Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №520/5105/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. Справа № 520/5105/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 06.07.26 по справі № 520/5105/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004, та у невнесенні відомостей про страховий стаж за цей період до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно - педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004 та внести відомості про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.08.2005 до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ в Харківській області не зарахувано до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004 та не внесено відомості про страховий стаж за цей період до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004, та у невнесенні відомостей про страховий стаж за цей період до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно - педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004 та внести відомості про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.08.2005 до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що в реєстрі застрахованих осіб наявні персоніфіковані відомості про позивача за період з квітня по грудень 2004 року - зі звітності страхувальника «Українська інженерно-педагогічна академія» (код ЄДРПОУ 02071228), за період з вересня по грудень 2005 року - зі звітності страхувальника «Українська інженерно-педагогічна академія електротехнологічний факультет у м. Артемівськ» (код ЄДРПОУ 24819972). Відомості про позивача за період з січня по серпень 2005 року жодним страхувальником у складі звітності не надавались, отже інформація за цей період в Реєстрі застрахованих осіб відсутня. Оскільки Українська інженерно-педагогічна академія реорганізована шляхом приєднання до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205), з питання відсутності відомостей за період з січня по серпень 2005 року необхідно звернутись безпосередньо до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Станом на 26.06.2025 заяви від страхувальника «Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна» (код ЄДРПОУ 02071205) щодо проведення документальної перевірки з питання надання звітних відомостей про позивача до ГУ ПФУ в Харківській області не надходило. У разі надання Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна заяви на проведення документальної перевірки стосовно питання ОСОБА_1 та після подання за результатами перевірки звітних відомостей про позивача за 2005 рік, інформація щодо трудових відносин, нарахованої заробітної плати та страхового стажу за цей період в Реєстрі застрахованих осіб буде автоматично оновлена.

ГУ ПФУ в Харківській області в апеляційній скарзі також звертає увагу, що з 01.01.2004 відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб з 2004 року автоматично розраховується на Центральному рівні за даними актуальної звітності страхувальників щодо суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми внеску з обов`язковим зазначенням сум нарахованого доходу у межах максимальної величини, на які нараховується внесок, та сум нарахованого внеску за кожний місяць, а також повної сплати в порядку календарної черговості внесків та, за наявності, пені та штрафних санкцій. Звітні відомості за період з січня по серпень 2005 року страхувальником "Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут)", код ЄДРПОУ 24819972, який зареєстрований як платник внесків у м. Бахмут Донецької області, не надавались, отже в Реєстрі застрахованих осіб ця інформація відсутня.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі - Положення №10-1), відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються до Пенсійного фонду України лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника (правонаступника).

Відповідач також стверджує, що спеціалісти пенсійного Фонду не мають технічної можливості вносити зміни до Реєстру застрахованих осіб стосовно страхового стажу.

Позивач скористалася своїм правом та надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в поточних умовах вважає абсолютно доведеним документально своє право на зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, з огляду на те, що звітність страхувальника, що вимагається відповідачем не може бути надана з об`єктивних причин: вона залишилася на тимчасово окупованій територій м. Бахмута Донецької області, й очевидно, враховуючи масштаб руйнувань, спричинених бойовими діями на сьогоднішній день може бути знищена. Однак, на думку позивача, даний факт не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу, зважаючи на те, що як вже підкреслено в адміністративному позові позивач не можу нести тягар наслідків халатної бездіяльності і страхувальника, і страховика, допущеної у 2005 році щодо подання звітності, обліку страхових внесків, зарахування страхового стажу на основі такої звітності. Невизнання відповідачем права на зарахування страхового стажу за вказаний період, є прямим порушенням ст. 46 Конституції України, та створює для позивача невизначеність на майбутнє, оскільки позивач може залишитися без врахованого страхового стажу за вісім місяців 2005 року заробленого власною працею, що суттєвим чином впливатиме на призначення пенсії при виході у пенсійний вік.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 06.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із зверненням щодо можливого здійснення внесення відомостей про заробітну плату та страховий стаж до персоніфікованого обліку системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та забезпечення їх відображення в особистому кабінеті.

07.04.2025 звернення розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області та повідомлено наступне. Порядок формування відомостей персональних облікових карток, змін та уточнень до них визначає Положення №10-1.

В реєстрі застрахованих осіб наявні персоніфіковані відомості про позивача за період з квітня по грудень 2004 року - зі звітності страхувальника «Української інженерно-педагогічної академії» (код ЄДРПОУ 02071228), за період з вересня по грудень 2005 року – зі звітності страхувальника «Української інженерно-педагогічної академії» Електротехнологічний факультет у м. Артемівську» (код ЄДРПОУ 24819972).

Відомості про позивача за період з січня по серпень 2005 року жодним страхувальником у складі звітності не надавались, отже інформація за цей період в Реєстрі застрахованих осіб відсутня.

Оскільки Українська інженерно-педагогічна академія реорганізована шляхом приєднання до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205), з питання відсутності відомостей за період з січня по серпень 2005 року необхідно звернутись безпосередньо до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Щодо необхідності вирішення питання, зазначеного у зверненні позивача, ГУ ПФУ в Харківській області надісланий лист до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 04.04.2025 № 2000-0605-8/53351.

У разі надання Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна заяви до ГУ ПФУ в Харківській області на проведення документальної перевірки стосовно питання позивача, та після подання за результатами перевірки звітних відомостей про ОСОБА_1 за період з січня по серпень 2005 року, інформація щодо трудових відносин, нарахованої заробітної плати та страхового стажу за цей період в Реєстрі застрахованих осіб буде автоматично оновлена.

19.06.2025 надійшло звернення ОСОБА_1 з проханням провести відповідну документальну перевірку.

29.06.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто звернення та повідомлено наступне.

Щодо необхідності вирішення питання, зазначеного у зверненні позивача, ГУ ПФУ в Харківській області надісланий лист до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 04.04.2025 № 2000-0605-8/53351 та від 25.06.2025 № 2000-0605-8/97338.

Станом на 26.06.2025 заяви від страхувальника Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205) щодо проведення документальної перевірки з питання надання звітних відомостей про позивача до ГУ ПФУ в Харківській області не надходило.

У разі надання Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна заяви на проведення документальної перевірки стосовно питання ОСОБА_1 та після подання за результатами перевірки звітних відомостей про позивача за 2005 рік, інформація щодо трудових відносин, нарахованої заробітної плати та страхового стажу за цей період в Реєстрі застрахованих осіб буде автоматично оновлена.

29.09.2025 надійшло звернення ОСОБА_1 від 18.09.2025 з проханням внести до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відомостей про стаж за період з 01.08.2005 на підставі записів трудової книжки та архівної довідки.

07.10.2025 ГУ ПФУ в Харківській області розглянуто звернення та повідомлено наступне.

Звітні відомості за період з січня по серпень 2005 року страхувальником «Навчально – науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут)» (код ЄДРПОУ 24819972), який зареєстрований як платник внесків у м. Бахмут Донецької області, не надавались, отже в Реєстрі застрахованих осіб ця інформація відсутня.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача позивач звернулась з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно - педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004 та внесенні відомостей про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.08.2005 до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а отже протиправно.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон № 1058-IV.

Абзацом 36 статті 1 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування.

У відповідності до ст. 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За правилами частин першої - третьої ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону ( частина 1 статті 15 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії особи проводиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де вона працює, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, відтак наявність заборгованості роботодавця по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.05.2021 у справі №343/659/17.

Згідно зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.04.2004, колегією суддів встановлено, що позивач в спірний період з 01.01.2005 по 31.08.2005 працювала на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії (а.с. 27).

Окрім того, матеріали справи містять архівну довідку №0111-2-225 від 03.03.2025 видану Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, в якій серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 з 16 квітня 2004 року прийнята на посаду техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років іншої співробітниці, з посадовим окладом 227 грн на місяць за рахунок бюджетних коштів. З 12 вересня 2005 року переведена на посаду старшого лаборанта тієї ж кафедри з посадовим окладом 321 грн на місяць за рахунок позабюджетних коштів.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.01.2005 по 31.08.2005 у зв`язку з відсутністю інформацію про сплату страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464-VI) передбачено, що Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з ч. 2 Закону № 2464-VI передбачено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. Закону № 2464-VI установлено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості: частина картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування: реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України, для яких зазначаються серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу, з індексом: для осіб з паспортом громадянина України у формі книжечки "БК", для осіб з паспортом громадянина України у формі картки - "Р", для іноземців та осіб без громадянства, які працювали на території України і не мали реєстраційного номера облікової картки платника податків, - "F"); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; професійна назва роботи; посада із зазначенням структурного підрозділу; відомості про трудову діяльність (про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, складення присяги, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення); інформація про основне місце роботи; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування; номер списків (розділ, підрозділ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; результати атестації умов праці із зазначенням номера і дати розпорядчого акта; повна/неповна зайнятість; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 2464-VI передбачено, що зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Слід зазначити, що з 15.12.2023 набув чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина, під сферу застосування кого підпадають, у тому числі, публічно-правові відносини щодо забезпечення реалізації соціальних прав при прийнятті компетентним адміністративним органом адміністративного акту (рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Вказаним Законом до принципів адміністративної процедури віднесено принцип офіційності (п. 11 ч. 1 статті 4, стаття 16), який передбачає, що адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Отже, за відсутності у Пенсійного фонду відомостей про сплату страхових внесків та розмір заробітної плати позивача він мав, з урахуванням принципу офіційності, передбаченого Законом № 2073-IX, вжити необхідних заходів для перевірки та витребування таких відомостей у компетентних органів, а не покладати цей обов`язок на позивача та безпідставно не зарахувати до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.01.2005 по 31.08.2005.

Не зарахування певних періодів до страхового стажу позивача лише через відсутність сплати страхових внесків, є необґрунтованим та протиправним.

За таких обставин, бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004, та у невнесенні відомостей про страховий стаж за цей період до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є протиправною.

Посилання відповідача на те, що спеціалісти пенсійного Фонду не мають технічної можливості вносити зміни до Реєстру застрахованих осіб стосовно страхового стажу, є необґрунтованим, оскільки така внутрішня технічна неможливість не звільняє Пенсійний фонд від обов`язку виконати судове рішення та забезпечити зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку з яким погоджується колегія суддів про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно-педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004, та у невнесенні відомостей про страховий стаж за цей період до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

При цьому, належним способом захисту та відновлення права позивача у цій справі є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 01.01.2005 по 31.08.2005 на посаді техніка 1 категорії кафедри електромеханічних систем Електротехнологічного факультету (м. Артемівськ) Української інженерно - педагогічної академії, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.2004 та внести відомості про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.08.2005 до персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі № 520/5105/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий