Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №755/21805/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/21805/25 Головуючий у суді І інстанції Гаврилова О.В.

Провадження № 22-ц/824/11516/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про визнання публічних торгів недійсними,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича (далі - приватний виконавець Яцишин А.М.) про визнання публічних торгів недійсними.

Позов обґрунтовував тим, що 17 липня 2025 року він виявив факт зникнення свого особистого майна - транспортного засобу марки КІА, модель Sportage, 2012 року випуску, який використовувався ним у повсякденному житті. Неодноразові звернення до працівників поліції та оперуповноважених Оболонського управління поліції міста Києва не дали жодного результату. Пізніше він дізнався, що зазначене майно було вилучене приватним виконавцем Яцишиним А.М. без попереднього повідомлення боржника, а місце фактичного зберігання автомобіля невідоме власнику.

Позивач вказував, що на час здійснення таких дій з боку приватного виконавця було подано касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі № 372/4561/23, що було належним чином доведено до відома виконавця. Незважаючи на це, приватний виконавець вдався до фактичного вилучення та переміщення майна, що розцінюється позивачем, як перевищення меж наданих виконавцю повноважень.

ОСОБА_1 вважав, що приватним виконавцем Яцишиним А.М. було здійснено ряд незаконних дій та проведені публічні електронні торги з порушенням норм діючого законодавства України, оскільки він не давав згоди на проведення оцінки арештованого майна, оцінювач майна був призначений виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З урахуванням викладеного просив суд визнати недійсними публічні торги, які відбулися 25 серпня 2025 року о 18:30:02, з реалізації майна, а саме транспортного засобу марки КІА, модель Sportage, 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов пред`явлено ОСОБА_1 до приватного виконавця Яцишина А.М., проте ані Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), як організатор електронних торгів, ані ОСОБА_2 , як покупець за договором купівлі-продажу, не визначені як відповідачі і клопотань про залучення вказаних осіб співвідповідачами у справі позивач не заявляв. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, фактично визнавши дії приватного виконавця правомірними, однак такий висновок зроблений без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, що є порушенням вимог статей 76-81, 89, 263-265 ЦПК України. Суд обмежився формальним викладенням позиції відповідача та не перевірив дотримання обов`язкової процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ключовим порушенням в межах виконавчого провадження, на думку позивача, є його неналежне повідомлення про вчинення виконавчих дій, зокрема про опис та арешт майна, його оцінку та подальшу реалізацію на електронних торгах. Жодних повідомлень про вручення, відміток про отримання або інших підтверджень фактичного доведення інформації до відома боржника суду не надано.

Крім того, суд не надав належної оцінки процедурі оцінки майна, яка була проведена приватним виконавцем. Позивач був фактично позбавлений можливості бути присутнім при визначенні вартості майна, заперечувати проти звіту про оцінку або ініціювати альтернативну оцінку. Така ситуація суперечить вимогам статей 57-58 Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав аргументи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач всудове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався і причини неявки до апеляційного суду не повідомив, тому колегія суддів дійшла висновку, що його неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 25 серпня 2025 року були проведені електронні торги, оформлені протоколом № 645096 проведення електронного аукціону (торгів) (а.с. 6).

З вказаного протоколу проведення електронного аукціону (торгів) вбачається, що 25 серпня 2025 року о 18:26 год. завершилися електронні торги з примусового відчуження рухомого майна - транспортного засобу марки КІА, модель Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , рік випуску 2012, колір чорний. Організатором аукціону (торгів) є ДП «Сетам», а переможцем - ОСОБА_2 із ціновою пропозицією 355 000,00 грн.

Додатково позивачем до позовної заяви додано роздруківку з веб-сайту ДП «Сетам», на якій розміщена інформація про об`єкт продажу, його характеристики та результати проведених торгів (а.с. 7, 8).

Приватним виконавцем Яцишиним А.М. до відзиву на позовну заяву надано належним чином засвідчені копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 13 травня 2025 року щодо примусового виконання таких виконавчих документів: виконавчого листа № 372/4561/23, виданого 15 квітня 2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частки ринкової вартості транспортного засобу марки KIA моделі Sportage, 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_2 , що становить 276 860,00 грн; виконавчого листа № 372/4561/23, виданого 15 квітня 2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судових витрат за проведення комплексної оціночно-будівельної та транспортно-товарознавчої експертизи і висновок експерта в сумі 27 672,80 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 4 113,00 грн (а.с. 36-151).

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3, зокрема вбачається, що 14 травня 2025 року приватний виконавець Яцишин А.М. виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на транспортний засіб марки KIA моделі Sportage, чорного кольору, 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 53).

Цього ж дня приватним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника - арештованого автомобіля (а.с. 55).

28 травня 2025 року ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3 та отримав під розписку копії постанов від 13 травня 2025 року про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 (а.с. 61).

16 червня 2025 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 65).

17 липня 2025 року приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на транспортний засіб KIA, модель Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 84, 85).

Також 17 липня 2025 року складено акт приймання-передавання майна на відповідальне зберігання, відповідно до якого ДП «Сетам» в особі фахівця ОСОБА_4 прийняло від приватного виконавця Яцишина А.М. на відповідальне зберігання легковий автомобіль KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Додатком до цього акту є опис майна - легкового автомобіля від 17 липня 2025 року (а.с. 86, 87).

Постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29 липня 2025 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. призначено ТОВ «Регіонзем» (сертифікат від 23 січня 2024 року за № 40/2024, виданий Фондом державного майна України, строком дії до 23 січня 2027 року) для надання письмового висновку - звіту про експертну грошову оцінку майна (акта оцінки майна) з питань ринкової вартості арештованого майна (а.с. 99).

Згідно із журналом вихідної кореспонденції за 29 липня 2025 року приватним виконавцем було направлено на адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (а.с. 100-108).

04 серпня 2025 року за вх. № 1946 до приватного виконавця Яцишина А.М. надійшов звіт про оцінку майна № 18-25070-014, відповідно до якого ринкова вартість арештованого транспортного засобу марки KIA, модель Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 335 324,63 грн без ПДВ (а.с. 119-132).

05 серпня 2025 року приватним виконавцем складено акт, яким засвідчено, що стан рухомого майна - легкового автомобіля марки KIA, модель Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN-номер НОМЕР_2 , чорного кольору, з моменту опису не змінився, внаслідок бойових дій не пошкоджено (а.с. 142).

28 серпня 2025 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3 був складений акт про проведенні електронні торги (протокол № 645096 від 25 серпня 2025 року (а.с. 144, 145).

29 серпня 2025 року приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з майна, а саме з легкового автомобіля марки KIA, модель Sportage, чорного кольору, 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 147).

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року в справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З урахуванням частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 344/20757/18 (провадження № 61-21439св19).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та/або організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину - відповідний орган державної виконавчої служби, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) та постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 372/1794/19 (провадження № 61-15456св20).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) Верховний Суд вказав, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку неналежним суб`єктним складом.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено, що організатором проведеного 25 серпня 2025 року електронного аукціону (торгів) з примусового відчуження транспортного засобу є ДП «Сетам», а переможцем - ОСОБА_2 .

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов лише до приватного виконавця Яцишина А.М., проте ані ДП «Сетам», як організатор електронних торгів, ані ОСОБА_2 , як переможець таких торгів (покупець за договором купівлі-продажу, оформленого за результатами аукціону), не визначені у позові як відповідачі і клопотань про залучення вказаних осіб співвідповідачами у справі позивач не заявляв.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 пред`явив позов без залучення всіх обов`язкових відповідачів, що є безумовною підставою для відмови у його задоволенні.

Безпідставними є доводи позивача про недотримання приватним виконавцем порядку реалізації арештованого майна на прилюдних торгах, оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню через неналежний суб`єктний склад, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, а не у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Лише за наявності належного складу відповідачів у цій справі суд першої інстанції був вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення чи відмову у задоволенні по суті спору, без залучення належних відповідачів вимоги позивача про визнання торгів недійсними вирішені бути не можуть.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, вирішення позову з неналежним складом відповідачів не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав, в тому числі за недоведеності позовних вимог.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у даній справі - без змін.

У такому разі розподіл судових витрат позивача не проводиться згідно із статтями 141, 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: О.В. Борисова

Д.О. Таргоній