027-KT, №25UA80720000028-KT, №25UA80720000029-KT про визначення коду товару.

Визнано протиправними дії Харківської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025.

Зобов`язано Харківську митницю внести зміни до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025 на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" від 15.12.2025 вих.№№ 93, 94, 95, 96, 97, від 16.12.2025 вих.№№ 98, 99.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21299,20 грн (двадцять одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять гривень двадцять копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому – МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 14.05.2024 №13-05-2024, укладеному з компанією "Dongying Lianhui Petroleum Technolo gy Co., Ltd.» №.38, Mengshan Road, Dongying City, Shandong Province, China позивач здійснив імпорт товару "Труби круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані різних розмірів та діаметрів" /т. 1, а.с. 32-50/.

27.10.2025 відповідачу для митного оформлення в митному режимі імпорт подані електронні митні декларації «ІМ 40 ДЕ» №25UA807200016126U3, №25UA807200016127U2, №25UA807200016128U1, №25UA807200016129U0, №25UA807200016130U3, №25UA807200016131U2, №25UA807200016132U1 на товари: "Труби круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані різних розмірів та діаметрів", виробник PETROMATERIALS (CANGZHOU) CO., LTD, із зазначенням в гр. 33 коду товару 7304518900 відповідно до УКТ ЗЕД /т. 3, а.с. 165-178/.

До митних декларацій додані товаросупровідні документи: Пакувальні листи (Packing list) б/н від 19.06.2025; Рахунки-фактури (iнвойси) від 19.06.2025 №LH20250619-1, №LH20250619-2, №LH20250619-3, №LH20250619-4, №LH20250619-6, №LH20250619-7, №LH20250619-8; Коносамент (Bill of lading) № BW25060481 від 24.06.2025; Накладні УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 31523051 від 06.09.2025, № 31523045 від 06.09.2025, № 31523040 від 06.09.2025, № 31523065 від 06.09.2025, № 31523116 від 07.09.2025, № 31523108 від 07.09.2025, № 31523046 від 06.09.2025; Електронний сертифікат про непреференційне походження товару №25С3705В0829/00004 від 18.08.2025; Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003700-0350 від 03.10.2025; Платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 14.02.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті №9 від 06.06.2025; Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.10.2025 року № LS-4686144, № LS-4686146, № LS-4686150, № LS-4686139, № LS-4686137, № LS- 4686138, № LS-4686143; Висновок ДП «НДТІ» Д/153 від 16.09.2025; Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про вартісні характеристики товару № 1901 від 15.10.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 13-05-2024 від 14.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 06.06.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 24.10.2025; Специфікація № 5 від 14.02.2025; Інспекційний сертифікат від 19.05.2025; Лист № 5725092301 від 23.09.2025 т. 1, а.с. 32-120; т. 2, а.с. 3-77/.

05.11.2025 головні державні інспектори ВМО №1 митного поста "Барабашово" Олексій Карнін та Сергій Приходько звернулись з доповідними записками до заступника начальника митного поста - начальника ВМО №1 митного поста "Барабашово", у якій просили дозволу на проведення відбору проб товарів з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД /т. 3, а.с. 204-205, 206-207/.

05.11.2025 за митною декларацією №25UA807200016126U3 посадовими особами Харківської митниці відібрано проби/зразки товару та направлено запит про проведення дослідження (аналізу/експертизи) за вихідним Харківської митниці від 06.11.2025 № 7.14-4/28-02-01/7/5094 /т. 3, а.с. 179-180, 181, 182-183/.

Того ж дня заступник начальника Харківської митниці звернувся до Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби із запитами № 25UA807200016127U3 та № 25UA807200016126U3 про проведення дослідження (аналізу, експертизи) /т. 3, а.с. 215-216, 217-218/.

13.11.2025 до відділу контролю класифікації товарів управління контролю та адміністрування митних платежів Харківської митниці надійшли запити №48, №49, №50, №51, №52, №53 та №54 /т. 3, а.с. 208-214/ щодо вирішення складного випадку класифікації товарів з комерційною назвою «Труби круглого поперечного перерізу, з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані. Поверхня труб має лакофарбове покриття синього кольору, ізоляція та різблення відсутні. Зовнішня поверхня труб оброблена механічно (токарна обробка). Труби призначені для виготовлення: перехідників, адаптерів, патрубків, муфт, бурильних інструментів та для бурильного комірця (обваженої бурильної труби) - трубна заготовка різних геометричних розмірів. Торговельна марка: Petromaterials Виробник: Petromaterials (Gangzhou) Co., Ltd. Країна виробництва: CN», заявлених 27.10.2025 до митного оформлення за наступними ЕМД: №25UA807200016126U3, №25UA807200016127U2, №25UA807200016128U1, №25UA807200016129U0, №25UA807200016130U3, №25UA807200016131U2 та №25UA807200016132U1, у товарній підкатегорії 7304518900 згідно УКТ ЗЕД (прим., копії ЕМД разом з поданими документами у додатках до відзиву на позов в матеріалах справи в електронній формі).

13.11.2025 Харківською митницею отриманий висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби) від 13.11.2025 № 1420003700-0416, за яким надана на дослідження проба № 1, заявлена в гр. 31 МД як "Труби круглого поперечного перерізу, з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані … Трубна заготовка 88,9 мм …" ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу. Поверхня проби має лакофарбове покриття синього кольору, будь-яка ізоляція відсутня. На зовнішній поверхні наявні сліди від механічної (токарної) обробки. Наданий виріб не має різьблення. Надана на дослідження проба товару виготовлена (з урахуванням метрологічних властивостей приладу) з іншої легованої сталі. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На виробі відсутні сліди отримання шляхом гарячої деформації (виплавки, бульбашки, вдави, опуклості, сторонні включення, тріщини, а також окалина). Визначені геометричні розміри зразка мають ознаки, що характерні для холоднокатаних/холоднотягнутих труб. Визначені геометричні розміри зразка (однаковий зовнішній діаметр за всією довжиною виробу) мають ознаки, що характерні для холоднодеформованих (механічно оброблених в холодному стані) прутків. Надані на дослідження проби №№ 2, 3, заявлені в гр. 31 МД як «Труби круглого поперечного перерізу, з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані … Трубна заготовка 120,6х50,8 мм … Трубна заготовка 127х50,8 мм» ідентифіковані як труби круглого поперечного перерізу. Поверхня проб має лакофарбове покриття синього кольору, будь яка ізоляція відсутня. На зовнішній поверхні наявні сліди від механічної (токарної) обробки. Проби відноситься до безшовних труб. Надані вироби не мають різьблення. Надані на дослідження проби товару виготовлені (з урахуванням метрологічних властивостей приладу) з іншої легованої сталі. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На виробах відсутні сліди отримання шляхом гарячої деформації: хвилястий гвинтовий слід на внутрішній та зовнішній поверхнях, а також відсутня ексцентрична різностінність, тобто проби не гарячекатані і гарячетягнуті та не механічно просвердлені в гарячому стані. Також на внутрішній поверхні виробів відсутня плівка, яка утворюється при гарячій обробці, що свідчить про відсутність застосування гарячого деформування. Визначені геометричні розміри зразків мають ознаки, що характерні для холоднодеформованих (холоднокатаних/холоднотягнутих механічно просвердлених в холодному стані) труб. Застосування товарів визначається згідно достовірної інформації фірми виробника" /т. 3, а.с. 219-231/.

Крім того, 13.11.2025 Харківською митницею отриманий висновок СЛЕД Держмитслужби від 13.11.2025 № 1420003700-0415, за яким надана на дослідження проба товару, заявлена в гр. 31 МД як «Труби круглого поперечного перерізу, з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані …» ідентифікована як труба круглого поперечного перерізу. Поверхня проби має лакофарбове покриття синього кольору, будь-яка ізоляція відсутня. На зовнішній поверхні наявні сліди від механічної (токарної) обробки. Проба відноситься до безшовної труби. Наданий виріб не має різьблення. Надана на дослідження проба товару виготовлена (з урахуванням метрологічних властивостей приладу) з іншої легованої сталі. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На виробі відсутні сліди отримання шляхом гарячої деформації: хвилястий гвинтовий слід на внутрішній та зовнішній поверхнях, а також відсутня ексцентрична різностінність, тобто проба не гарячекатана і гарячетягнута та не механічно просвердлена в гарячому стані. Також на внутрішній поверхні виробу відсутня плівка, яка утворюється при гарячій обробці, що свідчить про відсутність застосування гарячого деформування. Визначені геометричні розміри зразка мають ознаки, що характерні для холоднодеформованих (холоднокатаних/холоднотягнутих механічно просвердлених в холодному стані) труб. Застосування товару визначається згідно достовірної інформації фірми виробника".

25.11.2025 відділом класифікації товарів Харківської митниці під час проведення перевірки правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД після опрацювання висновків СЛЕД Держмитслужби від 13.11.2025 №1420003700-0416 та №1420003700-0415 прийняті Рішення про визначення коду товару:

1) за запитом підрозділу митного оформлення №51 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000023-KT /т. 1, а.с. 219-221/, за яким товар віднесено до:

- товар № 1 – до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД – 7228608000, та змінено описову частину (гр. 31) «прутки круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі (марка сталі AISI 4145H), не холоднотягнуті, не холоднокатані (обтиснені в холодному стані)»;

- товар № 2 – до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД – 7304598290, та змінено описову частину (гр. 31) «труби безшовні круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі, з вмістом масової частки вуглецю менше 0,9%, марка сталі AISI 4145Н, не холоднотягнуті, не холоднокатані (обтиснені в холодному стані), без теплової ізоляції, зовнішня поверхня піддана токарній обробці та покрита лакофарбовим покриттям синього кольору, із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм»;

2) за запитом підрозділу митного оформлення №48 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000024-KT /т. 1, а.с. 222-224/, за яким товар віднесено до:

- товар № 1 – до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД – 7304598290, та змінено описову частину (гр. 31) труби безшовні круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі, з вмістом масової частки вуглецю менше 0,9%, марка сталі AISI 4145Н, не холоднотягнуті, не холоднокатані (обтиснені в холодному стані), без теплової ізоляції, зовнішня поверхня піддана токарній обробці та покрита лакофарбовим покриттям синього кольору, із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм»;

- товар № 2 – до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД – 7304598390, та змінено описову частину (гр. 31) «труби безшовні круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі, з вмістом масової частки вуглецю менше 0,9%, марка сталі AISI 4145Н, не холоднотягнуті, не холоднокатані (обтиснені в холодному стані), без теплової ізоляції, зовнішня поверхня піддана токарній обробці та покрита лакофарбовим покриттям синього кольору, із зовнішнім діаметром понад 168,3 мм, але не більше як 406,4 мм»;

3) за запитом підрозділу митного оформлення №49 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000025-KT /т. 1, а.с. 225-226/, за яким товар віднесено до:

- товар № 1 – до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД – 7304598390, та змінено описову частину (гр. 31) «труби безшовні круглого поперечного перерізу з іншої легованої сталі, з вмістом масової частки вуглецю менше 0,9%, марка сталі AISI 4145Н, не холоднотягнуті, не холоднокатані (обтиснені в холодному стані), без теплової ізоляції, зовнішня поверхня піддана токарній обробці та покрита лакофарбовим покриттям синього кольору, із зовнішнім діаметром понад 168,3 мм, але не більше як 406,4 мм»№

4) за запитом підрозділу митного оформлення №50 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000026-KT /т. 1, а.с. 227-228/, за яким товар віднесено до:

5) за запитом підрозділу митного оформлення №52 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000027-KT /т. 1, а.с. 229-231/, за яким товар віднесено до:

6) за запитом підрозділу митного оформлення №53 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000028-KT /т. 1, а.с. 232-234/, за яким товар віднесено до:

7) за запитом підрозділу митного оформлення №54 від 13.11.2025 прийнято Рішення про визначення коду товару № 25UA80720000029-KT /т. 1, а.с. 235-237/, за яким товар віднесено до:

26.11.2025 Харківською митницею складені Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000474, № UA807200/2025/000475, № UA807200/2025/000476, № UA807200/2025/000477, № UA807200/2025/000478, № UA807200/2025/000479, № UA807200/2025/000480, якими повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів /т. 1, а.с. 238-249; т. 2, а.с. 1-2/.

З урахуванням вищезгаданих рішень Харківської митниці про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД позивач подав нові електронні митні декларації №25UA807200018615U3 від 05.12.2025 /т. 2, а.с. 86-89/, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025 /т. 2, а.с. 92-93/, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025 /т. 2, а.с. 98-101/, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025 /т. 2, а.с. 90-91/, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025 /т. 2, а.с. 78-81/, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 /т. 2, а.с. 94-97/ та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025 /т. 2, а.с. 82-85/, а також додатково сплатив антидемпінгове мито у розмірі 51,52%.

15.12.2025 та 16.12.2025 позивач звернувся до митного органу із заявами, у яких просив надати дозвіл на внесення змін до митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025 /т. 3, а.с. 135-152/, що обґрунтовані відсутністю підстав для сплати антидемпінгового мита з посиланням на рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.05.2020 №АД-444/2020/4411-03.

Відповідач у листі від 29.12.2025 повідомив ТОВ "Полтехкомплект" про відмову у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій з огляду на відсутність підстав /т. 3, а.с. 153-155/.

Не погодившись з діями митного органу щодо відбору проб (зразків) товарів, визначення коду товарів за УКТ ЗЕД, а також відмовою у внесенні змін до митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх часткової обгрунтованості.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 (надалі - МК України).

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Згідно зі статтею 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

У силу пункту 1 частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника /частина друга статті 356 МК України/.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /частина сімнадцята статті 356 МК України/.

З метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення /частина двадцять друга статті 356 МК України/.

Митний тариф України затверджений Законом України від 19.10.2022 №2697-IX "Про Митний тариф України" (надалі - Закон №2697-IX).

Відповідно до статті 1 Закону №2697-IX митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Положеннями додатку до Закону №2697-IX визначено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Так, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, що побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2022 року з урахуванням пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 (далі - Наказ №543).

Пояснення до УКТЗЕД містять тлумачення змісту позицій УКТЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, як є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТЗЕД.

Порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів, підрозділу митного оформлення, підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначає Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі – Порядок №650).

Згідно з пунктами 1-4 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.

Декларант класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України (пункт 1 розділу III).

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками (пункт 1 розділу II).

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей (розділ II).

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 МКУ декларант письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Передання виконання митної формальностi щодо перевiрки правильностi класифiкацiї товарiв за митною декларацiєю здiйснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далi - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (пункт 7 розділу II).

Класифікація товарів за запитами ПМО або митного поста здійснюється посадовими особами ВМП на основі документів та відомостей, які передаються до ВМП разом із запитом (пункт 10 розділу II).

Рiшення приймається у разi необхiдностi змiни задекларованого коду товару згiдно з УКТ ЗЕД на пiдставi встановлених характеристик товару, якi є визначальними для його класифiкацiї.

Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу (пункт 11 розділу ІІ).

Як визначено пунктом 12 розділу ІІ Порядку №560, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Відповідно до абзацу першого пункту 15 розділу ІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).

Стосовно рішень Харківської митниці від 25.11.2025 про визначення коду товару №25UA80720000023-KT, №25UA80720000024-KT, №25UA80720000025-KT, №25UA80720000026-KT, №25UA80720000027-KT, №25UA80720000028-KT, №25UA80720000029-KT, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач надав до митного оформлення ЕМД на товари: "Труби круглого поперечного перерізу, з іншої легованої сталі. Безшовні, холоднотягнуті або холоднокатані. Поверхня труб має лакофарбове покриття синього кольору, ізоляція та різблення відсутні. Зовнішня поверхня труб оброблена механічно (токарна обробка). Труби призначені для виготовлення: перехідників, адаптерів, патрубків, муфт, бурильних інструментів та для бурильного комірця (обваженої бурильної труби).

Так, у графі 33 ЕМД позивач зазначив код товарів за УКТ ЗЕД 7304518900 /т. 3, а.с. 165-178/, що відповідає опису: "Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва): - труби для нафто- та газопроводів: - - холоднотягнуті або холоднокатані (обтиснені у холодному стані): - - - - інші.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у спірних рішенням про визначення коду товару класифікував товари за такими кодами УКТ ЗЕД:

- 7228608000, що відповідає опису: "Інші прутки та бруски з інших легованих сталей; кутики, фасонні та спеціальні профілі з іншої легованої сталі; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей: - інші прутки та бруски: - - інші";

- 7304598290, що відповідає опису: "Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва): - - інші: - - - - зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: - - - - - інші";

- 7304598390, що відповідає опису: "Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва): - - інші: - - - - зовнішнім діаметром понад 168,3 мм, але не більш як 406,4 мм: - - - - - інші".

Так, відповідно до додатку до Закону №2697-IX у товарній групі 72 класифікуються чорні метали, а в групі 73 - вироби з чорних металів.

Згідно Примітки 1 до групи 72 у цiй групi, а для пiдпунктiв (d), (e) та (f) цiєї примiтки - у всiх групах УКТ ЗЕД даються визначення термінів. Згідно Примітки 1(d) "сталь" - сплави на основі заліза, крім зазначених у товарній позиції 7203, які (за винятком певних типів сталі, що виготовляються у формі відливок) придатні для кування з масовою часткою вуглецю 2 % чи менше. Хромисті сталі, однак, можуть мати більший відсоток вуглецю.

У Примітці 1 (е) наведене визначення сталі корозiйностiйкої (нержавiючої) - легована сталь з масовою часткою вуглецю 1,2 % чи менше та хрому 10,5 % чи більше, з вмістом інших елементів або без них.

Відповідно до Примітки 1(f) "інші леговані сталі" - сталі, які не відповідають визначенню "корозійностійка (нержавіюча) сталь", з масовою часткою одного чи кількох нижче наведених елементів у такій пропорції: алюмінію 0,3 % чи більше; бору 0,0008 % чи більше; хрому 0,3 % чи більше; кобальту 0,3 % чи більше; міді 0,4 % чи більше; свинцю 0,4 % чи більше; марганцю 1,65 % чи більше; молібдену 0,08 % чи більше; нікелю 0,3 % чи більше; ніобію 0,06 % чи більше; кремнію 0,6 % чи більше; титану 0,05 % чи більше; вольфраму 0,3 % чи більше; ванадію 0,1 % чи більше; цирконію 0,05 % чи більше; інших елементів 0,1 % чи більше (крім сірки, фосфору, вуглецю та азоту), взятих окремо.

У Примітці (m) "інші прутки та бруски" - вироби, що не відповідають будь-якому з визначень, наведених у підпунктах (ij), (k) або (l), або визначенню дроту та мають однаковий суцільний поперечний переріз за всією довжиною у формі кругів, кругових сегментів, овалів, прямокутників (включаючи квадрати), трикутників або інших опуклих багатокутників (у тому числі "сплюснуті круги" та "видозмінені прямокутники", в яких дві протилежні сторони мають форму опуклих дуг круга, а дві інші - прямолінійні, рівні за довжиною і паралельні).

Зазначені вироби можуть: мати виїмки, виступи, борозни або інші рельєфи поверхні, одержані у процесі прокатування (арматурні прутки та бруски); бути скрученими після прокатування.

Відповідно до примітки (p) "порожнисті прутки та бруски для бурових робіт" - прутки з перерізом будь-якої форми, придатні для виготовлення бурів з найбільшим зовнішнім розміром поперечного перерізу - понад 15 мм, але не більш як 52 мм, а максимальний внутрішній розмір не перевищує 1/2 максимального зовнішнього розміру. Порожнисті прутки з чорних металів, що не відповідають цьому визначенню, належать до товарної позиції 7304.

У пункті 3 примітки до групи 72 "Чорні метали" зазначено, що вироби з чорних металів, одержані методом електролітичного осадження, литтям під тиском або спіканням, класифікуються за їх формою, складом та зовнішнім виглядом у товарних позиціях, які відповідають аналогічним гарячекатаним виробам.

У Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543, зазначено, що до групи 72 включаються чорні метали, тобто переробний чавун, дзеркальний чавун, феросплави та інші первинні матеріали (підгрупа І), а також деякі вироби чорної металургії (зливки та інші первинні форми, напівфабрикати та основні вироби, одержані з них), виготовлені з чавуну або нелегованої сталі (підгрупа ІІ), з корозійностійкої (нержавіючої) сталі (підгрупа ІІІ) та з іншої легованої сталі (підгрупа ІV).

Піддані подальшому обробленню вироби, такі як відливки, поковки і т.п., шпунтова паля, зварені кутики, фасонні і спеціальні профілі, залізничні чи трамвайні рейки і труби, відносяться до групи 73 або, у деяких випадках, до інших груп.

У Поясненнях до групи 73 зазначено, що до цієї групи включається визначена кількість специфічних виробів, що включаються до товарних позицій 7301 – 7324, а до товарних позицій 7325 та 7326 відноситься група виробів, неспецифічних і не включених у групу 82 або 83 і які не попадають в інші групи Класифікації, виготовлених з чорних металів (у тому числі з ливарного чавуну, визначеного в Примітці 1 до цієї групи) або зі сталі.

Стосовно цієї групи вирази “труби і трубки” мають таке значення: Концентричні порожнисті вироби постійного поперечного перерізу лише з однією замкнутою порожниною уздовж усієї їхньої довжини і мають однакові за формою внутрішню і зовнішню поверхні. Сталеві труби переважно круглого, овального, прямокутного (включаючи квадратне) поперечного перерізу, але, крім того, вони також можуть мати поперечний переріз рівностороннього трикутника та інших правильних опуклих багатокутників. Вироби з поперечним перерізом, відмінним від круглого, з округленими кутами по всій довжині і труби з обтиснутими (обсадними) кінцями слід розглядати як труби. Вони можуть бути поліровані, з покриттям, вигнуті (включаючи змотані труби), мати різьблення, бути з`єднані чи ні, просвердлені, мати звужену частину, бути розвальцьовані (розширені), оброблені на конус, оснащені фланцями, буртами чи кільцями.

У товарній позиції 7304 УКТ ЗЕД класифікуються "Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва)".

У Поясненнях до товарної позиції 7304 зазначено, що труби, трубки і порожнисті профілі цієї товарної позиції можуть виготовлятися за допомогою таких процесів:

(А) Гаряче прокатування проміжного продукту, яким може бути або прокатаний і обточений зливок, або прямокутна чи кругла заготовка, одержана прокатуванням або безперервним литтям.

(B) Гаряче пресування зі скломастилом (процес Южина-Сежурне) або іншою мастильною речовиною. Цей метод включає такі операції: прошивання, з розширенням чи без нього, і видавлювання.

Так, за операціями, описаними вище, йдуть різні оздоблювальні операції:

– гаряче оброблення: у цьому випадку заготовка після повторного нагрівання проходить крізь калібрований стан або крізь розтяжний стан і, нарешті, крізь правильний стан або

– холодне оброблення на оправці шляхом холодного волочіння на волочильному стані чи холодного прокатування на пілігримовому стані (процес Маннесманна або Мегавала). Ці операції дають можливість одержати з гарячекатаних або пресованих труб, використовуваних як заготовки, труби з меншою товщиною стінок (слід зазначити, що процес Трансвала дозволяє безпосередньо одержувати труби з малою товщиною стінок) або меншим діаметром, а також труби з більш жорсткими допусками на діаметр чи товщину стінок. До методів холодного оброблення включаються також хонінгування та обкатування роликами для одержання полірованих поверхонь (труби з малим ступенем шорсткості), які потрібні, наприклад, для пневматичних домкратів або гідравлічних циліндрів.

Вироби цієї товарної позиції містять у собі, зокрема, труби типу застосовуваних у нафтопроводах чи газопроводах, обсадні, насосно-компресорні і бурильні труби для буріння свердловин на нафтових і газових родовищах, труби і трубки, придатні для застосування в парових котлах, паронагрівачах, теплообмінниках, конденсаторах, печах для рафінування, підігрівниках живильної води для електростанцій, оцинковані чи чорні труби (так звані газові труби) для паророзподільної чи для газорозподільної чи водорозподільної мережі високого або середнього тиску в будинках, а також труби для вуличних магістральних водопроводів чи газопроводів. Крім того, труби і трубки використовуються для виробництва частин автомобілів, верстатів і механізмів, кілець для кулькових, роликових, конічних чи голчастих підшипників, або для інших механічних цілей, для будівельних риштувань, трубчастих конструкцій або будівельних споруд.

З метою встановлення відмінностей між виробами холодного прокатування та іншими виробами цих підпозицій Пояснення до групи 73 відсилають до Загальних положень до групи 72, пункт (ІV) (B).

Так, у пункті (ІV) (B) Загальних положень до групи 72 зазначено, що:

(1) Холодне прокатування проводиться за температури заготовки, що дорівнює температурі навколишнього середовища, тобто нижче температури рекристалізації.

(2) Холодне кування і холодне штампування означають виробництво фасонних профілів процесами холодного деформування, аналогічними тим, що описані вище, у пункті (А) (4).

(3) Екструзія (пресування видавлюванням) являє собою зазвичай процес холодного деформування (видавлювання) масивних заготовок сталі під дією високого тиску в просторі між матрицею і пуансоном, закритому з усіх боків, крім тієї, крізь яку проходить метал, що набуває необхідної форми.

(4) Волочіння дроту являє собою процес холодного деформування, за якого прутки у вільно укладених бунтах протягаються крізь одну чи декілька філь`єр з високою швидкістю для одержання дроту меншого діаметра.

(5) Холодне волочіння з одержанням світлої поверхні прутків являє собою процес холодного деформування, за якого прутки, у вільно укладених бунтах або в іншому вигляді, протягуються (за відносно низької швидкості) крізь одну чи декілька філь`єр для одержання виробу меншого перерізу або перерізу іншої форми.

Вироби, одержані холодним обробленням (деформуванням), можуть відрізнятися від виробів гарячого прокатування або гарячого волочіння за такими критеріями:

– поверхня виробів холодного оброблення має кращий зовнішній вигляд, ніж поверхня виробів, одержаних у результаті гарячих процесів, і на ній ніколи немає шару окалини;

– допуски розмірів для виробів холодного оброблення менше;

– тонколистовий прокат (“широкоштабовий рулон” з тонкого листа, листи, плити і штаба) зазвичай виробляється методом холодного прокатування;

– мікроскопічне дослідження виробів холодного оброблення показує помітну деформацію зерен і те, що зерна орієнтовані паралельно напрямку деформування. На відміну від цього, у виробах, одержаних гарячим обробленням, у результаті рекристалізації зерна будуть майже однорідними.

Крім того, холоднодеформовані вироби мають такі властивості, за якими вони можуть бути розподілені з певними виробами гарячого прокатування або гарячого волочіння:

(а) завдяки деформаційному, або механічному, зміцненню, якому піддаються вироби під час холодного деформування, вони мають велику твердість і високу границю міцності на розтягання, хоча ці властивості можуть помітно знижуватися під час термічного оброблення;

(b) видовження під час руйнуванні буде незначним для холоднодеформованих виробів; воно збільшується у виробах, які пройшли відповідну термообробку.

Холодне прокатування з малими обтисненнями (відома як дресирування), якій піддаються деякі гарячекатані пласкі вироби без значного зменшення їхньої товщини, не змінює їхнього характеру як кінцевого гарячого прокату. Дресирування впливає суттєво лише на поверхню виробів, у той час як холодне прокатування в буквальному значенні слова (відоме також як обтиснення в холодному стані) змінює кристалічну структуру оброблюваного виробу за рахунок значного зменшення його поперечного перерізу.

Судом встановлено, що позивач визначив код товарів УКТ ЗЕД 7304518900, тобто як труби холоднотягнуті або холоднокатані (обтиснені у холодному стані).

Колегія суддів зазначає, що мотивуючи правомірність визначення коду товарів позивач зазначив, що за зовнішньоекономічним контрактом №13-05-2024 від 14.05.2024 на митну територію України був поставлений товар, що має комерційну назву - заготовка трубна, що виготовлена зі сталі марки AISI4145Н, без нанесеної різьби, різною довжиною та різних діаметрів.

Дані заготовки труб використовуються для виготовлення такої продукції: перехідників бурильних, перехідників безпечних, патрубків, муфт, гладкого ловильного інструменту, заготовок для подальшого виготовлення колонних та кільцевих фрезерів, бурильного комірця (обваженої бурильної труби).

Як зазначає позивач, що відповідна поставка відбувалась для забезпечення виконання тендерної закупівлі товару "44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Заготовка трубна)" на замовлення АТ "Укргазвидобування".

Судом встановлено, що ТОВ "Полтехкомплект" визначене переможцем закупівлі товару: 25Т-061_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Заготовка трубна) замовник: АТ "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775).

Вимогами Замовника у Додатку №3 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" встановлено, що товари (трубні заготовки) мають бути виготовлені відповідно до стандарту API Specification 7-1, який не передбачає застосування гарячої деформації трубного типу та передбачає чіткі вимоги до зовнішнього розміру, внутрішнього отвору, зовнішньої поверхні, прямолінійності, механічних властивостей тощо, які також неможливо досягнути методом гарячої деформації чи прокатки.

Позивач зазначив, що за інформацією фірми постачальника товар – заготовка трубна проходить такі етапи виробництва: Попередня термічна обробка. На даному етапі сировина – гарячекатана штанга (гарячекатані прутки згідно з термінологією УКТ ЗЕД) піддається певній термічній обробці для проведення наступних процесів:

1. Холоднокатанню. Сировина піддається дії термічної обробки, попри назву, тобто холоднокатання відбувається за температури нижчою за температуру рекристалізації. Дана процедура дозволяє отримати більш високу точність діаметру, стійкість до ударних деформацій заготовки трубної.

2. Поверхневому загартуванню (гартуванню) по всій довжині. Дана процедура включає нагрівання поверхні штанги до певної температури, після чого його швидко охолоджують. Температура загартування залежить від типу сталі та передбачуваного застосування виробу з такої сталі. Для отримання оптимальних властивостей важливо точно дотримуватись встановлених температурних параметрів. Такий спосіб зміцнення покращує механічні властивості матеріалу, знижує ризик утворення тріщин на поверхні і зміцнює тільки ті частини штанги, які вимагають зміцнення.

3. Свердління та розточування центрального отвору.

4. Чорнова механічна обробка, що включає попереднє обточування зовнішнього діаметра, обробку торців, вирівнювання геометрії заготовки.

5. Фінішна обробка, яка включає шліфування зовнішньої та внутрішньої поверхні.

6. Контроль якості.

Технологічна карта виготовлення заготовок трубних /т. 1, а.с. 207-211/ встановлює, що метод виготовлення заготовки труби обважненої (обважненої труби) до стандарту API Specification 7-1 та фактичного виробництва PETROMATERIALS (CANGZHOU) CO., LTD. передбачає такі етапи:

• Сировиною виступає ціла штанга (солідний брус), яка класифікується за кодом УКТЗЕД 7228608000;

• Внутрішній та зовнішній діаметри формуються методом холодного деформування, шляхом механічного точіння та розточування (boring / machining);

• Метал (ціла штанга) не проходить через валки прокатного стану у гарячому стані (як у гарячекатаних труб);

• Метал (ціла штанга) не піддається гарячій осьовій або об`ємній деформації (як у гаряче деформованих труб);

• Виробництво базується на механічному знятті матеріалу зі штучного бруса, як зовнішнього так і внутрішнього.

Робочою Інструкцією № РІ-215/37/2024 «Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб», введеною СЛЕД Держмитслужби від 30.04.2024 передбачено, що безшовні сталеві труби за способом виготовлення можуть бути гарячедеформованими та холоднодеформованими.

Так, у висновках СЛЕД Держмитслужби від 13.11.2025 № 1420003700-0415 та № 1420003700-0416 зазначено, що на виробах відсутні сліди отримання шляхом гарячої деформації: хвилястий гвинтовий слід на внутрішній та зовнішній поверхнях, а також відсутня ексцентрична різностінність, тобто проба не гарячекатана і гарячетягнута та не механічно просвердлена в гарячому стані. Також на внутрішній поверхні виробу відсутня плівка, яка утворюється при гарячій обробці, що свідчить про відсутність застосування гарячого деформування. Визначені геометричні розміри зразка мають ознаки, що характерні для холоднодеформованих (холоднокатаних/холоднотягнутих механічно просвердлених в холодному стані) труб.

Отже, висновками Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби підтверджено, що ввезені на митну територію України трубні заготовки виготовлені методом холодного катання (холодного витягування), що підпадаю під класифікацію у категорії 730451 УКТ ЗЕД.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем замовлено проведення незалежного дослідження щодо підтвердження способу виготовлення товару "Заготовка трубна" в Державному підприємстві "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади" (далі – ДП "НДТІ").

Так, Науково-інженерний центр (НІЦ) ДП "НДТІ" з випробувань труб, балонів, іншої продукції і матеріалів, акредитований на технічну компетентність Національним агентством акредитації України (НААУ) по ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT), атестат №20111 у сфері: випробування труб, балонів, заготовок трубних та поковок, прокату, металовиробів промислового призначення, виробів з полімерних матеріалів, іншої металопродукції і матеріалів з визначенням хімічного складу, тривалої міцності та повзучості, механічних, технологічних, металографічних, геометричних розмірів, якості поверхні, герметичності та міцності внутрішнім тиском, а також суцільності металу неруйнівними методами контролю.

ДП "НДТІ" визначене головною спеціалізованою галузевою матеріалознавчою організацією за напрямком "Матеріалознавство в напрямку виробництва металопрокату (труб, дроту, сортового та листового прокату, трубної заготовки), що використовується як напівфабрикат при виготовленні деталей та вузлів в конструкціях АЕС" відповідно до розпорядження Мінпрому від 10.06.1997 №104-р.

Як вбачається з матеріалів справи, у висновках ДП "НДТІ" № Д/151 від 12.09.2025, № Д/152 від 16.09.2025 та Д/153 від 16.09.2025 за результатами огляду товару позивача встановлено, що труби – не гарячедеформовані / отримані способом холодної механічної обробки /т. 1, а.с. 84-114/.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення товарів були встановлені такі основні для визначення коду УКТ ЗЕД ідентифікаційні та класифікаційні ознаки:

1) заготовка трубна являє собою безшовну трубу без різьблення;

2) за даними фірми виробника/постачальника стосовно технології виробництва заготовка трубна не піддавалась гарячому деформуванню. Відповідно до експертних висновків СЛЕД досліджувана проба не гарячедеформована (гарячекатана/гарячетягнута). Також експертом зазначено, що термообробка на етапі виготовлення даного товару не відноситься до оздоблювальної операції - гарячої деформації;

3) за результатами проведених досліджень встановлено, що надані зразки товару мають ознаки, що характерні для холоднокатаних/холоднотягнутих, тобто холоднодеформованих труб. Згідно з додатковою інформацією від фірми виробника/постачальника товар був підданий холодному деформуванню – холоднокатаний.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.10.2023 у справі №380/10416/21 зазначив, що УКТ ЗЕД, як складова Закону України «Про Митний тариф України», побудована за принципом докладної товарної класифікації, яка передбачає класифікацію товару за тим кодом, який відповідає найбільш повному опису товару (його характеристик). Тобто, спочатку товар класифікується за товарною позицією, далі поетапно – за більш детальним описом у товарній підпозиції, товарній категорії, товарній підкатегорії. У побудові УКТ ЗЕД товарна позиція, товарна підпозиція, товарна категорія, товарна підкатегорія співвідносяться між собою як загальне (рід) і спеціальне (вид, різновид).

Правило 3 (a) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, за яким «у разі якщо товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, для його класифікації перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний опис», підлягає застосуванню саме для визначення коду УКТ ЗЕД, а не ставки акцизного податку.

Саме на етапі визначення для товару коду УКТ ЗЕД враховується максимально повно опис, характеристики та властивості товару, які є істотними для певного коду УКТ ЗЕД та ідентифікують його на подальших етапах митних процедур.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455 затверджено Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов`язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов`язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов`язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України (далі – Порядок №455).

Порядком №455 внесено зміни до Порядку №650 шляхом викладення його в новій редакції.

Так, у додатку 3 до Порядку №455 викладено нову форму рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якої, в рішенні має бути зазначено: номер рішення, номер запиту, перелік документів, відомості щодо товару, які містяться у митній декларації, обґрунтування класифікації товару, висновок, строк дії рішення, посадова особа митного органу, яка прийняла рішення.

Відповідно до пояснень до заповнення рішення щодо класифікації товарів (додаток до форми рішення щодо класифікації товарів) у пункті "Обґрунтування класифікації товару" надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.

Судом встановлено, що згідно копії спірних рішень щодо класифікації товарів та встановив, то у них відсутнє безпосереднє обґрунтування підстав класифікації товару, а лише наведено посилання на перелік нормативно-правових актів та наявні у митного органу документи (листи та висновки експертних установ, лист позивача тощо).

Колегія суддів зазначає, що висновки Дніпровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 13.11.2025 не містять констатації про класифікацію досліджуваних проб (зразків) товарів у конкретній товарній категорії (підкатегорії, групі) УКТ ЗЕД.

Суд зауважує, що питання дослідження металів і сплавів входять до предмета металографічної експертизи, однак відповідні експертні дослідження у спірних відносинах не проводились.

Обґрунтування підстав класифікації товарів за кодами УКТ ЗЕД 7228608000, 7304598290, 7304598390 у спірних рішеннях не наведені.

Колегія суддів звертає увагу, що Харківська митниця у ході судового розгляду справи не довела належними та допустимими доказами наявність достатніх підстав для зміни визначеного позивачем коду товарів за УКТ ЗЕД.

Так, здобуті митним органом у ході митного оформлення товарів та надані до суду документи не містять достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про безпідставність класифікації ввезеного позивачем на митну територію України товару (трубна заготовка) за кодом УКТ ЗЕД 7304518900 та наявності підстав для зміни такого коду на визначені митним органом коди товарів за УКТ ЗЕД.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Харківської митниці від 25.11.2025 щодо класифікації товарів №25UA80720000023-KT, №25UA80720000024-KT, №25UA80720000025-KT, №25UA80720000026-KT, №25UA80720000027-KT, №25UA80720000028-KT, №25UA80720000029-KT є протиправними та підлягають скасуванню, а позов ТОВ "Полтехкомплект" у відповідній частині - задовольнити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025, оформленого листом від 29.12.2025 №7.14-2/28-02/13/6083 та зобов`язати відповідача внести зміни до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 269 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Відповідно до частини сьомої цієї статті порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій", якою затверджено Положення про митні декларації (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 33 Положення за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Судовим розглядом встановлено, що мотивуючи наявність підстав для внесення змін до митних декларацій позивач посилався на Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.05.2020 №АД-444/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих безшовних гаряче-деформованих труб походженням з Китайської Народної Республіки».

Зазначеним рішенням передбачено застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: сталеві безшовні гарячекатані (гаряче-деформовані) труби, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами: 7304 19, 7304 23 00 00, 7304 29, 7304 39, 7304 59, походженням з Китайської Народної Республіки, шляхом встановлення антидемпінгового мита у розмірі 51,52%.

Як зазначає позивач, що з огляду на зміну митним органом коду товарів за УКТ ЗЕД з 7304 51 на 7304 59 ним були подані митні декларації №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025, у відповідних графах яких відображено нарахування антидемпінгового мита у розмірі 51,52%.

Однак, оскільки результати експертних досліджень (проведених СЛЕД Держмитслужби та ДП "НДТІ") містять однозначний висновок про те, що товари (трубні заготовки) не відносяться до гаряче-деформованих труб, підстав для застосування антидемпінгового мита у розмірі 51,52% немає.

Відповідач у листі від 29.12.2025 №7.14-2/28-02/13/6083 зазначив, що відповідно до пункту 34 Положення не дозволяється: внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання.

Крім того, відповідач вказав, що ТОВ "Полтехкомпект" не додав до заяв будь-яких документів, що підтверджували б необхідність змінювати відомості, зазначені у митних деклараціях.

Колегія суддів зазначає, що у спірних відносинах у ході виконання митних процедур не встановлено наявності підстав для класифікації ввезених на митну територію України товарів, як труб сталевих безшовних гаряче-деформованих, внаслідок чого суд погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для покладення на ТОВ "Полтехкомпект" обов`язку зі сплати антидемпінгового митна у розмірі 51,52%.

Колегія суддів зауважує, що лист Харківської митниці від 29.12.2025 №7.14-2/28-02/13/6083 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні, вжитому у КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправними дії Харківської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025 та зобов`язання відповідача внести зміни до електронних митних декларацій №25UA807200018615U3 від 05.12.2025, №25UA807200018616U2 від 05.12.2025, №25UA807200018625U8 від 06.12.2025, №25UA807200018628U5 від 06.12.2025, №25UA807200018905U0 від 11.12.2025, №25UA807200018978U0 від 11.12.2025 та №25UA807200019022U0 від 12.12.2025 на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" від 15.12.2025 вих.№№ 93, 94, 95, 96, 97, від 16.12.2025 вих.№№ 98, 99.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи, подано копії: ордеру на надання правничої допомоги, договору від 22.10.2025 №22/10/25 про надання правової допомоги/

У пункті 1.1 Договору визначено, що Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання усних і письмових консультацій, висновків, правової інформації і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, заперечень , пояснень) та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову , пояснень та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади , на підприємствах , в установах, організаціях всіх форм власності та пі д пор5щкуваню1 , а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного , кримінального та конституційного судочинства(...) тощо з будь-яких питань; надання іншої правової допомоги, визначеної сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача в суді апеляційної інстанції надано наступну правничу допомогу:

-підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026;

-участь представника позивача у судовому засіданні 16.09.2026 згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 7071560 від 16.09.2026.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, у зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню на користь ТОВ "ПОЛТЕХКОМПЛЕКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 по справі № 440/1300/26 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТЕХКОМПЛЕКТ"витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 28.09.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua