Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №753/7668/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/7668/24 Головуючий у суді І інстанції: Шаповалова К.В.

провадження №22-ц/824/8380/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кригіної Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та інших про стягнення заборгованості за договором позики. Згідно обставин, викладених в позовній заяві, позивач стверджує, що 09 квітня 2015 року ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_1 1500 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою від 09 квітня 2015 року, згідно якої зобов`язувався повернути кошти до 10 квітня 2022 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Шостою київською державною нотаріальною конторою 26 липня 2023 року було відкрито спадкову справу №283/2023. Спадщину за законом прийняли спадкоємці першої черги: ОСОБА_4 - дружина спадкодавця, ОСОБА_5 - син спадкодавця, ОСОБА_5 - дочка спадкодавця, ОСОБА_6 - син спадкодавця, ОСОБА_7 - дочка спадкодавця від першого шлюбу. Мати спадкодавця ОСОБА_8 15 серпня 2023 року відмовилась від прийняття спадщини на користь своєї доньки ОСОБА_2 - сестри спадкодавця, яка прийняла спадщину. Померлий ОСОБА_3 за життя був успішним в матеріальному сенсі чоловіком, мав великі доходи від перепродажу автомобілів, не потребував позик і не позичав гроші у ОСОБА_1 .. Позивач зазначала, що розписка є підробленою та використовується ОСОБА_1 для зменшення частки спадкоємця ОСОБА_2 , а тому просила суд визнати недійсним договір позики, оформлений розпискою.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року клопотання представника позивача про призначення у справі судової комплексної фізико-хімічної та почеркознавчої експертизи задоволено.

Призначено у справі судову комплексну технічну та почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Українського центру експертизи та оцінки.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Кригіна О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судової комплексної фізико-хімічної та почеркознавчої експертизи.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що судом першої інстанції проігноровано те, що представником відповідача не було погоджено експертну установу, яка має проводити зазначену експертизу та заперечувалося проти задоволення клопотання позивача щодо призначення у справі судової комплексної фізико-хімічної та почеркознавчої експертизи призначеної у цивільній справі № 753/7668/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики судову комплексну технічну та почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Українського центру експертизи та оцінки, у зв`язку з тим, що судом вже долучено до матеріалів справи висновок від Київського науково- дослідного інституту судових експертиз про проведення технічної та почеркознавчої експертизи, а тому відсутні підстави для призначення нової експертизи судом.

Зазначала, що ТОВ «Український центр експертизи та оцінки» не є державною спеціалізованою установою, тому призначені судом експертизи (почеркознавча та технічна) віднесено законом до категорії криміналістичних експертиз, і мають бути проведені у державних спеціальних установах, в той час як визначена судом першої інстанції установа не відноситься до таких.

Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції обмежив її у можливості висловити свою пропозицію щодо експертної установи, чим порушив принцип змагальності судового процесу та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є, що гарантовані Конституцією України.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення ухвалене без з`ясування та дослідження всіх обставин справи, з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому має бути скасоване у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової комплексної технічну та почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зважаючи на те, що обставини укладання договору позики, оформленого розпискою від 09 квітня 2015 року саме ОСОБА_3 та саме 09 квітня 2015 року, входить до предмету доказування у справі, вказані обставини в контексті цього спору є істотними, оскільки можуть підтвердити або спростувати наявність підстав для визнання договору позики недійсним, а з`ясування питання про те, чи підписував ОСОБА_3 розписку та чи дійсно вказана розписка була складена і підписана 09 квітня 2015 року відноситься до компетенції експерта і без з`ясування цього питання не можливо вирішити спір по суті, тому суд першої інстанції вважав обґрунтованим клопотання представника позивача про призначення у справі судової комплексної експертизи.

Поряд з цим, суд першої інстанції враховував, що представником відповідача суду був наданий висновок експерта від 17 грудня 2025 року № 9796/25-34.3/9797/25-32, який представник позивача ставить під сумнів, оскільки такий був виготовлений на замовлення відповідача, який на попередню ухвалу суду про призначення технічної та почеркознавчої експертизи відмовилась надати суду за клопотанням експерта для проведення експертизи оригінал розписки від 09 квітня 2015 року, замовивши одночасно особисто експертизу. Також представник позивача ставить під сумнів документи, які надавались експерту як порівняльні зразки підпису ОСОБА_3 для проведення експертизи, оскільки такі суду не подавались та суд не надавав їм оцінку щодо достовірності проставлення на них підпису саме ОСОБА_3 ..

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Призначаючи у справі комплексну технічну та почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції доручив проведення такої експертизи експертам Українського центру експертизи та оцінки (м. Київ, вул. Дорошенка, 12, офіс 207).

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується в висновками суду першої інстанції в частині визначеної експертної установи.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експерта чи експертну установу визначає суд. Зі змісту наведеної норми вбачається, що суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як, зокрема, висновками експертів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Встановлено, що позивач, звертаючись із цим позовом до суду, просила визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оформлений розпискою від 09 квітня 2015 року. Підставою для визнання договору недійсним позивачка зазначила те, що розписка від 09 квітня 2015 року містить ознаки монтажу, підпис на ній здійснений не ОСОБА_3 , папір розписки не містить ознак старіння, що викликає сумніви в підписанні її у 2015 році.

19 січня 2026 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача - адвоката Баховського М.М., в якому просив призначити у справі комплексну судову фізико-хімічну та почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

чи виконаний підпс від імені ОСОБА_3 в розписці 09 квітня 2015 року ОСОБА_3 ?

встановити давність нанесення текстової частини та підпису від імені ОСОБА_3 на розписці 09 квітня 2015 року, чи відповідають вони датам зазначеним в розписці?

Проведення експертизи просив доручити експерта Українського центру експертизи та оцінки (м. Київ, вул. Дорошенка,12, офіс 207) (а.с. 139-141 том 2).

Подане клопотання представника позивача про проведення експертизи обгрунтоване тим, що ухвалою суду першої інстанції від 31 липня 2024 року було частково задоволено клопотання представника позивача та призначено судову комплексну технічну та почеркознавчу експертизу у справі, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Однак відповідач в особі своїх представників ухилився від подання експертам оригіналу розписки від 09 квітня 2015 року, відповідно експертиза не була проведена.

Також представник позивача наголошував, що судом першої інстанції долучено до матеріалів справи висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 17.12.2025 року (а.с. 124-136 том 2).

Представник позивача вважав, що проведення експертизи самостійно відповідачем призвело до порушення прав позивача на рівність в процесі збирання доказів. Звертав увагу, що експертний заклад обрано без погодження з позивачем, перелік питань, а головне без порівняльних зразків почерку наявних у позивача та витребуваинх судом. Тому у позивача виник сумнів в достовірності порівняльних зразків почерку наданих відповідачем експертному закладу.

У зв`язку з наведеними обставинами представник позивача просив клопотання про призначення експертизи задовольнити.

Враховуючи предмет і підстави заявленого ОСОБА_2 позову, з`ясування того, чи виконано рукописний текст і підпис ОСОБА_3 на розписці від 09 квітня 2015 року, входить до предмета доказування. Такий факт може бути підтверджений або спростований при проведенні судової комплексної технічної та почеркознавчої експертизи, що потребує спеціальних знань, і він має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів і доказів перед судом.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення у справі судової комплексної технічної та почеркознавчої експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявний висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення технічної та почеркознавчої експертизи, а тому відсутні підстаив для призначення експеритизи, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, що мають значення для справи, з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно призначив експертизу у справі. Сама по собі експертиза є законним способом перевірки фактичних обставин справи.

З врахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги в частині необхідності призначення судової комплексної технічної та почеркознавчої експертизи висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права.

Щодо визначення судом першої інстанції експертної установи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

В суді першої інстанції стороною позивача заявляючи клопотання про призначення у справі експертизи було запропоновано експертну установу - ТОВ «Український центр експертиз та оцінки».

В апеляційній скарзі представник відповідача посилалась, що суд першої інстанції обмежив відовідача у можливості висловити свою пропозицію/думку щодо експертної установи, чим порушив принцип змагальності судового процесу та доведення перед судом обгрунтованості своїх вимог є, що гарантовані Коснтитуцією України.

Крім того, подаючи письмові пояснення (які зареєстровані в апеляційному суді 12.09.2026 року вх. № 118865) представник відповідача в частині заперечень проти експертної установи запропонованої позивачем, зазначала, що ТОВ «Український центр експертиз та оцінки» не є державною спеціалізованою установою, тому прищначені судом експертизи (почеркознавча та технічна) віднесено законом до категорії кримінальних експертиз, і мають бути проведені у державних спеціальних установах, в той час як визначена судом установа не відноситься до таких.

В свою чергу, відповідач пропонував доручити проведення судової експертизи з таких державних установ: Київський науково-дослідний судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6) або Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

Позивачка в судові засідання апеляційної інстанції не з`явилась, повідомлялась належним чином.

Таким чином, згоди між сторонами щодо експертної установи, яка має проводити експертизу, не досягнуто, а тому саме на суд покладено обов`язок визначення експерта чи експертну установу.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Почеркознавча експертиза, яка належить до категорії криміналістичних експертиз, проводиться тільки державними спеціалізованими установами, а тому, задовольняючи клопотання сторони позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи, в якому сторона просила доручити проведення експертизи ТОВ «Український центр експертиз та оцінки», суд не роз`яснив сторонам, що вказана експертиза може бути проведена тільки державними спеціалізованими установами, та помилково визначив для проведення експертизи установу, яка не має повноважень її проводити, оскільки не є державною.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 704/88/19.

Колегія суддів звертає увагу, що доручаючи проведення експертизи експертній установі Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, яка знаходиться у м. Харків, відповідач не врахував військовий стан, наявність щоденних ракетних обстрілів території України, в тому числі і логістичних хабів а тому проведення судової експертизи на значній відстані від місця проживання учасників судової справи не буде відповідати її найвищим інтересам, та може загрожувати втраті або знищенню справи.

Тому суд апеляційної інстанції вважає недоречним визначати експертну установу -Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, місце знаходження якої є місто Харків.

Що стосується до запропонованої відповідачем експертної установи - Київський науково-дослідний судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи вже знаходиться висновок експертів за результатами проведення комлексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 17.12.2025 року №9796/25-34.3/9797/25-32, виконаний експертами Київський науково-дослідний судових експертиз Міністерства юстиції України, на замовлення відповідача.

За таких обставин, з метою забезпечення об`єктивності експертного дослідження, принципу змагальності сторін, об`єктивності, процесуальної рівності сторін та довіри учасників справи до результатів експертизи, проведення судової комплексної техічної та почеркознавчої експертизи слід доручити експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (03313, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 3).

Таким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині визначення експертної установи підлягає зміні, доручивши проведення судової комплексної технічної та почеркознавчої експертизи експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (03313, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 3).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити в частині визначення експертної установи, доручивши її проведення Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (03313, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кригіної Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року змінити в частині визначення експертної установи з Українського центру експертизи та оцінки на Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (03313, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 3).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «24» вересня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді В.М Ратнікова

С.Г. Музичко