Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №378/53/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 378/53/26

Суддя в суді першої інстанції: Скороход Т.Н.

Провадження № 33/824/3806/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Марченка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 24 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 24 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (а.с. 103-107).

Не погодившись з вказаною постановою, 06 липня 2026 року ОСОБА_1 направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 110-118).

В обґрунтування вимог скарги зазначав, що суд помилкового прирівняв попереднє керування до законності дій поліції, матеріали не доводять зупинки, порушення ПДР і підстав вимагати документи чи огляд.

На момент оголошення ознак сп`яніння і вимоги пройти огляд ОСОБА_1 уже припинив керування та залишив авто, тому не водій у розумінні п. 2.5. ПДР України.

Відео не підтверджує ознаки алкогольного сп`яніння, натомість, медогляд у лікарні підтвердив тверезість ОСОБА_1 . Крім того, працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у законному порядку та не роз`яснив наслідки відмови. Відео не фіксує відмови ОСОБА_1 від огляду.

Протокол і постанова містять неправильну адресу: АДРЕСА_2.

Суд порушив презумпцію невинуватості: до оцінки доказів виклав фабулу як встановлений факт і не витлумачив сумніви на користь ОСОБА_1 .

Суд не оцінив, що на момент вимоги пройти огляд ОСОБА_1 уже був пішоходом, при цьому, огляд на стан сп`яніння зобов`язаний пройти лише водій, а не особа, яка вже припинила керування і стала пішоходом.

Поліцейські не вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, тому останній не відмовлявся від такого огляду.

Суд проігнорував, що поліцейський Оверчук В.О. упереджено ставився до ОСОБА_1 як чоловіка мобілізаційного віку.

Протокол по адміністративне правопорушення не може бути доказом, який би вказував факт правопорушення, оскільки лише констатує порушення особою певних правил (110-118).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Апелянт ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Домітращук І.М. до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Так, про розгляд справи апеляційним судом 28 вересня 2026 року апелянт ОСОБА_1 був сповіщений 22 вересня 2026 року про що є відмітка(трекінг-код) працівників пошти про вручення адресату поштового відправлення суду. Крім того, апелянт ОСОБА_1 про розгляд справи судом 28 вересня 2026 року був сповіщений 07 вересня 2026 року об 13:59:21 год. повідомленням його захисника - адвоката Домітращук І.М. до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення та поштовим повідомленням, яке вручено адресату Домітращук І.М. особисто 15 вересня 2026 року про що є відмітка працівників пошти. Прокурор був сповіщений 07 вересня 2026 року до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (а.с. 122-134).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).

Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557535 складеним 02.01.2026 року, 02 січня 2026 року, близько 18 години 38 хвилини, по АДРЕСА_2 в селищі Ставище Білоцерківського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi 100, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та виражене тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився та втік з місця зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, рапорт поліцейського, відеозапис (а.с. 1-13).

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала із зазначенням, що особа яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.

Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.

З переглянутого судом апеляційної інстанції відео з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівники поліції під`їхали до автомобіля Audi 100, номерний знак НОМЕР_1 двигун якого був приведений до руху, з водійського сидіння вийшов ОСОБА_1 , до якого підійшов працівник поліції, якій повідомив, що водій рухався з порушенням ПДД («без поворотніка»). Проте, останній, не реагуючи на звернення до нього працівника поліції, пішов у магазин. Працівник поліції прослідував за ним, де запропонував надати відповідні документи, що посвідчують особу, на що ОСОБА_1 повідомив «вийдіть будь-ласка» (18:39:43 -18:39:53) і почав виходити з магазину на інший вихід. Працівник поліції знову зауважив, щоб останній зупинився. На запитання працівника поліції: «Як звати?» ОСОБА_3 повідомив: « ОСОБА_4 » та неодноразово сказав «я не стояв, я їхав» (18:41:06-18:41:15). ОСОБА_1 просив працівника поліції «номер карточки скинь» (18:42:00). ОСОБА_1 нецензурною лайкою (18:42:37, 18:41:51) повідомив його ставлення до адміністративного стягнення за вчинення ним правопорушення. 18:44:51 на пропозицію працівника поліції пройти до автомобіля останній ухилився. Під час того, як працівник поліції повідомив підстави зупинення та ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та виражене тремтіння пальців рук, та запропонував пройти йому огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або у медичному закладі (18:45:45-18:46:30), водій ОСОБА_1 декілька раз у грубій формі відмовився від законної вимоги працівника поліції, а потім почав кликати іншого чоловіка та кричати «Рома». Далі, ОСОБА_1 з магазину зайшов на приватну територію, а працівник поліції пішов за ним. В цей час на даній приватній території з`явився чоловік, який повідомив, що це є його приватна власність. В цей час працівник поліції, попросивши вибачення у даної особи - власника приватної території, повторно запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 промовив «пройдете огляд» і пішов у невідомому напрямку. Зайшовши знову у магазин, працівник поліції попросив власників покликати ОСОБА_1 , на що йому повідомили, що ОСОБА_1 втік (18:48:18). В подальшому, поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с. 12).

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 , який не реагував на законні вимоги працівника поліції та у грубій формі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та

складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого

сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Зважаючи на вищезазначене, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними та відхилив посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що він 02.01.2026 року 0 19:15 год. самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння у Ставищенській лікарні, оскільки до суду не надано будь - яких доказів проходження в лікарні такого огляду на стан сп`яніння водієм в присутності працівників поліції.

Апеляційний суд не встановив порушень у діях працівників поліції, оскільки вони діяли відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну оцінку.

Судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Отже, відсутні підстави дляскасування оскаржуваної постанови та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 24 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя _________________ Б.Б. Левенець