Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №361/5108/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №361/5108/25Головуючий у І інстанції: Василенко Т.К.

Провадження №33/824/4058/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Докашенка Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Броварськогоміськрайонного суду Київської області від 13червня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Броварськогоміськрайонного суду Київської області від 13червня 2025 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Докашенко Д.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що у діях працівників поліції вбачаються ознаки порушення чинного законодавства України, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативних актів, які регулюють порядок виявлення стану сп`яніння.

Стверджує, що при складанніакту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів уповноваженим поліцейським не застосовувались спеціальні технічні засоби, а лише зазначено про наявність таких ознак, як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, які є оціночними та суб`єктивними для сприйняття при встановленні стану сп`яніння.

Просить врахувати, що посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось.

За наслідками апеляційного розгляду просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадженняу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Разом із апеляційною скаргою захисник Докашенко Д.В. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗС України та знаходиться безпосередньо у зоні ведення бойових дій, повний текст оскаржуваної постанови не отримував, а тому був позбавлений можливості оскаржити постанову у встановлений законом строк.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються наявними в матеріалах справи даними.

З цих підстав суд задовольняє клопотання захисника Докашенка Д.В. та поновлює строк на апеляційне оскарження постанови Броварськогоміськрайонного суду Київської області від 13червня 2025 року.

ОСОБА_1 та його захисник Докашенко Д.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явилися. Засобами телефонного зв`язку захисник Докашенко Д.В. просив здійснювати розгляд провадження без їх участі.

З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести її розгляд на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, без участі ОСОБА_1 та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшоввисновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 03травня 2025 року об11 год. 40 хв.вКиївській області, Броварський район, с. Соболівка, вул. Парненська, 1, керував транспортним засобом «Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.В порушення п.2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За висновками суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколомпро адміністративне правопорушення від 03.05.2025, складеного уповноваженою на те особою, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та містить усі необхідні дані, на підставі яких суд встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що такий огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від його проходження;

-відеозаписом з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду про доведеність винуватостіОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановив суд першої інстанції, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.05.2025 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв`язку з встановленими ознаками сп`яніння, висунуто ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду та повідомив, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої.

Вказаний відеозапис суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом у справі, оскільки він відображає обставини, які мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зокрема вимогу про проходження огляду у встановленому законом порядку та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

У своїй апеляційній скарзі захисник зазначає, що при складанні акту уповноваженим поліцейським не застосовувались спеціальні технічні засоби, а були лише зафіксовані ознаки алкогольного сп`янінням, які є суб`єктивними. Проте, такі доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 відмовився під проходження огляду на стан алкогольного сп`янінням, а тому у працівника поліції не виникло обов`язку провести такий огляд за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», про що і було зазначено у вказаному акті огляду.

Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп`яніння,на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України,суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Таких висновків суду не спростовує і той факт, що у ОСОБА_1 не вилучалось посвідчення водія, адже поліцейськими він був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Поряд з цим, захисник зазначає, що у діях працівників поліції вбачаються ознаки порушення вимог чинного законодавства України, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення та підзаконних актів, що регулюють порядок виявлення стану сп`яніння.

Проте, ОСОБА_1 та його захисник Докашенко Д.В. мали можливість у встановлені законом строки оскаржити дії працівників поліції щодо порушення ними вимог чинного законодавства. Однак, як вбачається з матеріалів справи, дії працівників поліції не оскаржувались.

Щодо посилання апелянта на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані конкретні додатки до протоколу, тобто направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, то суд вважає, що це не впливає на правильність встановлених фактичних обставин адміністративного правопорушення. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Броварськогоміськрайонного суду Київської області від 13червня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Докашенка Д.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз