Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №369/9024/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №369/9024/26

Суддя: Саліхов Віталій Валерійович

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

справа № 369/9024/26

апеляційне провадження № 22-ц/824/12824/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс» - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., у справі за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 369/7764/26,-

в с т а н о в и в:

04 травня 2026 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвою І.О. постановлено ухвалу про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою:

накладено арешт на нерухоме майно будівлю, виробничий корпус літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер: 463433732224);

передано вказане майно на відповідальне зберігання ТОВ «АМТТ» з наданням зберігачу широких повноважень, у тому числі щодо розпорядження майном, залучення третіх осіб на договірних засадах та користування ним.

08 травня 2026 року позивачем подано до суду позовну заяву ТОВ «Брайт Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «АМТТ» про усунення перешкод у користуванні майном.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 року дану позовну заяву передано до розгляду судді Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.09.2026 року.

Також у травні 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Любаренком І.О. подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі № 369/7764/26, в якому він просив скасувати вказані заходи забезпечення позову, посилаючись на відсутність достатніх доказів реальної загрози невиконання можливого судового рішення, невідповідність обсягу застосованих заходів заявленим вимогам, надмірність повноважень, наданих зберігачу, а також на те, що з моменту постановлення ухвали про забезпечення позову минуло понад 25 днів, а позовна заява до суду так і не надійшла.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 28 травня 2026 року клопотання представника відповідача - адвоката Любаренка І.О. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.05.2026 року у справі № 369/7764/26 задоволено.

Скасовано захід забезпечення позову, вжитий згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.05.2026 року у справі № 369/7764/26 шляхом скасування передачі на відповідальне зберігання ТОВ «АМТТ» нерухомого майна - будівлі, виробничого корпусу літ «К», загальною площею 3805,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3038025.5037457.20240203.08.0000.06, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 463433732224 із правами зберігача, щодо збереження, використання, реєстрації, розпорядження, залучення на договірних підставах третіх осіб, з метою запобігання пошкодження або знищення, або зменшення вартості майна та (або) підтримання належних умов зберігання з правом користування таким майном.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ТОВ «Брайт Фінанс» - адвокат Кирилкін Р.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 28 травня 2026 року про скасування заходів забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що скасовуючи заходи забезпечення позову, суд не встановив жодних нових обставин, які б свідчили про відсутність ризиків утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. На момент постановлення оскаржуваної ухвали спір між сторонами залишається невирішеним, а обставини, які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову не змінилися та не відпали. Отже, наведені відповідачем обгрунтування щодо скасування заходів забезпечення позову фактично зводяться до невизнання позовних вимог, оцінка яких належить до компетенції суду під час розгляду спору по суті.

Наголошує, що інститут скасування заходів забезпечення позову не передбачає перегляду законності та обгрунтованості ухвали про забезпечення позову.

У доповненнях до апеляційної скарги, які були прийняті судом апеляційної інстанції ухвалою від 15 червня 2026 року, представник ТОВ «Брайт Фінанс» - адвокат Кирилкін Р.О. вказує, що оскільки позовна заява ТОВ «Брайт Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних підстав щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ», про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення матеріальної шкоди, надійшла після подання до суду заяви про забезпечення позову у справі №369/7764/26, яка була передана на розгляд судді Фінагеєвій І.О., то позовна заява та відповідно заява про скасування заходів забезпечення позову у цій справі безпідставно не була передана судді, яка була раніше визначена для розгляду цієї конкретної справи у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову.

Зауважує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 4 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Тому, беручи до уваги обставини у даній справі стосовно подання позивачем позовної заяви та заяви про скасування забезпечення позову, вважаємо, що у даному випадку було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, що є підставою для заявлення самовідводу, однак суддя Янченко А.В. не заявив самовідвід та вирішив питання про відкриття провадження у справі, більше того, в порушення приписів статті 158 ЦПК України розглянув заяву відповідача про скасування заходів забезпечення позову, порушуючи право сторін на розгляд справи «судом, встановленим законом». Імперативними приписами п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права, зокрема розгляд справи неповноважним складом суду, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що вказане є обов`язковою підставою для скасування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.05.2026 у справі №369/9024/26.

В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Одним із аргументів, викладених у апеляційній скарзі, є постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неповноважним складом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 18 лютого 1999 року в справі «Бускаріні проти Сан-Марино» («Buscarini v. San Marino») зробив висновок, що словосполучення «встановлений законом» відноситься не тільки до правової основи самого існування суду, але і до складу суду в кожній справі.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд (його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення в справах «Фей проти Австрії» (Fey V. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення в справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus)).

В окремих випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення в справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom)). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість, тобто «має не лише здійснюватися правосуддя, але й ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення в справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium)).

Присутність у складі суду хоча б одного упередженого судді може призвести до порушення вимоги щодо неупередженості всього складу суду, навіть у разі безсторонності інших суддів чи їх більшості.

З метою дотримання принципу неупередженості суду існує інститут відводу, самовідводу.

Зазначений інститут має важливе значення для реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, сприяє ефективному розгляду справи. Гарантування та забезпечення в національному законодавстві принципу неупередженості суду є важливою умовою дотримання права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції.

За правилом пункту 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Самовідвід - це обов`язок суду. Належне виконання цього обов`язку гарантує неупередженість та об`єктивність правосуддя, попереджає можливість скасування судового рішення з підстави його ухвалення незаконним складом суду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Неповажним потрібно вважати склад суду у таких випадках: справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду; справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі.

У справі, що переглядається, 04 травня 2026 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвою І.О. постановлено ухвалу про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2026 року у складі судді Янченка А.В. відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.09.2026 року.

Також у травні 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Любаренком І.О. подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі № 369/7764/26, яке передано до розгляду судді Янченку А.В.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, а саме п. 2.3. Розділу ІІ визначено порядок розподілу судових справ між суддями. Відповідно до п.п. 2.3.1. розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з п.п. 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Відповідно до п.п. 2.3.39.17 п. 2.3 передача судової справи раніше визначеному судді, судді доповідачу проводиться щодо: позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів.

Відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" про усунення перешкод у користуванні майном та відповідно і клопотання про скасування заходів забезпечення позову мали бути передані в провадження судді Фінагеєвої І.О.

Під час вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову суддя Янченко А.В. на виконання вимог частини першої статті 39 ЦПК України не заявив про самовідвід від участі в справі, хоча не міг брати участь в справі згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 36 ЦПК України.

За таких обставин склад суду не відповідав вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не міг вирішувати жодне питання, зокрема щодо скасування заходів забезпечення позову, оскільки є неповноважним складом суду.

З наведених підстав колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про ухвалення оскаржуваної ухвали суду неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування цього судового рішення.

Враховуючи те, що колегія суддів встановила наявність обов`язкової підстави для скасування ухвали суду, яка ухвалена неповноважним складом суду, не може надавати оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки питання щодо скасування заходів забезпечення позову фактично не вирішено повноважним складом суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Фінанс» - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича- задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua