Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №580/8034/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року справа № 580/8034/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 18.07.2022 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення за період 30.01.2020 по 18.07.2022 включно у розмірі 21020,12 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно позову позивача позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07 2024 по справі № 580/2988/24 здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення. Разом з тим, під час виплати заборгованості по грошовому забезпеченню відповідачем не нараховано та не виплачено компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач зауважив, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не є складовою грошового забезпечення, не входить до фонду оплати праці та не належить до виплат, щодо яких законодавством передбачено компенсацію ПДФО. Крім того, на таку компенсацію не нараховується єдиний соціальний внесок, що також підтверджує її відмінність від грошового забезпечення. Відтак правові підстави для відшкодування утриманого ПДФО відсутні.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ОСОБА_1 до 24.12.2023 був військовослужбовцем та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі на грошовому забезпеченні.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2023 №388 позивача, звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з 24.12.2023, що підтверджується витягом з наказу.

На виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі №580/2988/24 та від 07 червня 2024 року по справі №580/3034/24 позивачу 27.06.2026 року було нараховано та виплачено належне грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 18.07.2022 та одноразову грошову допомогу у загальному розмірі 89919,40 грн, проте без нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення.

Позивач вважає таку таку бездіяльність протиправною, тому звернувся з таким позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Так, статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

У позовній заяві позивач просить здійснити нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, з грошового забезпечення період з 30.01.2020 по 18.07.2022 відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку (у редакції на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

На виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі №580/2988/24 та від 07 червня 2024 року по справі №580/3034/24 позивачу 27.06.2026 року було нараховано та виплачено належне грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 18.07.2022, проте без нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо проведення нарахування та виплати йому грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44 є підставними та підлягають задоволенню, а визначення конкретної суми компенсації є дискреційними повноваженнями, отже позов у цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №580/2988/24 та від 07 червня 2024 року у справі №580/3034/24.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, який утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №580/2988/24 та від 07 червня 2024 року у справі №580/3034/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 28.09.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО