Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №361/4860/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/4860/26 Головуючий в суді І інстанції Василенко Т.К.

Провадження № 33/824/4243/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Процика Дмитра Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646126 від 21.04.2026 року - 21 квітня 2026 року о 00 год. 55 хв. у с-щі. Калинівка, вул. Північна, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TeslaX90D» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Алкотестер Драгер-0402, чи в найближчому медичному закладі, від чого він категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 10 серпня 2026 року адвокат Процик Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги адвокат Процик Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовував тим, що патрульний поліції не був наділений повноваженнями на складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , адже він діяв поза межами своєї територіальної компетенції.

Адвокат Процик Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та сам ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646126 від 21.04.2026 року, з якого вбачається, що 21 квітня 2026 року о 00 год. 55 хв. у с-щі. Калинівка, вул. Північна, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla X90D» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Алкотестер Драгер-0402, чи в найближчому медичному закладі, від чого він категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2);

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7060270 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки, останній керував транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 4);

- у рапорті сержанта поліції Катерини Пінчук, з якого вбачається, що 21 квітня 2026 року під час несення служби в складі екіпажу «Лемур-301» під час комендантської години о 00 год. 55 хв. за адресою с. Калинівка, вул. Північна, 4, було зупинено транспортний засіб «Tesla X90D» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`ніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначено, що патрульними поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «DragerAlcotest 0402», чи в найближчому медичному закладі, на що водій категорично відмовився. В результаті чого відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Подія фіксувалась на бодікамеру № 472350 та № 475263 (а.с. 5);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого вбачається, що було виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У графі: «з результатами згоден» зазначено: «не проводився» (а.с. 6);

- у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до «КНП ББКЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого у водія було виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Зі змісту направлення вбачається, що огляд не проводився (а.с. 7);

- у довідці про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 8);

- у довідці про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с. 9);

- на відеозаписі «130 ОСОБА_1» із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції № 475263, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано зупинений транспортний засіб на проїжджій частині з увімкненим сигналом аварійної зупинки. Працівниками поліції відразу ж було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, а саме: керування транспортним засобом у комендантську годину (фрагмент відеозапису з 0:02:28). На моменті відеозапису з 0:13:20 патрульний поліції вкотре запитав у водія про причину керування транспортним засобом у комендантську годину, на що останній повідомив, що не встиг дістатись місця свого призначення не в комендантську годину. Патрульними поліції було повідомлено водієві, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота (фрагмент відеозапису з 0:19:02). Надалі працівниками поліції неодноразово було повідомлено водієві вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, або у медичному закладі, на що водій щоразу своєю пасивною поведінкою та діями відмовлявся від проходження огляду (фрагмент відеозапису з 0:19:02, з 0:20:10, 0:21:07, 0:21:36, 0:22:22, 0:24:00). На фрагменті відеозапису з 0:24:00 водій начебто висловив згоду на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, втім, коли патрульний поліції приніс технічний засіб для проведення огляду, ОСОБА_1 сказав, що він відмовляється від проходження огляду. Патрульний поліції вкотре висловив вимогу водієві пройти огляд, на що останній своєї згоди не надав, що було остаточно оцінено працівниками поліції, як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (фрагмент відеозапису з 0:26:00). У зв`язку з цим, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що ним було порушено п. 2.5 ПДР України (фрагмент відеозапису з 0:27:20). Крім того, ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису з 0:27:30). Також було повідомлено про відсторонення водія від керування транспортним засобом (фрагмент відеозапису з 0:30:20). Крім того, зафіксовано процедуру ознайомлення водія з матеріалами справи про адміністративне правопорушення (фрагмент відеозапису з 1:38:53) (а.с. 10).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 21 квітня 2026 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 21 квітня 2026 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, або ж у медичному закладі, на що останній своїми діями відмовився від такого без будь-якого тиску та примусу.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що патрульний поліції не був наділений повноваженнями на складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , адже він діяв поза межами своєї територіальної компетенції, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 цього ж Закону поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно з вимогами ст. 255 КУпАП посадові особи органів Національної поліції уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

При цьому чинний КУпАП не обмежує право посадових осіб Національної поліції на складання протоколів про адміністративне правопорушення в залежності від місця служби чи території обслуговування.

Вказані доводи апеляційної скарги не спростовують винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останнім та його представником не було спростовано обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що він на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольногосп`яніння.

Суд апеляційної інстанції застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження адвокатаПроцикаД.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої та апеляційної інстанційдоказів про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Процика Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Процика Дмитра Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «28» вересня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко