Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №759/10651/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 759/10651/26

Суддя в суді першої інстанції: Жмуль В.О.

Провадження № 33/824/3736/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Марченка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Троїцьке Херсонської обл., є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами на строк 6 (шість) місяців.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснено ОСОБА_1 , що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (а.с. 23-24).

Не погодившись з вказаною постановою, 25 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Пальчик М.О. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати в частині 6накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування строком на шість місяців та призначити нове стягнення у вигляді штрафу (а.с. 25-27).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова є занадто судовою щодо накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та накладено без врахування судом обставин, що пом`якшують відповідальність.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, є особою похилого віку, а також інвалідом другої групи, докази чого надавались до суду першої інстанції.

Застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, за обставин даної справи, коли відсутні тяжкі наслідки, а особа правопорушення є особою похилого віку, а також має другу групу інвалідності є непропорційним та створює надмірний тягар для особи (а.с. 25-27).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Пальчик М.О. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були повідомлені належним чином про що у справі є докази. Так про розгляд справи апеляційним судом 31 серпня 2026 року і 28 вересня 2026 року апелянт ОСОБА_1 був сповіщений 28 липня 2026 року і 23 вересня 2026 року про що є відмітка працівників пошти про вручення адресату поштових відправлень суду. Крім того, факт належного повідомлення апелянта ОСОБА_1 його захисник - адвокат Пальчик М.О. підтвердив в суді про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Потерпіла особа ОСОБА_2 був сповіщений 16 вересня 2026 року поштовим повідомленням особисто (а.с. 32-48).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

За змістом ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання прокурора, особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640671 від 14.04.2026, 14.04.2026 о 13 год. 00 хв. м. Київ, шосе Берестейське - вул. Звязківців, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу «MAN TGX18.470», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Schmitz scs 241-1362ed» , д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 1).

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 434110 від 25.08.2025 підписаний ОСОБА_1 .

Додатками до протоколу є схема ДТП та письмові пояснення учасників ДТП (а.с. 2, 3, 4).

Згідно з п.п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року

Враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вимог п.п. п. 10.3, 2.3 «б» Правил дорожнього руху Українине дотримався, що призвело до зіткнення автомобілів.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пальчик М.О. посилався на те, що оскаржувана постанова є занадто судовою щодо накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та накладено без врахування судом обставин, що пом`якшують відповідальність, зокрема, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, є особою похилого віку, а також інвалідом другої групи.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с. 23).

Інших пом`якшуючих обставин судом не встановлено.

Відтак, враховуючи, що обставин, що пом`якшують відповідальність, у даній справі не встановлено, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців, що з урахуванням обставин цієї справи є правомірним для досягнення мети адміністративного стягнення.

Отже, відсутні підстави для скасування постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців, та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Троїцьке Херсонської обл., є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя _________________ Б.Б. Левенець