Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №752/6330/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановила:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 665, 60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 11.01.2026 року о 16 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Богдан А-22110», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Академіка Заболотного (поворот на вулицю Пирогівський Шлях) в місті Києві, порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, а також тілесні ушкодження ОСОБА_2 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи клопотання тим, що він не мав об`єктивної можливості бути присутнім у судовому засіданні, так як у період з 07 по 09 квітня був залучений до несення служби у добових нарядах. Жодної інформації щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності у будь-який спосіб він не отримував. Про наявність постанови йому стало відомо 24.04.2026.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що з 03.07.2023 та по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою №1324 від 25.04.2026, виданою військовою частиною НОМЕР_3 Національної гвардії України, та є молодшим сержантом, займаючи посаду водія.

Апелянт вказує, що свою вину у вчиненні ДТП визнає в повному обсязі та звертає увагу на те, що під час ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Апелянт просить врахувати характер вчиненого правопорушення (малозначність), його особу, в тому числі визнання вини та займану ним посаду водія військової частини НОМЕР_3 , майновий стан, ступінь вини та обставини, що пом`якшують відповідальність, зокрема, щире розкаяння, та приймаючи до уваги ті факти, що він з 03.07.2023 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 на посаді водія, під час ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, шкода спричинена його діями майну третьої особи повністю відшкодована потерпілому страховою компанією, просить застосувати до нього стягнення у виді штрафу.

Окремо апелянт звертає увагу, що позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати його службові обов`язки на посаді водія військової частини та виконувати бойові завдання згідно бойових розпоряджень безпосередньо в зоні ведення бойових дій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Осташа М.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо питання про поновлення строку на оскарження постанови, то слід зазначити, що в судовому засіданні при розгляді справи 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був. Як вбачається з листа т.в.о. командира підполковника ОСОБА_3 , у період з 7 по 9 квітня 2026 року молодшого сержанта ОСОБА_1 було залучено до несення служби у добових нарядах, у зв`язку з чим він не мав об`єктивної можливості бути присутнім в судовому засіданні. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення, вважаю, що строк апеляційного оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року слід поновити.

З приводу доводів апеляційної скарги, слід зазначити настпуне.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справи в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Водночас, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про суворість накладеного на ОСОБА_4 адміністративного стягнення, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, винесене без врахування судом обставин, що пом`якшують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, кількість пошкоджених транспортних засобів, дані про особу порушника і вважав можливим у виховних цілях призначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами.

Згідно ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, санкція статті 124 КУпАП передбачає можливість призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, не врахував обставин, що пом`якшують відповідальність та призначив стягнення, яке явно має несправедливий та надмірний характер, а тому воно підлягає зміні апеляційним судом.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, апеляційній суд враховує, що останній вперше вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, внаслідок вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди тяжких наслідків не настало.

Крім того, апеляційний суд враховує особу ОСОБА_1 , який визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому; те, що згідно довідки командира полковника ОСОБА_5 , ОСОБА_1 дійсно з 03.07.2023 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 на посаді старшого водія автобуса (мікроавтобуса) 3-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення, де зарекомендував себе дисциплінованим, відповідальним та сумлінним військовослужбовцем. До дисциплінарної відповідальності протягом служби не притягувався, заохочувався командуванням за сумлінне виконання службових обов`язків та високі результати у службовій діяльності.

Також апеляційний суд бере до уваги клопотання начальника юридичної служби капітана юстиції ОСОБА_6 , у якому він зазначає, що на сьогодні у військовій частині НОМЕР_3 існує гостра потреба в укомплектуванні посад водіїв військовослужбовцями, які мають право керування транспортними засобами відповідних категорій. Виконання завдань за посадою молодшим сержантом ОСОБА_1 має важливе значення для забезпечення перевезення особового складу, матеріально-технічних засобів та належного функціонування підрозділу.

Як зазначає начальник юридичної служби капітан юстиції ОСОБА_7 , позбавлення молодшого сержанта ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 6 місяців фактично унеможливить виконання ним основних службових обов`язків за займаною посадою та позбавить військову частину можливості використовувати його як водія під час виконання службових і бойових завдань, у тому числі відповідно до бойових розпоряджень безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд доходить висновку про зміну постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців - змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Пом`якшити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців на штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал