Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №759/9168/17
Суддя: Шкоріна Олена Іванівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року місто Київ
справа 759/9168/17
провадження № 22-ц/824/7020/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року, постановлену у складі судді Петренко Н.О.
та
апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 , подану адвокатом Бабенко Світланою Шотівною, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року постановлену у складі судді Петренко Н.О., -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до вступу рішення у справі в законну силу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 5 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 4 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 5 грудня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
У грудні 2025 року ОСОБА_3 подала клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 19 червня 2017 року, яке обґрунтовано тим, що заявниця набула у власність двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 квітня 2018 року. На цей об'єкт житлової нерухомості, в рамках розгляду Святошинським районним судом м. Києва цієї справи накладено арешт до набрання рішенням суду законної сили. Оскільки рішенням суду першої інстанції від 05 грудня 2022 року та постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, на думку заявниці, потреба у забезпеченні позову відпала.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 19 червня 2017 року, посилаючись на ті ж обставини, що і у клопотанні. Також зазначає, що на момент ухвалення рішення в цій справі 5 грудня 2022 року та ухвалення постанови апеляційним судом 4 вересня 2023 року власником квартири АДРЕСА_2 , став ОСОБА_4 , який не був залученим до участі в цій справі.
В свою чергу, ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування арешту на вказану квартиру, обґрунтовуючи його тим, що він є добросовісним набувачем вказаного майна на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2021 року, а оскільки рішенням суду від 05 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, на думку заявника, підстави для подальшого існування арешту відсутні. Також просив залучити його до участі у справі у якості правонаступника третьої особи.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову та залучення як правонаступника у цивільній справі № 759/9168/17 відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_4 адвокат Бабенко С.Ш. подала апеляційну скаргу в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким замінити третю особу ОСОБА_6 її правонаступником ОСОБА_4 та скасувати заходи про забезпечення позову.
В судове засідання не з`явилися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .. Представник ОСОБА_3 адвокат Глущенко А.О. та ОСОБА_2 повідомлені 10 червня 2026 року про місце, день і час засідання суду, про що в матеріалах справи міститься їх розписка, але в судове засідання, призначене на 16 вересня 2026 року, причини своєї неявки суду не повідомили. Направлені на поштову адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Михайленку С.А. судові повідомлення про місце, день і час зсідання суду повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України вважається врученими адресату.
За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 адвокат Бабенко С.Ш. апеляційні скарги підтримала і просила їх задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні клопотання суд враховував тривалість судового процесу та відсутність актуальних доказів належності майна заявнику на день розгляду клопотання, оскільки суд позбавлений можливості пересвідчитися у наявності у ОСОБА_3 законного права вимагати зняття обтяжень з об`єкта нерухомості.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
ОСОБА_3 , будучи третьою особою, маючи статус учасника справи має право клопотати про скасування заходів забезпечення позову.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.9,10 ст.152 ЦПК України).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , питання скасування заходів забезпечення позову не вирішував.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 4 вересня 2023 року (день ухвалення судового рішення Київським апеляційним судом), підстави для збереження заходів забезпечення позову відсутні.
Процесуальний закон не пов'язує можливість скасування заходів забезпечення позову лише з наявністю у особи, яка подає клопотання, права на майно, на яке було накладено арешт. Вирішальною умовою скасування заходів забезпечення позову є те, що про скасування заходів забезпечення позову може просити учасник справи, яким є ОСОБА_3 , а за наявності рішення суду про відмову у задоволенні позову. При чому, у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову питання скасування заходів забезпечення позову суд мав вирішити у своєму рішенні.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову за тих обставин, на які посилається суд в оскаржуваній ухвалі, є помилковим.
Що стосується висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 26 січня 2026 року, про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 , то в цій частині колегія суддів зазначає наступне.
Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, мотивував відмову тим, що оскільки ОСОБА_4 не набув статусу учасника справи у встановленому законом порядку і не може бути залучений як правонаступник після завершення розгляду справи судом першої інстанції, він не наділений правом вимагати скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, судом при постановлені ухвали дотримані норми процесуального права, що регулюються питання скасування заходів забезпечення позову, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року по цивільній справі № 759/9168/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме скасувати арешт накладений на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,00 кв.м., житловою площею 29,50 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 207160780000.
Апеляційну скаргу особи яка не брала участі у справі ОСОБА_4 , подану адвокатом Бабенко Світланою Шотівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 28 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua