Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №753/6786/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

справа № 753/6786/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/9915/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціації лікарів карпатського регіону» про стягнення неустойки за несвоєчасно повернуті кошти,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Асоціації лікарів карпатського регіону» про стягнення неустойки (пені) у розмірі 138 635,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва у цивільній справі № 753/19804/23 від 25 вересня 2024 року було стягнуто з відповідача на його користь сплачені кошти в сумі 29 125,00 грн. за ненадану послугу. Позивач вказує, що відповідач повернув ці кошти лише 29 січня 2025 року. Посилаючись на положення частин 4 та 9 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач стверджує, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з повернення коштів на 476 днів (з 19 жовтня 2023 року по 29 січня 2025 року), у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від вартості продукції (послуги) за кожен день затримки.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Громадської організації «Асоціації лікарів карпатського регіону» на свою користь неустойку за несвоєчасно повернуті кошти у розмірі 138 635 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не мав правових підстав для незастосування положень ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» та відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки.

Факт сплати коштів відповідачем лише 29 січня 2025 року, підтверджується наданою суду банківською випискою.

В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує задоволення позову в заявленому розмірі та за визначений позивачем строк.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, судом встановлено рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» про стягнення вартості послуг задоволено. Стягнуто з ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» на користь позивача у даній справі вартість сплачених, але не наданих послуг у розмірі 29 125,00 грн. Рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили (справа № 753/19804/23).

У справі № 753/19804/23 судом встановлено, що ОСОБА_1 на особистий телефон прийшло повідомлення, з оголошенням про проведення Міжнародного медичного спеціалізованого стажування Стамбул-Ізмір, 23.09.23 - 30.09.23, яке організовує ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону».

Позивач погодився на зазначені умови та прийняв вказану пропозицію, сплативши 29 125,00 грн. згідно з рахунком ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» №1250 від 28.07.2023 року. У призначенні платежу зазначено «Благодійний внесок за Міжнародне медичне стажування у Туреччині».

Факт оплати позивачем рахунку ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» №1250 від 28.07.2023 року також підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 31.07.2023 року.

Для участі у стажуванні, ОСОБА_1 з 21.09.2023 року по 27.09.2023 року та з 28.09.2023 року по 05.10.2023 року взяв відпустку за місцем роботи, що підтверджується довідкою Військово-медичного управління Служби безпеки України №341 від 15.09.2023 року.

14.09.2023 року відповідач повідомив позивача про зміну графіку стажування.

На вимогу повернути кошти, представник ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» відмовився здійснити переказ, та запропонував ОСОБА_1 обрати інші дати для проведення стажування, що підтверджується витягом з месенджеру. В обґрунтування, представник ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» пояснив, що оплата здійснена позивачем не за проходження стажування, а як благодійний внесок на рахунок ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону».

В подальшому, 18.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» з офіційною вимогою про повернення коштів, які були сплачені за рахунком №1250 від 28.07.2023 року у розмірі 29 125,00 грн.

У відповідь на лист, ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» надало позивачу відповідь №27/09 від 18.09.2023 року, згідно якої йому повторно роз`яснено його право обрати інший графік стажування та повідомлено про готовність виконати взяті на себе зобов`язання про проведенню стажування.

Згідно квитанції, наданої позивачем до позову, вбачається, що відповідач ГО «Асоціації лікарів карпатського регіону» сплатив кошти у розмірі 29 125,00 грн., стягнуті рішенням суду, 29 січня 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1 та 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1 відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Для правильного вирішення спору щодо стягнення неустойки (пені) за порушення грошового зобов`язання обов`язковому встановленню підлягають: початковий момент прострочення, кінцевий момент прострочення (дата фактичного виконання або дата звернення до суду), та база нарахування. Без достеменного встановлення кінцевої дати розрахунок неустойки є неможливим.

Оскільки відповідач повернув кошти відповідачу лише 29 січня 2025 року, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.

Факт отримання повідомлення позивача про розірвання договору та вимогу повернути кошти, відповідач підтвердив своїм листом від 18.09.2023 року.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача має бути стягнута неустойка в розмірі 1% від вартості сплачених послуг - 29 125,00 грн., за кожен день затримки повернення коштів позивачу за період з 19 жовтня 2023 року (починаючи з 31-го дня після 18 вересня 2023 року) по 29 січня 2025 року (день фактичного повернення коштів), що становить 138 635,00 грн. (29 125,00 сума боргу х 1% х 476 днів прострочки).

Відтак, висновок суду про не доведення позивачем обставин на які він посилається як на підставу для задоволення позову є безпідставними; судом не враховано, що позивачем надано до позову копію квитанції з рахунку позивача про зарахування коштів від відповідача, яка у двох екземплярах була приєднана судом до супровідного листа про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 138 635,00 грн.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціації лікарів карпатського регіону» про стягнення неустойки за несвоєчасно повернуті кошти - задовольнити.

Стягнути з Громадської організації «Асоціації лікарів карпатського регіону» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 138 635,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: