Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №757/13189/26-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/13189/26-пГоловуючий у І інстанції: Гридасова А.М.

Провадження №33/824/3206/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Савинського О.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 12травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Савинський О.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що всупереч вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» патрульний не повідомив ОСОБА_1 про причини його зупинки. Даний факт також підтверджується тим, що наявний в матеріалах справи відеозапис розпочинається з того моменту, коли вже відбувається розмова між водієм та поліцейським та не відображає даних про причини зупинки транспортного засобу. Також у матеріалах справи відсутні дані про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які стали підставою для зупинки транспортного засобу.

Крім цього, як стверджуєзахисник, у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейськими зазначено наступні ознаки сп`яніння: неприродні блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Однак це не відповідає дійсності, зважаючи на наявний в матеріалах справи відеозапис, адже такі ознаки працівниками поліції не перевірялися, при тому, що ОСОБА_1 сам наполягав на такій перевірці.

Також захисник звертає увагу на те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 порядок огляду водій на стан сп`яніння та повідомили йому, що він має право відмовитися від огляду у лікаря, не роз`яснивши наслідки такої відмови. Вважає, що дана ситуація виникла через ненадання ОСОБА_1 можливості скористатися адвокатом та перекладачем для повноцінного розуміння ситуації.

За результатами апеляційного розглядупросить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадженняза відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Савинського О.Г. на підтримку поданої апеляційноїскарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 лютого 2026 року о 20 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Volkswagen»д.н.з. НОМЕР_1 ,по вул. Мечнікова, 5 у місті Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чимвчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідила обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху,що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПРД суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення;направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препараті, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду у медичному закладі; дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Зокрема, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 висунута вимогапройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Однак водій ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, пояснивши свою відмову тим, що він поспішає до ресторану, а процедура огляду займе багато часу.

Вказаний відеозапис суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом у справі, оскільки він відображає обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , висунення працівниками поліціїзаконної вимоги про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Даним відеозаписом також спростовуються доводи захисника про відсутність причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки працівниками поліції була повідомлена така причина зупинки.

При цьому, та обставина, що відеозапис розпочинається не з моменту безпосередньої зупинки транспортного засобу, не свідчить про його недопустимість, оскільки, як вбачається із його даних, працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_1 , що його зупинка пов`язана з тим, що водій іншого автомобіля повідомив про порушення ОСОБА_1 правил обгону. Відсутність постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення ПДР також не свідчить про незаконність зупинки, оскільки підставою для зупинки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» може бути саме виявлене поліцейським порушення Правил дорожнього руху, а не обов`язкове подальше притягнення особи за нього до адміністративної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, поліцейськими правомірно та на законних підставах було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що зазначені в протоколі ознаки сп`яніння не перевірялися працівниками поліції, не спростовує їх наявності. Зазначені ознаки були безпосередньо виявлені та зафіксовані поліцейським під час спілкування з ОСОБА_1 , а вимог щодо обов`язкового проведення окремої перевірки кожної з таких ознак Інструкція № 1452/735 не містить. При цьому саме наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, є достатньою підставою для проведення відповідного огляду.

Відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення особи на огляд здійснюється за наявності у поліцейського підстав вважати, що така особа перебуває у стані сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було висунуто ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, проте останній від проходження такого огляду відмовився, що зафіксовано відповідними матеріалами справи та відеозаписом.

Твердження захисника про те, що працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, саме по собі не спростовує факту такої відмови та не свідчить про незаконність дій працівників поліції. Водієві було роз`яснено підстави для проходження огляду у закладі охорони здоров`я, та повідомлено про те, що за відмову від проходження огляду на нього може бути складено протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.130 КУпАП, проте від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі.

Крім цього, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 не розумів законну вимогу поліцейських, просив надати додаткові роз`яснення або виявляв намір пройти огляд після їх отримання. Отже, наведені доводи не спростовують встановленого судом факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та не є підставою для скасування постанови суду.

Також безпідставним є посилання на ненадання права скористатися правовою допомогою та послугами перекладача, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 заявляв відповідне клопотання або що працівники поліції перешкоджали реалізації такого права, матеріали справи не містять. При цьому з відеозапису вбачається, що водій вільно спілкувався з працівниками поліції та розумів зміст поставлених йому запитань і запропонованих процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Печерськогорайонного суду міста Києва від 12 травня 2026 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Савинського О.Г. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз