Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №620/7547/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/7547/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) за допомогою системи ''Електронний суд'' звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, оформленої листом від 03 червня 2026 року №2516/3201;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на звільнення з військової служби на підставі підпункту “ж” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, в зв`язку з чим звернувся до відповідача з відповідним рапортом. Однак, 03 червня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 листом №2516/3201 повідомила позивача про те, що його рапорт не підлягає погодженню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає про відсутність правових підстав для звільнення позивача з військової служби.

Ухвалою суду від 31.07.2026 у клопотанні позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 01.03.2023 між Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 з одного боку та громадянином ОСОБА_1 укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (далі - Контракт).

Згідно пункту 3 Контракту цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків встановлених законодавством, за погодження сторін на 3 (три) роки.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2025 №401 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) призначений наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 13 листопада 2025 року №410-РС на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ), з 17 листопада 2025 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення, справу та посади прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

У зв`язку з незаконним перебуванням поза межами військової частини з 16.06.2025 по 07.08.2025 не враховувати цей період при обчисленні вислуги років в Збройних Силах України, строку вислуги у військовому званні та зробити перерахунок періоду який дає право на основну щорічну відпустку за 2025 рік.

В свою чергу, 27.04.2026 з військової частини НОМЕР_5 надійшла особова справа солдата ОСОБА_2 з Контрактом.

У зв`язку з відсутністю у військовій частині НОМЕР_1 повідомлення солдата ОСОБА_2 про небажання укладати контракт чи відмову в його укладанні (п. 4 Контракту) наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.04.2026 №137 відповідно частини 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» продовжено військову службу за контрактом та дію контракту нижчепойменованому військовослужбовцю з « 27» квітня 2026 року до оголошення демобілізації: солдату ОСОБА_1 , оператору безпілотних літальних апаратів 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 . Підстава: частина 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від «01» березня 2023 року.

При цьому, 11.05.2026 солдатом ОСОБА_3 поданий рапорт про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за результатами розгляду якого вказаний рапорт був не погоджений, у зв`язку з продовженням Контракту укладеного з ОСОБА_1 до оголошення мобілізації та не застосування Закону №3633-ІХ до відносин, які виникли до набрання чинності вказаним законом.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно- правовими актами.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, згідно з витягу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 11.09.2025 №271 військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_6 , що перебуває у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по особовому складу) від 22 серпня 2025 року №1193-РС на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_5 .

Згідно пункту 4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.11.2025 №339 військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_1 солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_8 .

У зв`язку з незаконним перебуванням поза межами військової частини з 16 червня по 07 серпня 2025 року здійснити перерахунок щорічної основної відпустки та вислуги років.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.1 1.2025 №401 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) призначений наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 13 листопада 2025 року №410-РС на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ), з 17 листопада 2025 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення, справу та посади прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

У зв`язку з незаконним перебуванням поза межами військової частини з 16.06.2025 по 07.08.2025 не враховувати цей період при обчисленні вислуги років в Збройних Силах України, строку вислуги у військовому званні та зробити перерахунок періоду який дає право на основну щорічну відпустку за 2025 рік.

Таким чином, виходячи із вказаних вище наказів період незаконного перебування поза межами військової частини (самовільного залишення місця служби) солдатом ОСОБА_1 тривав з 16 червня 2025 року по 07 серпня 2025 року, що становить 53 дні.

Як встановлено вище 01.03.2023 між позивачем та Міністерством оборони України укладеного контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, який укладений строком на три роки. Контракт набрав чинності 01.03.2023.

Таким чином, з урахуванням періоду самовільного залишення місця служби строк контракту від 01.03.2023 закінчився 22 квітня 2026 року.

Згідно пункту 4 Контракту сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно- правовими актами.

До закінчення контракту солдат ОСОБА_1 з рапортом про звільнення його з лав Збройних Сил України на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не звертався.

Матеріали справи зворотного не містять.

Таким чином особова справа солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 надійшла 27.04.2026 після чого був відданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.04.2026 №137 відповідно частини 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» продовжено військову службу за контрактом та дію контракту нижчепойменованому військовослужбовцю до оголошення демобілізації: солдату ОСОБА_1 , оператору безпілотних літальних апаратів 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 . Підстава: частина 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від «01» березня 2023 року.

Відповідно до частини 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Таким чином, рапорт позивачем про звільнення його з лав Збройних Сил України на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поданий після продовження строку Контракту.

Так, суд зазначає, що строки військової служби визначені статтею 23 Закону №2232-ХІІ.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин, пункт 2 частини дев`ятої статті 23 Закону №2232-Х1І передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: і) через службову невідповідність (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України); ї) у зв`язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України); й) у зв`язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною сьомою статті 20-2 цього Закону (для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону); к) через службову невідповідність (для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону); л) з інших підстав, визначених Законом України "Про розвідку" (крім звільнення за згодою сторін).

Вказані зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).

Таким чином, пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ зазнав суттєвих змін, а саме доповнений підпунктом «ж», на підставі якого позивач просив звільнити його зі служби.

Станом на дату укладення Контракту, строки військової служби під час дії особливого періоду були передбачені частиною дев`ятою статті 23 Закону №2232- ХП, пункт 2 якої передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Зі змінами, внесеними Законом №3633-ІХ. строки військової служби під час дії особливого періоду передбачені частиною восьмою статті 23 Закону №2232-ХП.

Так, відповідно до цих змін, строки військової служби під час дії особливого періоду: 1) для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г», «г», «д», «е», «є», «ж», «з», «и» частини третьої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г», «д», «е», «є», «з», «и» частини третьої статті 26 цього Закону; 2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначеннях пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-ХІІ.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ (до змін в закон) було передбачено, що з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку; в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; г) через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); г) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

Станом на дату подання позивачем рапорту, пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХП було передбачено, що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби; д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); ж) у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану; з) у зв`язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя; и) у зв`язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України).

В особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.

Однак, Закон №3633-IX не містить жодних положень стосовно можливості та способу його застосування до правовідносин, розпочатих до набрання ним чинності, зокрема й до спірних у межах даної справи.

Таким чином, на момент укладання контакту діюче законодавство не передбачало можливості для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, продовження служби за новими контрактами, а містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки.

Умову підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану слід розуміти, як таку, що новий контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рапорт позивачем про звільнення його з лав Збройних Сил України на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поданий після продовження строку Контракту, що унеможливлює його погодження.

Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

В зв`язку з відмовою в позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО