Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №369/16040/19 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/15300/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Київ

справа № 369/16040/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

за участю секретаря судового засідання - Щур К.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В., повний текст ухвали складено 13 липня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Відділу державної реєстрації у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Чемериська Наталія Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс», Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельні рішення» про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання рішення недійсним, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому просила:

встановити факт належності померлому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належного йому майна на праві власності, до якого входить земельна ділянка площею 0,1270 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 038366, виданого 16 вересня 1998 року Бузівською сільською Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому Бузівської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 27 березня 1996 року № 91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 530/12803;

визнати недійсним рішення XXІІІ сесії Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання від 30 листопада 2017 року №54 та рішення ХХХV сесії Бузівської сільської ради VII скликання від 06 грудня 2018 року №37 в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель Бузівської сільської ради та рішення Бузівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 06 грудня 2018 року № 37 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2092 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ;

скасувати в частині, державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , проведену 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01 березня 2018 року ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 , запис про право власності на земельну ділянку за №29641133 від 19 грудня 2018 року;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , та яка належала останньому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 038366, виданого 16 вересня 1998 року Бузівською сільською Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому Бузівської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 27 березня 1996 року №91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 530/12803;

стягнути з відповідачів Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду у розмірі 100000 грн. у рівних частках на користь позивача.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт належності померлому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належного йому майна на праві власності, до якого входить земельна ділянка площею 0,1270 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 038366, виданого 16 вересня 1998 року Бузівською сільською Радою народних депутатів Києво- Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому Бузівської сільської Ради народних депутатів Києво - Святошинського району Київської області від 27 березня 1996 року № 91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 530/12803.

Визнано недійсним рішення XXІІІ сесії Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання від 30 листопада 2017 року №54 та рішення ХХХV сесії Бузівської сільської ради VII скликання від 06 грудня 2018 року №37 в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель Бузівської сільської ради та рішення Бузівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 06 грудня 2018 року № 37 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2092 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки площею 0,1270 га.

Скасовано в частині, державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , проведену 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01 березня 2018 року ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 , запис про право власності на земельну ділянку за № 29641133 від 19 грудня 2018 року.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , та яка належала останньому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 038366, виданого 16 вересня 1998 року Бузівською сільською Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому Бузівської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 27 березня 1996 року №91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 530/12803.

Стягнуто з відповідачів Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_3 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн в рівних частках на користь позивача ОСОБА_1 .

Стягнуто з відповідачів Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_3 у рівних частках судовий збір у розмірі 3710,8 грн на користь позивача ОСОБА_1 .

У решті позову відмовлено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про роз`яснення рішення задоволено.

Роз`яснено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 була скасована державна реєстрація, яка була проведена 09.10.2018 Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01.03.2018 ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 площею 0,2092 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в частині земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0,1270 га, яка за життя належала ОСОБА_4 , проте увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116. Запис про право власності на земельну ділянку за № 29641133 від 19 грудня 2018 року скасовано. За ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1270 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116.

Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року у справі №369/16040/19 набрала законної сили 06 жовтня 2025 року.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою, в якій просила надати роз`яснення резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у справі №369/16040/19 в частині того, чи підлягає вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (анулюванню) запис про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 за № 29641133 від 19 грудня 2018 року, на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у справі №369/16040/19.

Заяву обгрунтовувала тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року у справі №369/16040/19 надано роз`яснення що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 була скасована державна реєстрація, яка була проведена 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01.03.2018 ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 площею 0,2092 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в частині земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0,1270 га, яка за життя належала ОСОБА_4 , проте увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116. Запис про право власності на земельну ділянку за № 29641133 від 19 грудня 2018 року скасовано. За ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116.

Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року у справі №369/16040/19 набрала законної сили 06 жовтня 2025 року.

Вказувала, що з метою проведення державної реєстрації прав власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку, 14 листопада 2025 року представник звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою, в якій просив скасувати державну реєстрацію, яка була проведена 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01 березня 2018 року ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 площею 0,2092 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в частині земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0,1270 га, яка за життя належала ОСОБА_4 , проте увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116, запис про право власності на земельну ділянку №296441133 від 19 грудня 2018 року та зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на належну їй земельну ділянку.

Листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 16 грудня 2025 року №29-10.0.62.-11152/2-25 представнику було повідомлено, що на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області будуть вчинені дії щодо скасування реєстрації земельної ділянки в Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру лише після скасування реєстратором запису від 19 грудня 2018 року, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 29641133, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначала, що у зв`язку із вищезазначеним листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з метою забезпечення виконання рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 представник неодноразово звертався до державних реєстраторів прав на нерухоме майно із заявою щодо проведення реєстраційних дій в частині вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису внесеного 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за №29641133 від 19 грудня 2018 року.

Вказувала, що у проведенні реєстраційних дій було відмовлено, оскільки в резолютивній частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 та ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року у справі №369/16040/19 прямо не зазначено чи підлягає вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис внесений 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за №29641133 від 19 грудня 2018 року.

Посилалася на те, що оскільки у резолютивній частині рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 чітко не зазначено чи підлягає вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис, внесений 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво- Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за №29641133 від 19 грудня 2018 року, у зв`язку із скасуванням за рішенням суду державної реєстрації, яка була проведена 09 жовтня 2018 року Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, вказане унеможливлює виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у цивільній справі №369/16040/19 в частині проведення державної реєстрації прав власності ОСОБА_1 на належну їй на правах власності земельну ділянку, просила роз`яснити рішення суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 яка є об`єктом спору та на яку визнається право власності, має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та площу 0,1270 га, однак відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) та площу 0, 2092 га.

Вказував, що у зв`язку із наявність розбіжностей, які містяться у реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо площі та цілкового призначення земельної ділянки, на яку рішенням суду визнано право власності за ОСОБА_1 , провести державну реєстрацію визнаних прав власності ОСОБА_1 на земельну ділянку є неможливим, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно розпоряджатися належною їй на правах власності земельною ділянкою.

Зазначав, що приймаючи оскаржувану ухвалу Києво-Святошинський районний суд Київської області уваги на неможливість практичного виконання рішення суду через нечітке та незрозуміле викладення резолютивної частини не звернув та не надавши належної правової оцінки наявним доказам, які підтверджують неможливість виконати рішення суду, прийняв ухвалу про відмову у задоволенні заяви про надання роз`яснення рішення суду.

Посилався на те, що під час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не застосував положення пункту 53 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Відділ державної реєстрації у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Чемериська Н.В., Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ТОВ «Лідер Плюс», Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, ТОВ «Земельні рішення» в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За змістом положень ст.271 ЦПК України, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Виходячи із системного тлумачення положень ст.271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Алогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня 2020 року у справі №128/2734/17 (провадження № 61-7334св20).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від від 08 лютого 2023 року у справі №201/6544/20 зазначила, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на принцип правової визначеності, який є складовою верховенства права та закріплений у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Принцип правової визначеності вимагає стабільності судових рішень, їх остаточності та обов`язковості для виконання. Відповідно до практики ЄСПЛ, правова визначеність означає, що жодна зі сторін не має права вимагати повторного перегляду остаточного і обов`язкового до виконання судового рішення лише з метою досягнення нового розгляду або нового вирішення справи (рішення ЄСПЛ у справах «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia, заява №52854/99) та «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03)).

ЄСПЛ наголошує, що втручання у справу, яка вже була остаточно вирішена судом, можливе лише у виняткових випадках та з метою виправлення суттєвих порушень прав людини.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з резолютивної частини вище зазначеного рішення суду, в частині, якій просить заявник його роз`яснення чітко зазначено: скасувати в частині, державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1270 га, кадастровий номер 3222480801:01:007:5116, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , проведену 09.10.2018 Відділом у Києво-Святошинському районні Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 01.03.2018 ТОВ «Земельні рішення», ОСОБА_5 , запис про право власності на земельну ділянку за №29641133 від 19 грудня 2018 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, тобто (у разі, якщо за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи прийняли мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав), до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить положень щодо порядку вилучення (анулювання) запису про право власності на майно, відомості про які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, натомість містить чіткі норми щодо виконання судового рішення, яким скасовано рішення на підставі якого проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2021 року у справі №369/16040/19 є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення.

Вказаним рішенням не вирішувалося питання щодо вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (анулюванню) запису про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480801:01:007:5116 за № 29641133 від 19 грудня 2018 року.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у роз'ясненні судового рішення.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: