Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/1363/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р.Справа № 520/1363/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 18.05.26 у справі № 520/1363/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач, ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.01.2026 № 00016130703, № 00016180703, №00016310703 та №00016280703.

В обґрунтування позову зазначив, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновки про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у зв`язку з нібито неповним включенням до складу доходів вартості послуг транспортування природного газу (у тому числі послуг замовленої (договірної) потужності), отриманих від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", та їх подальшого відшкодування (компенсації) споживачами. Позивач вказав, що його взаємовідносини з контрагентами будуються на підставі договорів постачання природного газу та численних додаткових угод, якими визначено як обсяги постачання природного газу, так і складові його ціни, включаючи компенсацію вартості замовленої потужності та інші супутні витрати. Послуги транспортування природного газу та послуги замовленої потужності є невід`ємною складовою господарської діяльності постачальника природного газу та формують економічну собівартість реалізованого ресурсу. Вказані витрати відповідно до вимог бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності правомірно включаються до складу витрат підприємства, а їх компенсація споживачами є складовою договірної вартості поставленого природного газу. При цьому, відповідно до положень пунктів 187.1, 188.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають за правилом “першої події” та визначаються виходячи з договірної вартості операції. Позивачем належним чином виконано обов`язок щодо складання та реєстрації податкових накладних на дату отримання оплати (у тому числі авансових платежів), яка включала всі складові вартості постачання, зокрема компенсацію вартості замовленої потужності. Таким чином, грошові кошти, отримані позивачем від контрагентів як компенсація витрат (у тому числі вартості транспортування та замовленої потужності), за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставленого природного газу, вже були включені до бази оподаткування ПДВ та відображені у податковому обліку. Натомість висновки відповідача фактично зводяться до повторного включення таких сум до бази оподаткування, що призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї ж господарської операції.

Позивач зауважив, що аналогічний формальний підхід контролюючим органом застосовано і до оцінки господарських операцій позивача, пов`язаних із орендою транспортних засобів, витратами на їх утримання, технічне обслуговування та придбання пального. Вказані операції безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача, підтверджені належними первинними документами, а податкові накладні контрагентів зареєстровані в ЄРПН, що надає позивачу законні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ та віднесення відповідних сум до витрат підприємства.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову зазначивши, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" встановлено низку порушень вимог податкового законодавства, які належним чином зафіксовані в акті перевірки від 29.12.2025 №48599/20-40-07-03-06/45111501 та стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, контролюючий орган вказав, що позивачем занижено дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 23 517 774 грн у зв`язку з неповним включенням до складу доходу вартості послуг транспортування природного газу, отриманих від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", які були фактично понесені позивачем та підлягали перевиставленню кінцевим споживачам.

На думку відповідача, встановлена невідповідність між обсягами та вартістю послуг транспортування природного газу, замовлених позивачем у оператора ГТС, та обсягами і вартістю послуг, перевиставлених покупцям, свідчить про неповне відображення доходів, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем безпідставно сформовано витрати за операціями з оренди транспортних засобів (MERCEDES-BENZ GLS 350 та INFINITI QX50), оскільки під час перевірки не надано належних та достатніх доказів використання зазначених транспортних засобів у господарській діяльності підприємства. Аналогічні висновки, за твердженням відповідача, стосуються і витрат на паливно-мастильні матеріали та технічне обслуговування зазначених автомобілів, оскільки первинні документи не містять необхідних реквізитів та не дають можливості встановити зв`язок таких витрат із господарською діяльністю позивача.

Також відповідач вказав на порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку контролюючого органу, є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а доводи позивача не спростовують встановлених під час перевірки порушень, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів викладених у відзиві, наголосивши, що господарські операції з постачання природного газу та формування вартості послуг, включаючи компенсацію вартості замовленої (договірної) потужності, здійснювались відповідно до умов укладених договорів, вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС) та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496 (далі - Правила №2496), а також належним чином відображені у первинних бухгалтерських документах та податковій звітності. Зауважив, що висновки контролюючого органу фактично зводяться до подвійного оподаткування одних і тих самих господарських операцій, що суперечить принципам податкового законодавства та порушує права позивача як платника податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 адміністративний позов ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 00016130703 від 19.01.2026 року, №00016180703 від 19.01.2026 року, №00016310703 від 19.01.2026 року та №00016280703 від 19.01.2026 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" (просп. Героїв Харкова, буд. 199, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61037, код ЄДРПОУ 45111501) суму судового збору у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що суд першої інстанції фактично не здійснив перевірки встановлених актом документальної планової виїзної перевірки обставин та не надав оцінки доводам контролюючого органу. Вказав, що проведеним контролюючим органом співставленням обсягів та вартості послуг транспортування природного газу, замовлених ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", з обсягами та вартістю відповідних послуг, які були перевиставлені до компенсації кінцевим споживачам згідно з щомісячними актами приймання-передачі природного газу, встановлено їх невідповідність (заниження) на загальну суму 23 517 774 грн. Причиною зазначеної невідповідності стало неповне перевиставлення ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" на адресу споживачів вартості послуг замовленої (договірної) потужності та послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, які попередньо були замовлені товариством у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". У зв`язку з цим перевіркою встановлено заниження доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 23 517 774 грн.

Вказує, що законодавством розмежовано: постачання природного газу як товару; надання послуг транспортування природного газу; надання доступу до потужності газотранспортної системи. Проте суд першої інстанції фактично ототожнив зазначені господарські операції, не надавши оцінки їх різній економічній та правовій природі.

Щодо витрат на оренду та утримання транспортних засобів, апелянт зазначив, що під час судового розгляду позивачем не надано належних доказів фактичного використання зазначених транспортних засобів у господарській діяльності. Зокрема, відсутні: маршрутні листи; подорожні листи; документи щодо службових поїздок; накази про відрядження; звіти про виконані службові завдання; документи щодо проведення переговорів із контрагентами; документи щодо відвідування клієнтів; документи щодо участі у ділових зустрічах; будь-які інші документи, які б дозволяли встановити фактичне використання транспортних засобів у господарській діяльності товариства та їх зв`язок із отриманням доходу.

Посилається на те, що документи, надані платником податків для підтвердження використання пального, не містять інформації, яка дозволяла б встановити фактичний рух транспортних засобів та обсяги використання пального. Зокрема, акти списання та подорожні листи не містять: маршрутів руху автомобілів; пунктів вибуття та прибуття; відстаней перевезень; часу здійснення поїздок; даних про пробіг транспортних засобів; інформації щодо конкретних господарських операцій, для забезпечення яких використовувалось пальне. Зазначає, що за відсутності зазначених відомостей неможливо встановити фактичні маршрути руху транспортних засобів, визначити реальний пробіг автомобілів та підтвердити використання придбаного пального саме у господарській діяльності позивача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" код ЄДРПОУ 45111501 від 29.12.2025 №48599/20-40-07-03-06/45111501.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, порушення ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ":

1. п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 293 213 грн;

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. “г” п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, п.п. 2, п.п. 5 п. 3, п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, із змінами та доповненнями (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 159/28289), в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3 837 017 грн. та занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму 5 317 442 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4 122 545 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 податкової декларації з ПДВ) у відповідних податкових періодах, на загальну суму 1 194 898 грн., в т.ч.: - по податковій декларації з податку на додану вартість поданій за вересень 2025 року (вх. від 20.10.2025 № 9324260701) в сумі 1 194 898 грн;

4. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ "СІНК-ЕНЕРДЖІ" не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на обсяг постачання (без податку на додану вартість) 326 320,90 грн;

5. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ "СІНК-ЕНЕРДЖІ" не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 5 252 177 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення – рішення:

- податкове повідомлення-рішення №00016130703 від 19.01.2026, яким збільшено суму зобов`язання із податку на прибуток на суму 4 293 213,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 073303,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00016180703 від 19.01.2026, яким збільшено суму зобов`язання із податку на додану вартість на суму 4 122 545,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1030636,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00016310703 від 19.01.2026, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 194 898,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00016280703 від 19.01.2026, яким застосовано штраф у розмірі 2 642 404, 55 грн, за платежем податок на додану вартість.

Непогодившись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.01.2026 №00016130703, №00016180703, №00016310703 та №00016280703, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" здійснює постачання природного газу на підставі укладених договорів, якими прямо передбачено, що до складу ціни природного газу включається не лише вартість самого товару, але й компенсація витрат, пов`язаних із його транспортуванням та забезпеченням доступу до потужностей газотранспортної системи.

Такі витрати, відповідно до умов договорів та положень Кодексу ГТС, є невід`ємною складовою процесу постачання природного газу та формують його кінцеву договірну вартість для споживача. Відповідно, кошти, які позивач отримує від контрагентів як компенсацію вартості замовленої потужності та пов`язаних послуг транспортування, за своєю економічною сутністю є елементом оплати за поставлений природний газ.

Суд виходив із того, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів, а база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості таких операцій, яка включає всі погоджені сторонами складові, у тому числі компенсаційні платежі, пов`язані з його транспортуванням.

З цих підстав суд визнав необґрунтованими доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходу внаслідок невключення до його складу вартості послуг транспортування та замовленої потужності, оскільки такі не враховують фактичної економічної природи відповідних платежів та умов господарських договорів.

Також суд першої інстанції визнав, що позивачем за операціями з постачання природного газу, до вартості якого включалась компенсація вартості транспортування та замовленої (договірної) потужності, було складено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну суму отриманих від контрагентів коштів. Отже, відповідні суми вже були включені позивачем до бази оподаткування податком на додану вартість та відображені у складі податкових зобов`язань, а висновки контролюючого органу фактично зводяться до повторного включення одних і тих самих сум до бази оподаткування, що є неприпустимим та суперечить суті податку на додану вартість.

З цих підстав суд першої інстанції також визнав необґрунтованими посилання контролюючого органу на порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо складання та реєстрації податкових накладних за окремими самостійними операціями з постачання послуг транспортування природного газу.

Щодо взаємовідносин позивача з Новицьким Д.В, ОСОБА_1 , ТОВ “АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА”, ТОВ “АЛЬФА СКАЙЛАЙН” та ТОВ “КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС”, суд зазначив, що надані позивачем документи містять необхідні реквізити первинних документів, підтверджують фактичне здійснення відповідних господарських операцій та свідчать про реальний характер понесених витрат. При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що взяті позивачем в оренду транспортні засоби використовувались позивачем поза межами господарської діяльності або для особистих потреб працівників товариства.

Суд першої інстанції врахував, що здійснення позивачем господарської діяльності у сфері постачання природного газу передбачає необхідність постійної взаємодії з контрагентами, оперативного вирішення договірних та організаційних питань, участі у переговорах та нарадах, що об`єктивно зумовлює потребу у використанні транспортних засобів.

Щодо доводів контролюючого органу про неналежне оформлення окремих первинних документів, суд зазначив, що незначні недоліки в оформленні документів не є самостійною підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів та реальність господарських відносин підтверджуються сукупністю інших належних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати позивача, пов`язані з орендою транспортних засобів, придбанням паливно-мастильних матеріалів, технічним обслуговуванням автомобілів та відповідними сумами податку на додану вартість, правомірно віднесені до складу витрат та податкового кредиту, а висновки контролюючого органу в цій частині є необґрунтованими.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" код ЄДРПОУ 45111501 від 29.12.2025 №48599/20-40-07-03-06/45111501, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі позивач не ставить під сумнів ані наявність правових підстав для призначення та проведення перевірки, ані правомірність дій посадових осіб контролюючого органу під час її проведення. Зазначені обставини позивачем не оспорюються та не визначені ним як підстави позову. Предметом спірних правовідносин у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі акту перевірки від 29.12.2025 №48599/20-40-07-03-06/45111501: №00016130703, №00016180703, №00016310703, №00016280703 від 19.01.2026 та правомірність визначених ними податкових зобов`язань (застосованих штрафних санкцій).

Відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіряючи правомірність податкових повідомлень-рішень у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, крім іншого, слугували висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту “г” пункту 198.5 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 2, підпункту 5 пункту 3, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі – Порядок №21) у частині відображення в податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій, здійснених ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у взаємовідносинах з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та кінцевими споживачами.

Зі змісту акту перевірки убачається, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки посадовими особами контролюючого орану встановлено, що ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у перевіряємому періоді здійснювало фінансово-господарську діяльність з реалізації природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи, на що товариством отримано відповідну ліцензію. Послуги транспортування природного газу в газотранспортній системі України надаються виключно ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", який є оператором ГТС та забезпечує транспортування природного газу, управління газотранспортною системою, балансування та надання доступу до потужностей. З метою отримання таких послуг ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" укладено з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" договір транспортування природного газу від 21.03.2023 №41001688. Відповідно до умов зазначеного договору у перевіряємому періоді ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” надано ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" послуги замовленої (договірної) потужності та послуги перевищення замовленої (договірної) потужності, що підтверджується актами наданих послуг на загальну суму 24 696 725,23 грн, у тому числі: за 2023 рік – 1 301 394,97 грн; за 2024 рік – 4 209 668,50 грн; за 9 місяців 2025 року – 19 185 661,76 грн. Згідно з наданими до перевірки документами витрати за отримані послуги замовленої (договірної) потужності та послуги перевищення замовленої (договірної) потужності включалися ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до складу собівартості реалізованої продукції. При цьому за перевіряємий період підприємством задекларовано дохід від реалізації природного газу на адресу контрагентів-покупців у загальній сумі 1 287 979 368 грн. Проведеним контролюючим органом співставленням обсягів та вартості послуг транспортування природного газу, замовлених ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", з обсягами та вартістю відповідних послуг, які були перевиставлені до компенсації кінцевим споживачам згідно з щомісячними актами приймання-передачі природного газу, встановлено їх невідповідність (заниження) на загальну суму 23 517 774 грн. Причиною зазначеної невідповідності стало неповне перевиставлення ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" на адресу споживачів вартості послуг транспортування природного газу (послуги замовленої (договірної) потужності) та послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, які попередньо були замовлені товариством у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". У зв`язку з цим перевіркою встановлено заниження доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 23 517 774 грн. За результатами перевірки встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, внаслідок чого ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 23 517 774 грн. Крім того, в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України та підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку №21, ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 252 177 грн.

Позивач, заперечуючи проти висновків контролюючого органу в цій частині, зазначає, що останнім безпідставно ототожнено вартість послуг транспортування природного газу та замовленої (договірної) потужності з окремим доходом позивача від реалізації послуг, оскільки такі витрати є складовою економічної собівартості природного газу, що постачається споживачам, а їх компенсація споживачами здійснюється у межах договірної вартості поставленого природного газу.

Вирішуючи спір у цій частині, колегія суддів зазначає, що визначальним для правильного вирішення справи є встановлення правової та економічної природи сум, отриманих позивачем від споживачів як компенсація вартості послуг транспортування природного газу, замовленої (договірної) потужності та послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, які були замовлені позивачем у оператора газотранспортної системи та вартість яких у відповідній частині перевиставлялася позивачем споживачам (покупцям), а також з`ясування того, чи є такі суми самостійною платою за надані позивачем послуги, чи складовою договірної ціни природного газу як товару.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

За приписами статті 4 Закону №996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно із визначеннями, наданими у статті 1 зазначеного Закону №996-XIV:

зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;

витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з параграфом 8 МІЖНАРОДНОГО СТАНДАРТУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 2 “Запаси” (далі - МСБО 2 “Запаси”): “Запаси включають товари, що були придбані та утримуються для перепродажу, у тому числі, наприклад, товари, придбані підприємством роздрібної торгівлі та утримувані для перепродажу, або земля та інша нерухомість для перепродажу. Запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб`єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва. У випадку виконавця послуг запаси включають витрати на послуги, як це описано в параграфі 19, для яких суб`єкт господарювання ще не визнав відповідний дохід (див. МСБО 18 "Дохід").”.

Положеннями параграфа 10 МСБО 2 “Запаси”, визначено: “Собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.”.

Відповідно до параграфа 11 МСБО 2 “Запаси”: “Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб`єктові господарювання податковими органами), а також - з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов`язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.”.

Згідно з параграфом 25 МСБО 2 “Запаси”: “Собівартість запасів, за винятком наведених у параграфі 23, слід визначати за формулою - "перше надходження - перший видаток" або середньозваженої собівартості. Суб`єктові господарювання слід застосовувати одну і ту саму формулу собівартості для всіх запасів суб`єкта господарювання однакового характеру та використання. Для запасів різного характеру або використання можуть бути виправданими різні формули собівартості.”.

Відповідно до параграфа 3 МІЖНАРОДНОГО СТАНДАРТУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 18 “Дохід” (далі - МСБО 18 “Дохід”): “Товари включають товари, вироблені суб`єктом господарювання з метою продажу, і товари, придбані з метою перепродажу, наприклад товари, придбані роздрібним торговцем, або нерухомість, утримувані для перепродажу.”.

Згідно з параграфом 7 МСБО 18 “Дохід”: “Терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають такі значення: Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.”.

Відповідно до параграфа 10 МСБО 18 “Дохід”, визначено: “Сума доходу, яка виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між суб`єктом господарювання та покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надаються суб`єктом господарювання.”.

Згідно з абзацом “а” пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У перевіряємому періоді ринок природного газу в Україні було врегульовано Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 року №329-VІІІ (далі - Закон №329-VІІІ), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС), Кодексом ГТС, а також постановами НКРЕКП та іншими підзаконними актами, що визначають правила постачання, ціноутворення та ліцензування, забезпечуючи функціонування ринку та захист прав споживачів і постачальників.

Послуги транспортування природного газу в газотранспортній системі України надаються виключно ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", який є оператором газотранспортної системи та забезпечує транспортування природного газу, управління газотранспортною системою, балансування та надання доступу до потужностей.

Правовідносини, пов`язані з функціонуванням газотранспортної системи, зокрема щодо транспортування природного газу, доступу до потужностей, взаємодії оператора газотранспортної системи із замовниками послуг транспортування, врегульовані Кодексом ГТС.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС визначено, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.

Прямий споживач зобов`язаний зареєструватись як учасник оптового енергетичного ринку у випадках та відповідно до Порядку реєстрації.

Замовник послуг транспортування зобов`язується зареєструватись як учасник оптового енергетичного ринку відповідно до Порядку реєстрації.

Відповідно до пункту 2 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:

1) річний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року;

2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно);

3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця);

4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності;

5) протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу.

Тарифи для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на регуляторний період 2020 – 2024 роки встановлені додатком 2 до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) "Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 – 2024 роки" від 24.12.2019 №3013 (далі - Постанова №3013), якою також затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на регуляторний період 2020 – 2024 роки: з 01 березня 2020 року коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, – на рівні 1,10 умовних одиниць; з 01 квітня 2020 року коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на місячний період, – на рівні 1,04 умовних одиниць; з 01 жовтня 2020 року коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на квартальний період, – на рівні 1,02 умовних одиниць.

Тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на регуляторний період 2025 – 2029 років встановлені додатком 2 до постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025 - 2029 років" №2387 від 30.12.2024 (далі - Постанова №2387). Цією ж Постановою затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на регуляторний період 2025 – 2029 років: коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, – на рівні 1,10 умовних одиниць; коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на місячний період, – на рівні 1,04 умовних одиниць; коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на квартальний період, – на рівні 1,02 умовних одиниць.

ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" є постачальником природного газу, а відтак його господарська діяльність пов`язана з необхідністю та законодавчими вимогами отримувати послуги транспортування природного газу, складовими яких є в тому числі замовлення потужностей.

Виконуючи приписи Кодексу ГТС, між ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (код за ЄДРПОУ 42795490) укладено Договір транспортування природного газу від 21.03.2023 №41001688.

20 травня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу від 21.03.2023 року №41001688.

01 грудня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору транспортування природного газу від 21.03.2023 року №41001688.

15 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору транспортування природного газу від 21.03.2023 року №41001688.

Розділом VIII Договору транспортування природного газу від 21.03.2023 №41001688 визначено порядок визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність.

Відповідно до пункту 8.2 наведеного Договору транспортування вартість договірної потужності Замовника визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби Замовник зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. Замовник сплачує Оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі договору, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність.

Пунктом 8.3 Договору транспортування визначено, що вартість перевищення Замовником замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою (наведена в Договорі). За результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Отже, за умовами договору, замовлення потужностей на місячній основі не виключає право та обов`язок Оператора ГТС здійснювати розрахунок вартості плати за перевищення потужностей у відповідному розрахунковому місяці.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу (далі - Типовий договір).

Відповідно до пункту 2.1. розділу II Типового договору за цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує оператору встановлені у цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно з положеннями розділу VIII Типового договору, вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу розподіленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Отже, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості послуг постачання природного газу.

ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" здійснює постачання природного газу своїм кінцевим споживачам на підставі укладених договорів про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Відповідно до пункту 6 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання) договір постачання природного газу повинен містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору, у тому числі:

предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах);

річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;

порядок перегляду та коригування підтверджених обсягів природного газу, у тому числі протягом розрахункового періоду;

режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду;

ціна постачання природного газу за договором;

порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ;

відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період, а також механізми компенсації і повернення, які застосовуються, якщо рівні якості послуг постачальника за договором не виконуються, зокрема за неточності в рахунку чи його затримці (норма вноситься в договір за згодою сторін).

Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.

Отже, договором постачання природного газу визначаються всі умови постачання природного газу споживачу, зокрема обсяги природного газу, допустимі відхилення від них, порядок їх перегляду та коригування, відповідальність сторін за порушення умов договору, у тому числі у разі перевищення споживачем підтверджених обсягів, а також ціна постачання та порядок її формування, які погоджуються сторонами договору.

Судовим розглядом встановлено, що 26 квітня 2023 року між ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "Агро-Овен" укладено договір постачання природного газу №2604/23 (далі - Договір), який за приписами 9.2 Договору вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник взяв на себе обов`язок поставити Споживачу у 2023 році природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 - 09123000-7) (далі - Газ), в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач взяв на себе обов`язок прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору місячна вартість Газу визначається як добуток ціни Газу, що визначено додатками до цього Договору на кількість Газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість Газу за цим Договором визначається як сума місячних вартостей Газу.

Відповідно до пункту 2.5 Договору крім вартості природного газу, який постачається Споживачу, Споживач сплачує Постачальнику компенсацію вартості попередньо замовленої (договірної) потужності на добу наперед, згідно Постанови НКРЕП №3013 від 24.12.2019, яка розраховується виходячи з планово замовленого обсягу природного газу. Оплата замовленої потужності має бути оплачена Споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

У випадку відбору природного газу більше замовленого, Споживач сплачує компенсацію вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) різниці між замовленим та спожитим обсягом, виходячи з подвійного розміру вартості потужності (послуг транспортування).

У випадку відбору природного газу менше замовленого, Споживач сплачує компенсацію вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування), виходячи з вартості замовленого обсягу природного газу на відповідну добу, незалежно від того, чи було повністю спожито заявлений обсяг природного газу.

24 травня 2023 року між ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "Агро-Овен" укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу №2604/23, на підставі якої з червня 2023 року ТОВ "Агро-Овен" включено до Реєстру споживачів ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та, відповідно, з червня 2023 року ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" здійснює постачання природного газу ТОВ "Агро-Овен", укладаючи з останнім додаткові угоди на кожен розрахунковий період, погоджуючи при цьому період постачання, ціну та обсяг, а також можливість використання в майбутньому періоді обсягу газу, який не був використаний споживачем в розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 до Договору постачання природного газу №2604/23 сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у червні 2023 року природний газ в обсязі 356,000 тис. м3 за ціною, що складає 10791,67 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 13113,90 грн.

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом червня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 30.06.2023 у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №1).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом червня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

26 червня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №2, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у липні 2023 року природний газ в обсязі 326,500 тис.м3 за ціною, що складає 11 075,00 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 13 453,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 4 392 697,04 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №2).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом липня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 31.07.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №2).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №2 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом липня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

28 червня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №3, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у червні 2023 року природний газ в обсязі 50,000 тис.м3 за ціною, що складає 11166,67 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 13563,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 678 195,00 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №3).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом червня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 30.06.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №3).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №3 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом червня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

25 липня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №4, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у серпні 2023 року природний газ в обсязі 300,000 тис.м3 за ціною, що складає 12 458,34 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 15 113,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 4 534 171,20 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №4).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом серпня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 31.08.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №4).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №4 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом серпня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

31 липня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено додаткову угоду №5, відповідно до умов якої сторони домовились про передачу протягом серпня 2023 року, залишку планового обсягу природного газу в обсязі 36,00581 тис.м3, що був придбаний та невикористаний Споживачем у липні 2023 року відповідно до Додаткової угоди №2 від 26 червня 2023 року.

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №5 окремо споживач сплачує вартість послуг із закачування, зберігання та відбору обсягу газу, визначеного в пункті 1 цієї Додаткової угоди, згідно діючих тарифів оператора ПСГ з урахуванням добових коефіцієнтів, а саме 26 904,98 грн з ПДВ.

24 серпня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено додаткову угоду №6, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у вересні 2023 року природний газ в обсязі 475,000 тис.м3 за ціною, що складає 16 875,00 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 20413,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 9 696 600,60 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №6).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом вересня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 30.09.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №6).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №6 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом вересня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

26 вересня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено додаткову угоду №7, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у жовтні 2023 року природний газ в обсязі 822,500 тис.м3 за ціною, що складає 14 208,34 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 17213,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 14 158 436,00 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №7).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом жовтня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 31.10.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №7).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №7 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом жовтня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

31 вересня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №8, відповідно до умов якої сторони домовились про передачу протягом жовтня 2023 року, залишку планового обсягу природного газу в обсязі 143,32289 тис.м3, що був придбаний та невикористаний Споживачем у вересні 2023 року відповідно до Додаткової угоди №6 від 24 серпня 2023 року (пункт 1 Додаткової угоди №8).

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №8 окремо Споживач сплачує вартість послуг із закачування, зберігання та відбору обсягу газу, визначеного в п.1 цієї Додаткової угоди, згідно діючих тарифів оператора ПСГ з урахуванням добових коефіцієнтів, а саме 107 096,60 грн з ПДВ.

24 жовтня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №9, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у листопаді 2023 року природний газ в обсязі 1 000,000 тис. м3 за ціною, що складає 14 333,34 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 17 363,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначеного цією Додатковою угодою складає 17 363 904,00 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №9).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом листопада 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 30.11.2023 року у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №9).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №9 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом листопада 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

31 жовтня 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №10, відповідно до умов якої сторони домовились про передачу протягом листопада 2023 року, залишку планового обсягу природного газу в обсязі 234,89127 тис.м3, що був придбаний та невикористаний Споживачем у жовтні 2023 року відповідно до Додаткової угоди №6 від 24 серпня 2023 року (пункт 1 Додаткової угоди №10).

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №10 окремо споживач сплачує вартість послуг із закачування, зберігання та відбору обсягу газу, визначеного в п.1 цієї Додаткової угоди, згідно діючих тарифів оператора ПСГ з урахуванням добових коефіцієнтів, а саме 175 520,15 грн з ПДВ.

23 листопада 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №11, відповідно до умов якої сторони домовились, що Постачальник зобов`язується передати Споживачу у грудні 2023 року природний газ в обсязі 1300,000 тис. м3 за ціною, що складає 13083,34 грн, крім цього компенсація вартості замовленої потужності, крім цього ПДВ, а всього 15863,90 грн. Загальна вартість природного газу, визначена цією Додатковою угодою складає 20 623 075,20 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди №11).

У випадку, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначений пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом грудня 2023 року, Споживач компенсує Постачальнику вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу згідно діючих тарифів станом на 31.12.2023 у розмірі 100% від обсягу природного газу, визначеного як різниця між обсягом, визначеним пунктом 1 цієї Додаткової угоди, та обсягом фактично спожитого природного газу (пункт 2 Додаткової угоди №11).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №11 сторони домовились, що у разі, якщо Споживачем не буде використаний обсяг природного газу, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди протягом грудня 2023 року, Постачальник зобов`язується здійснити постачання 100% обсягу такої різниці у наступному газовому місяці за ціною, визначеною у пункті 1 цієї Додаткової угоди.

30 листопада 2023 року до Договору постачання природного газу №2604/23 від 26.04.2023 укладено Додаткову угоду №12, відповідно до умов якої сторони домовились про передачу протягом грудня 2023 року, залишку планового обсягу природного газу в обсязі 166,93524 тис.м3, що був придбаний та невикористаний Споживачем у листопаді 2023 року відповідно до Додаткової угоди №6 від 24 серпня 2023 року (пункт 1 Додаткової угоди №12).

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №12 окремо Споживач сплачує вартість послуг із закачування, зберігання та відбору обсягу газу, визначеного в п.1 цієї Додаткової угоди, згідно діючих тарифів оператора ПСГ з урахуванням добових коефіцієнтів, а саме 124 740,69 грн з ПДВ.

У подальшому, до даного договору укладались додаткові угоди №13-37 в продовж 25 грудня 2023 року - 29 вересня 2025 року із замовленням обсягів природного газу на місяць.

Крім того, 26 квітня 2023 року між ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "Агро-Овен Ко" укладено договір постачання природного газу №2604/23-1 (далі - Договір), який за приписами 9.2 Договору вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена.

Умови зазначеного вище договору та початок співпраці між ТОВ "Агро-Овен Ко" та постачальником є тотожними умовам договору, укладеного між ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "Агро-Овен", що сторонами не заперечується.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких зауважень з боку відповідача щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат по взаємовідносинам із ТОВ «Агро-Овен Ко» та «Агро-Овен» не висловлено та не знайшло свого підтвердження в Акті документальної планової виїзної перевірки.

Разом з тим, відповідач в Акті перевірки зазначає, що опрацюванням наданої підприємством інформації, даних обліку та даних з інформаційних баз ДПС, встановлено декларування не у повному обсязі сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (нескладання та нереєстрації в ЄРПН податкових накладних) до компенсації (відшкодування) на адресу контрагентів-покупців (ТОВ «Агро-Овен» (код ЄДРПОУ 25522107) та ТОВ «Агро Овен Ко» (код ЄДРПОУ 44581879)) послуг транспортування природного газу (послуги замовленої (договірної) потужності), які попередньо були замовлені ТОВ «СІНК ЕНЕРДЖІ» для таких Споживачів (покупців) та послуги перевищеної замовленої (договірної) потужності) порівняно з кількісними та вартісними показниками задекларованих (врахованих) у складі Доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відповідно щомісячних Актів приймання-передачі природного газу на адресу контрагентів-покупців ТОВ «Агро-Овен» (код ЄДРПОУ 25522107) та ТОВ «Агро-Овен Ко» (код ЄДРПОУ 44581879).

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" здійснює постачання природного газу на підставі укладених договорів, якими прямо передбачено, що до складу ціни природного газу включається не лише вартість самого товару, але й компенсація витрат, пов`язаних із його транспортуванням та забезпеченням доступу до потужностей газотранспортної системи.

Такі витрати, відповідно до умов наведених Договорів та положень Кодексу ГТС, є невід`ємною складовою процесу постачання природного газу та формують його кінцеву договірну вартість для споживача. Відповідно, кошти, які позивач отримує від контрагентів як компенсацію вартості замовленої потужності та пов`язаних послуг транспортування, за своєю економічною сутністю є елементом оплати за поставлений природний газ.

Суд зазначає, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції з постачання товарів, при цьому база оподаткування таких операцій визначається виходячи з їх договірної вартості. У спірних правовідносинах договірна вартість природного газу сформована сторонами з урахуванням усіх погоджених ними складових, у тому числі платежів, пов`язаних із його транспортуванням та замовленням потужності.

З огляду на встановлені обставини справи та умови укладених сторонами договорів, відповідні платежі є складовою договірної вартості природного газу та безпосередньо пов`язані з його постачанням. Тому їх виокремлення як самостійного доходу позивача не відповідає фактичному змісту господарських операцій та економічній природі таких платежів.

Щодо доводів апелянта про те, що законодавством розмежовано постачання природного газу як товару, надання послуг транспортування природного газу та надання доступу до потужності газотранспортної системи, а суд першої інстанції фактично ототожнив зазначені господарські операції, колегія суддів зазначає, що Закон №329-VIII дійсно розмежовує терміни постачання природного газу та його транспортування, а також визначає потужність як право користування відповідною частиною газотранспортної системи. Водночас законодавче розмежування цих понять не означає, що вартість замовленої потужності не може бути складовою ціни послуг, які постачальник реалізує кінцевому споживачу.

У наявному в матеріалах справи листі №989/56.2/7-26 від 23.01.2026 (на лист ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" від 23.12.2025 №187-2025), НКРЕКП зокрема, повідомлено: "... вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості послуг постачання природного газу... замовник послуг транспортування, який у порядку, встановленому розділом IX Кодексу ГТС замовив доступ до потужності на річний, квартальний або місячний період, має право протягом відповідного розрахункового періоду (газового місяця) додатково замовляти потужність на період на добу наперед та/або протягом доби шляхом подання номінацій/реномінацій та у такому випадку в межах одного розрахункового періоду (місяця) буде одночасно користуватися довгостроковою (річною/квартальною/місячною) потужністю та короткостроковою (на добу наперед та/або протягом доби)".

Отже, наведені апелянтом доводи щодо необхідності розмежування вартості природного газу, послуг з його транспортування та плати за доступ до потужності не спростовують встановлених судом обставин та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про встановлену контролюючим органом невідповідність на загальну суму 23 517 774 грн під час проведення співставлення обсягів та вартості послуг транспортування природного газу, замовлених ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", з обсягами та вартістю відповідних послуг, які були перевиставлені до компенсації кінцевим споживачам згідно з щомісячними актами приймання-передачі природного газу, невідповідність (заниження) на загальну суму 23 517 774 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами наведених вище договорів постачання природного газу, укладених ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" із споживачами, що не є побутовими, передбачено право постачальника на отримання від споживачів вартості транспортування природного газу, що становить різницю між підтвердженим та спожитим обсягом, виходячи з подвійного розміру вартості послуги доступу до потужності на добу наперед, у разі перевищення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом.

Позивач зазначає, що за підсумками газового місяця ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, на який акумулюються дані про фактичні обсяги споживання газу кожним споживачем, включеним до Реєстру споживачів постачальника, здійснює цілодобовий розрахунок по кожному споживачу, який замовляв та фактично отримував природний газ в цьому місяці. На підставі цих даних визначаються обсяги недобору/перебору природного газу в кожній газовій добі місяця саме для цього споживача. На підставі отриманих даних формується акт приймання-передачі природного газу, в якому зазначається обсяг фактично спожитого природного газу та його вартість, яка визначена за ціною за одну тисячу кубічних метрів природного газу з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи з урахуванням відповідного коефіцієнту, та обсягу газу, на який було перевищено замовлену потужність. Вартість перевищення визначена за тарифом, встановленим відповідним рішенням НКРЕКП.

Із умов наведених договорів та порядку здійснення розрахунків убачається, що суми, які отримував позивач від кінцевих споживачів у зв`язку з перевищенням замовленої (договірної) потужності, визначалися не шляхом механічного перевиставлення споживачам усієї вартості послуг, придбаних позивачем у оператора газотранспортної системи, а розраховувалися окремо щодо кожного споживача з урахуванням фактичних обсягів споживання природного газу, підтверджених даними Інформаційної платформи Оператора ГТС, та умов укладених із ними договорів.

Відповідно, саме по собі встановлене контролюючим органом шляхом співставлення розходження між обсягами та вартістю послуг, замовлених ТОВ “СІНК ЕНЕРДЖІ” у ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, та сумами, визначеними до компенсації кінцевим споживачам, у розмірі 23 517 774 грн не свідчить про заниження позивачем доходу від реалізації продукції, адже така різниця може бути зумовлена відмінністю порядку визначення вартості послуг оператора ГТС для самого постачальника та порядку розрахунку сум, що підлягають сплаті конкретним споживачем за перевищення замовленої потужності відповідно до умов договору постачання.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що операції з придбання позивачем у ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” послуг із замовлення потужності відображалися у складі собівартості переданого споживачам природного газу на рахунку 90 “Собівартість реалізації” та брали участь у формуванні фінансового результату товариства. Водночас вартість перевищення замовленої потужності, що підлягала оплаті конкретним споживачем, визначалася за результатами розрахунку фактичних обсягів споживання такого споживача та відповідно до тарифу, встановленого НКРЕКП.

Отже, наведене відповідачем співставлення фактично порівнює різні за своєю економічною природою та порядком формування показники - вартість послуг, придбаних позивачем у оператора ГТС, та суми, визначені до сплати окремими споживачами відповідно до умов договорів постачання і фактичних обсягів споживання.

Колегія суддів зазначає, що сам факт наявності розбіжності між вартістю послуг, замовлених позивачем у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", та вартістю послуг, пред`явлених до компенсації кінцевим споживачам, ще не свідчить про заниження доходу від реалізації та не підтверджує безумовного обов`язку позивача перевиставити споживачам усю суму витрат, понесених ним у взаємовідносинах із ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". Контролюючий орган, встановивши зазначену розбіжність у сумі 23 517 774 грн, мав довести не лише факт арифметичної невідповідності відповідних показників, а й те, що така різниця виникла саме внаслідок протиправного неповного віднесення позивачем вартості відповідних послуг на кінцевих споживачів та, відповідно, призвела до заниження доходу позивача. Саме по собі співставлення показників без установлення правових та договірних підстав для обов`язкового відшкодування споживачами відповідних сум не є достатнім доказом заниження доходу.

Водночас належного обґрунтування такого висновку, з посиланням на конкретні умови договорів із відповідними споживачами, первинні документи та норми законодавства, апеляційна скарга не містить.

Отже, встановлена контролюючим органом різниця між вартістю послуг, замовлених позивачем, та сумами, пред`явленими ним до компенсації споживачам, сама по собі не підтверджує факту заниження доходу від реалізації. Відповідачем не доведено, що така різниця є саме доходом позивача, який відповідно до вимог законодавства мав бути нарахований та відображений у бухгалтерському і податковому обліку.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем доходу внаслідок невключення до його складу сум, пов`язаних із транспортуванням природного газу та замовленням потужності, оскільки зазначені висновки зроблено без належного врахування умов господарських договорів, порядку формування договірної вартості природного газу та фактичної економічної сутності спірних платежів.

Судом встановлено, що позивачем за операціями з постачання природного газу, до вартості якого включалась компенсація вартості транспортування та замовленої (договірної) потужності, було складено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну суму отриманих від контрагентів коштів.

У випадку, якщо оплата замовленого та поставленого об`єму природного газу відбувалась за один календарний місяць декількома платежами, то ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" складало та реєструвало податкові накладні на кожну таку оплату. Загальна сума податкового зобов`язання за місяць (як це визначено додатковими угодами) чітко відображена в документах первинного бухгалтерського обліку – договір (додаткова угода), акт приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та платіжне доручення.

Отже, ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" в повному обсязі задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ, відповідні суми вже були включені позивачем до бази оподаткування податком на додану вартість та відображені у складі податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно зауважив, що висновки контролюючого органу фактично зводяться до повторного включення одних і тих самих сум до бази оподаткування, що є неприпустимим та суперечить суті податку на додану вартість.

Щодо висновків відповідача про порушення ТОВ «СІНК ЕНЕРДЖІ» пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України, п.п.2, п.п.5 п.3, п.п.5 п.4 розділу V Порядку №21 в частині формування ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" витрат, завищення податкового кредиту за операціями з оренди транспортних засобів, придбання паливно-мастильних матеріалів, а також послуг з технічного обслуговування автомобілів по взаємовідносинам з Новицьким Д.В, ОСОБА_1 , ТОВ “АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА”, ТОВ “АЛЬФА СКАЙЛАЙН” та ТОВ “КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС”, судом встановлено наступні обставини.

Так, згідно з висновками Акту перевірки, в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" по взаємовідносинам з ОСОБА_2 завищено суму втрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, без доведення необхідності отримання в оренду автомобіля MERSEDES-BENZ GLS350, на загальну суму 9000 грн, в т.ч.: за І квартал 2025 рок у сумі 3000 грн, за І півріччя 2025 року у сумі 3000 грн, за 9 місяців 2025 року у сумі 3000 грн. Вищевказані порушення не вплинули на повноту та правильність розрахунку суми податкового зобов`язання з ПДВ.

Крім того, в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" по взаємовідносинам з ОСОБА_1 завищено суму втрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, без доведення необхідності отримання в оренду автомобіля INFINITI QX50, на загальну суму 7000 грн, в т.ч.: за І квартал 2025 рок у сумі 1000 грн, за І півріччя 2025 року у сумі 3000 грн, за 9 місяців 2025 року у сумі 3000 грн. Вищевказані порушення не вплинули на повноту та правильність розрахунку суми податкового зобов`язання з ПДВ.

Позиція контролюючого органу щодо вказаного порушення ґрунтується на тому, що підприємством не доведено необхідності отримання послуг з оренди вказаних автомобілів, оскільки не надано до перевірки будь-яких документів, які б підтверджували використання автомобіля у перевіряємому періоді у своїй діяльності.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено придбання позивачем протягом 2025 року у ТОВ “КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС” палива на загальну суму 166083,59 грн (без ПДВ), облік списання яких здійснювався на підприємстві відповідно до Звіту з руху паливно-мастильних матеріалів автотранспорту. Контролюючий орган вважає, що списання паливно-мастильних матеріалів (бензину, дизельного пального) та подальше віднесення до складу витрат, було безпідставним, оскільки відсутнє належне документальне підтвердження використання вказаного пального орендованими автомобілями підприємства: не зазначено маршрути руху авто, пункти призначення, час прибуття та вибуття та інше, що унеможливлює визначення фактичних пробігів автомобілів (маршрутів та відстаней) та розмір витраченого пального. Таким чином, за результатами аналізу наданих до перевірки документів, на підставі яких в бухгалтерському обліку підприємства відображені господарські операції по використанню та списанню пального, встановлено відсутність в цих документах всіх необхідних достовірних даних про здійснення господарських операцій, а отже відображення господарських операцій за даними документами в бухгалтерському обліку є неправомірним. З цих підстав контролюючим орган дійшов висновку, що неможливо підтвердити зв`язок отриманого палива з провадженням господарської діяльності позивача (тобто не пов`язане з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг) і як наслідок є таким, яке не призначається для використання у господарській діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 166084 грн, у тому числі: за І квартал 2025 року в сумі 32889 грн, за ІІ квартал 2025 року в сумі 80010 грн, за ІІІ квартал 2025 року в сумі 53 185 грн.

Указане порушення, на думку контролюючого органу, також мало наслідком порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 35000 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем придбано у ТОВ “АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА” послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу на загальну суму 141622,82 грн (без ПДВ), щодо яких, на думку контролюючого органу, неможливо підтвердити зв`язок отриманих послуг з провадженням господарської діяльності позивача у зв`язку з тим, що підприємством не надано до перевірки будь-яких документів, які б підтверджували використання автомобіля у перевіряємому періоді в господарській діяльності підприємства. Внаслідок чого, в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 141623 грн, у тому числі: за І квартал 2025 року в сумі 54345 грн, за ІІ квартал 2025 року в сумі 44341 грн, за ІІІ квартал 2025 року в сумі 42937 грн.

Указане порушення, на думку контролюючого органу, також мало наслідком порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 28325 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем придбано у ТОВ “АЛЬФА СКАЙЛАЙН” послуги з технічного обслуговування автомобіля на загальну суму 9698,08 грн (з ПДВ), щодо яких, на думку контролюючого органу, неможливо підтвердити зв`язок отриманих послуг з провадженням господарської діяльності позивача у зв`язку з тим, що підприємством не надано до перевірки будь-яких документів, які б підтверджували використання автомобіля у перевіряємому періоді в господарській діяльності підприємства. Внаслідок чого, в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 9698 грн, у тому числі: за ІІ квартал 2025 року в сумі 4934 грн, за ІІІ квартал 2025 року в сумі 4764 грн.

Указане порушення, на думку контролюючого органу, також мало наслідком порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1940 грн.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування [податком на прибуток підприємств] є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу.

Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

При визначенні об`єкта оподаткування згідно з цим підпунктом не враховуються витрати за результатами операцій, здійснених платником податку з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави). У разі якщо такі витрати визнані платником податку у податковому (звітному) періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, при визначенні об`єкта оподаткування здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування з урахуванням положень пункту 140.6 статті 140 цього Кодексу.

134.1.2. дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

134.1.3. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

134.1.4. дохід суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

134.1.5. дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

134.1.6. дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

134.1.7. скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 цього Кодексу.

Такий об`єкт оподаткування визначається окремо від об`єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1-134.1.6 цього пункту.

У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об`єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії;

134.1.8. операції резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9-1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів (постанови Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі №360/4169/21, від 11 грудня 2024 року у справі №320/37379/23 тощо). Крім того, Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №814/476/18 та від 11 грудня 2024 року у справі №320/37379/23 звернув увагу на те, що використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17 лютого 2025 року ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" та громадянин України ОСОБА_2 уклали договір оренди автомобіля MERSEDES-BENZ GLS350, який зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстраційний №1090), яким визначили дату фактичного виникнення відносин з оренди і погодили строк дії Договору та інші положення, пов`язані із використанням орендованого автомобіля.

Автомобіль марки INFINITI, моделі QX50 орендується ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" у громадянки України ОСОБА_1 на підставі укладеного 26.02.2025 року між нею та Товариством договору оренди транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області.

При цьому, перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у трудових відносинах з ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ".

Позивачем до перевірки були надані документи, що підтверджують факт використання зазначених автомобілів марки MERSEDES-BENZ GLS350, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки INFINITI, моделі QX50, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у господарській діяльності підприємства, а саме: Договір оренди автомобіля від 17.02.2025; Акт приймання-передачі автомобіля від 01.01.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 31.01.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 28.02.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 31.03.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 30.04.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 31.05.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 30.06.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №7 від 31.07.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №8 від 31.08.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №9 від 30.09.2025; Договір оренди автомобіля від 26.02.2025; Акт приймання-передачі автомобіля від 01.03.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 31.03.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 30.04.2025 Акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 31.05.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 30.06.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 31.07.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 31.08.2025; Акт приймання-передачі наданих послуг №7 від 30.09.2025; Банківські платіжні доручення з оплати договорів оренди; Платіжні документи з оплати послуг приватних нотаріусів.

Згідно змісту договорів оренди, до прав та обов`язків орендаря ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" належать, зокрема технічне обслуговування орендованого майна, що в свою чергу забезпечує реалізацію обов`язку із збереження орендованого майна в технічно справному стані та забезпечує паливно-мастильними матеріалами для реалізації цілей договорів оренди.

На виконання обов`язку із підтримання орендованого майна в належному та технічно справному стані ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖИ" здійснювало планове технічне обслуговування автомобілів, внаслідок чого оплатило вартість відповідних послуг на адресу ТОВ "АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА" код ЄДРПОУ 20021843, ТОВ "АЛЬФА СКАЙЛАЙН" код ЄДРПОУ 44053910, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а також здійснювалось придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення функціонування транспортних засобів у ТОВ "КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС" код ЄДРПОУ 44800224.

Вказані обставини підтверджено наданими до перевірки первинними документами: нарядами-замовленнями, калькуляціями, рахунками-фактурами, актами наданих послуг, платіжними інструкціями, накладними на відпуск товарів, платіжними інструкціями, звітами про рух паливно-мастильних матеріалів, накладними на відпуск палива.

За результатами здійснення відповідних господарських операцій та отримання оплати контрагентами позивача складалися та в установленому законодавством порядку реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, що підтверджує документальне оформлення та відображення зазначених господарських операцій у податковому обліку їх учасників.

Позивач у позовній заяві стверджує, що дані транспортні засоби використовувались підприємством з метою пошуку клієнтів, розширення кола партнерів, які можуть запропонувати більш вигідні умови співпраці, забезпечення швидкого та ефективного прибуття працівників ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до вже наявних клієнтів з метою підписання документів та оперативного прийняття комерційних рішень, а також забезпечення своєчасного прибуття представника ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до основного постачальника для участі у нарадах та участі в узгодженні договірних питань.

Суд зазначає, що надані позивачем документи містять необхідні реквізити первинних документів, підтверджують фактичне здійснення відповідних господарських операцій та свідчать про реальний характер понесених витрат.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що зазначені транспортні засоби не використовувались позивачем в господарській діяльності або використовувались позивачем поза межами господарської діяльності, або для особистих потреб працівників товариства.

Важливим є також те, що апелянт фактично не спростовує ані укладення договорів оренди, ані передачу транспортних засобів у користування позивачу, ані проведення розрахунків за договорами оренди транспортних засобів, придбання пального, технічного обслуговування автомобілів. Його заперечення зводяться виключно до відсутності додаткових документів, які, на думку апелянта, мали б підтверджувати кожен конкретний факт використання автомобіля у господарській діяльності підприємства.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що відповідачем в достатній мірі не доведено обов`язок платника податків підтвердити вказані обставини саме тими первинним документами, на які він посилається в акті перевірки та в апеляційній скарзі. Таке посилання контролюючого органу ґрунтується на вимозі надати виключно певні, наперед визначені документи, за відсутності в законі такої вимоги, в умовах того, що інші надані платником податків документи у їх сукупності дають можливість встановити відповідні обставини.

Колегія суддів зазначає, що господарська діяльність суб`єкта господарювання охоплює різний спектр дій, спрямованих на отримання економічного ефекту від такої діяльності та забезпечення функціонування підприємства. Експлуатація підприємством транспортних засобів (власних, орендованих або залучених на інших правових підставах), може бути пов`язана не тільки з безпосереднім забезпеченням процесу виробництва, реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також, загально прийнятною є практика залучення автотранспорту для забезпечення представницьких функцій (зустріч партнерів, участь у переговорах, офіційних заходах тощо), що є невіддільною складовою комерційної діяльності, яка спрямована на підтримання ділової репутації та розвиток підприємства.

Суд враховує, що здійснення позивачем господарської діяльності у сфері постачання природного газу обґрунтовано може передбачати необхідність взаємодії з контрагентами, оперативного вирішення договірних та організаційних питань, участі у переговорах та нарадах, що зумовлює потребу у використанні транспортних засобів.

При цьому, жодних доказів використання транспортних засобів марки MERSEDES-BENZ GLS350, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки INFINITI, моделі QX50, реєстраційний номер НОМЕР_2 поза межами господарської діяльності позивача, контролюючим органом до суду не надано, відповідних обставин в ході податкової перевірки не встановлено.

Щодо доводів контролюючого органу про неналежне оформлення окремих первинних документів, то суд першої інстанції правомірно зазначив, що незначні недоліки в оформленні документів не є самостійною підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів та реальність господарських відносин підтверджуються сукупністю інших належних доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача, пов`язані з орендою транспортних засобів, придбанням паливно-мастильних матеріалів, технічним обслуговуванням автомобілів та відповідними сумами податку на додану вартість, правомірно віднесені до складу витрат підприємства та податкового кредиту, а висновки контролюючого органу в цій частині є необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог щодо складання та реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення №00016280703 стали висновки контролюючого органу про те, що ТОВ “СІНК ЕНЕРДЖІ” за результатами встановлених порушень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на обсяг постачання (без податку на додану вартість) 326 320,90 грн; не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 5 252 177 грн, чим порушено вимоги пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам, колегія суддів зазначає, що обов`язок платника податку щодо складання та реєстрації податкових накладних є похідним від факту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та визначається виходячи зі змісту і характеру конкретної господарської операції.

З огляду на вищенаведені висновки колегії суддів про безпідставність посилань контролюючого органу на порушення позивачем підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, за відсутності окремого об`єкта оподаткування податком на додану вартість у позивача не виникало обов`язку щодо складання окремих податкових накладних на такі суми.

Колегія суддів також зазначає, що застосування штрафних санкцій за порушення вимог статті 201 ПК України можливе лише за умови належного встановлення факту існування обов`язку щодо складання та реєстрації конкретних податкових накладних, визначення їх змісту, дати виникнення податкових зобов`язань та обсягу операцій, щодо яких такий обов`язок виник. Разом із тим, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували наявність у позивача невиконаного обов`язку щодо складання «компенсіючих» податкових накладних на суми, визначені контролюючим органом.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №00016130703 від 19.01.2026, №00016180703 від 19.01.2026, №00016310703 від 19.01.2026 та №00016280703 від 19.01.2026 не відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для нового розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі № 520/1363/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 28.09.2026 року