Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №580/6661/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року справа № 580/6661/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Ремша Д.С. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:

- визнати протиправною відмову від 02.06.2026, яка оформлена листом №13/5351 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести запис в реєстр “Оберіг” та військово-обліковий документ про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з досягненням граничного віку 05.03.2019 перебування в запасі.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є капітаном запасу. Звання "капітан" відноситься до молодшого офіцерського складу. Представник зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - граничний вік перебування на військовій службі встановлюється зокрема для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років (в редакції яка діяла станом на 05 березня 2019 року). Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - граничний вік перебування у запасі військовозобов`язаних молодшого офіцерського складу становить 45 років (в редакції яка діяла станом на 05 березня 2019 року). Відповідно до п. 4. ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку підлягають військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі. 05.03.2019 позивач досяг граничного віку перебування в запасі та мав бути виключений з військового обліку. 26.05.2026 із додатку Резерв+ позивач дізнався, що незаконно перебуває на військовому обліку. На звернення позивача щодо виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку та приведення у відповідність даних реєстру Оберіг, відповідач протиправно відмовив у вчинення таких дій, пославшись на те, що граничний вік перебування позивача в запасі становить 60 років.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 29.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 (сторінка 8, графа 11) ОСОБА_1 на підставі наказу Голови ДКК - Командувача ПВУ №182ос від 26.03.2002 звільнений у запас на підставі пункту "е" статті 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу. Військове звання - капітан. Запас 1 розряду (сторінка 4, графа 4 та 7).

Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого 26.05.2026 з мобільного застосунку «Резерв+», позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звання - капітан. Тип відстрочки - бронювання. Відстрочка до 04.02.2027.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 26.05.2026, в якій просив: внести запис про виключення його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 1 ч. ст. 22 ЗУ «Про військовий обов язок і військову службу» у зв`язку з досягненням граничного віку 05.03.2019; привести у відповідність дані в реєстрі «Оберіг» та внести відповідні дані про його виключення з військового обліку та віднесення до категорії невійськовозобов`язаних осіб; внести відповідні записи про його виключення з військового обліку у його військово-обліковий документ.

Листом від 02.06.2026 №13/5351 відповідач повідомив, що так як позивач має військове звання "капітан запасу" граничний вік перебування в запасі згідно Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - 60 років.

Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частинами третьою, сьомою, дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.

Відповідно до частини шостої статі 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Відповідно до пункту 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок 1487), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону № 2232-XII.

Суд зазначає, що спір у цій справі виник у зв`язку з поданням позивачем заяви від 26.05.2026 та наданням відповідачем листа від 02.06.2026 №13/5351.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час розгляду заяви позивача та вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зазначає, що військовий квиток позивача не містить записів про зняття або виключення його з військового обліку.

Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого 26.05.2026 з мобільного застосунку «Резерв+», позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звання - капітан. Тип відстрочки - бронювання. Відстрочка до 04.02.2027.

На час виникнення спірних правовідносин, приписами статті 28 Закону № 2232-XII визначено, що запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд: молодший офіцерський склад - до 45 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років; вищий офіцерський склад - до 60 років; 2) другий розряд: молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років.

Частиною 4 статті 28 Закону № 2232-XII передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

Станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з досягненням граничного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.05.2026 позивачу виповнилося 52 роки.

Суд звертає увагу, що зі змісту статті 37 № 2232-XII підставою для виключення особи з військового обліку є досягнення граничного віку перебування в запасі.

При цьому, із врахуванням частини 4 статті 28 цього Закону № 2232-XII граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві є граничний вік перебування в запасі другого розряду.

Суд зазначає, що досягнення особою граничного віку перебування у запасі першого розряду 45 років є підставою для врахування військовозобов`язаного у запасі другого розряду. Втім, досягнення граничного віку перебування в запасі першого розряду не визначає своїм наслідком виключення з військового обліку.

Таким чином, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивач перебуває на військовому обліку, оскільки він (1974 року народження) не досягнув 60-річного віку, тобто повинен згідно з чинним законодавством перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних.

Отже, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, який є підставою для виключення особи з військового обліку, та є військовозобов`язаним, то відповідач на законних підставах листом від 02.06.2026 №13/5351 повідомив про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку.

З таких обставин, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання внести запис в реєстр “Оберіг” та військово-обліковий документ про виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку 05.03.2019 перебування в запасі, задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР