Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №381/2734/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 381/2734/26 Головуючий у 1 інстанції: Анапріюк С.П.

Провадження № 22-ц/824/16083/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Махлая Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року, ухвалене у м. Фастів у складі судді Анапріюк С.П., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначало, що 16 січня 2014 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CCNG-630083127, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 75000 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 21% річних. На підставі договорів факторингу від 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс», від 18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», від 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 договором перейшло до ТОВ «Коллект Центр». Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з нього заборгованість у розмірі 62 993,19 грн., з яких: 48427,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7745,51 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором, 3649,95 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами ТОВ «Вердикт Капітал», 2569,51 грн. - інфляційні збитки, 601,02 грн. - три проценти річних.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 59343,04 грн., судовий збір в розмірі 2502,66 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1880,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 59343,04 грн. відмовити. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що надані ТОВ «Коллект Центр» документи не доводять продовження строку кредитного зобов`язання до 17 травня 2021 року. Також суд першої інстанції не перевірив правових підстав пролонгації договору та правильності нарахування процентів за користування кредитом, не встановив точної дати призову відповідача та не врахував положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою визначено заборону для військовослужбовців на нарахування процентів за користування кредитом на час призову.

Директор ТОВ «Коллект Центр» подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 січня 2014 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка») №CCNG-630083127, на підставі якого АТ «Альфа-Банк» відкрило ОСОБА_1 рахунок в гривні та надало йому кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на міжнародну платіжну картку.

Відповідно до п. 2.1.1., 2.2. договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб визначено, що сума кредиту, що є доступною клієнту на момент видачі клієнту картки та підписання цього додатку, з встановленого договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та вказаного в цьому додатку ліміту відновлювальної кредитної лінії, складає 5000,00 грн. При цьому сторони погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, повідомляється банком клієнту у порядку та спосіб, визначені умовами договору. Сторони також погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, який становить 75000 грн.

Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 21% річних на торгові операції та на операції зняття коштів. Згідно з п. 2.3. договору розмір обов`язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № CCNG-630083127.

18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № CCNG-630083127.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором № CCNG-630083127.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, ТОВ «Коллект Центр» порушило питання про стягнення заборгованості у розмірі 62993,19 грн., з яких: 48427,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7745,51 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором, 3649,95 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами ОВ «Вердикт Капітал», 2569,51 грн. - інфляційні збитки, 601,02 грн. - три проценти річних.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр». Враховуючи, що договорами факторингу не передбачалося нарахування фактором процентів за користування кредитом, суд стягнув з ОСОБА_1 заборгованість, яка вказана у додатку до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс», у розмірі 59343,04 грн., з яких: 48427,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7745,51 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2014 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»), на підставі якого АТ «Альфа-Банк» відкрило ОСОБА_1 рахунок в гривні та надало йому кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 75000 грн. ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит та сплати проценти за користування кредитом за ставкою 21% річних. На підставі договорів факторингу від 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс», від 18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», від 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Заперечуючи проти позову ТОВ «Коллект Центр», ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження виконання зобов`язань за вказаним договором та спростування наведених позивачем розрахунків заборгованості. Власних розрахунків заборгованості ОСОБА_1 також не надав. А тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості станом на 17 травня 2021 року у розмірі 59343,04 грн., з яких: 48427,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7745,51 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на недоведеність позивачем правових підстав пролонгації договору та правильності нарахування процентів за користування кредитом.

Кредитування ОСОБА_1 здійснене шляхом встановлення АТ «Альфа-Банк» кредитного ліміту на платіжну картку, яка була видана йому на підставі договору від 16 січня 2014 року. Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки строк дії кредитної лінії передбачено визначено один рік, строк дії картки - два роки. Разом з тим, умовами договору передбачено можливість пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії та перевипуску платіжної картки.

Суду було надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , відкритого у АТ «Альфа-Банк» за період з 16 січня 2014 року по 17 травня 2021 року , з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався установленим АТ «Альфа-Банк» на платіжну картку кредитним лімітом, здійснював за допомогою картки розрахунки та платежі, знімав кошти з банкоматів, а також здійснював погашення заборгованості по 17 травня 2021 року. Це свідчить про прийняття ОСОБА_1 умов банківського обслуговування та умов кредитування.У матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 про припинення дії договору та закриття відкритого на його ім`я рахунку.

Відповідно, колегія суддів вважає безпідставними доводи представника ОСОБА_1 щодо недоведеності підстав пролонгації договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що суд стягнув з відповідача проценти по день закриття АТ «Альфа-Банк» відкритого на його ім`я рахунку та відступлення права вимоги за договором факторингу від 17 травня 2021 року, що відповідає положенням ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання представника ОСОБА_1 на заборону нарахування процентів військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Нарахування процентів за користування кредитом здійснені до 17 травня 2021 року, тобто до набрання чинності цим Законом та до введення воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Махлая Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.