Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №748/1158/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/1158/26 Головуючий у 1 інстанції Костюкова Т. В.

Провадження № 33/4823/731/26

Категорія - стаття 124 КУпАП

Постанова

іменем України

23 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., з участю захисника Сащенка Ю. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сащенка Юрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф у розмірі 850,00 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що 13 квітня 2026 року о 21 годині 04 хвилині, ОСОБА_1 , на 145 км + 800 м автодороги М-01, зі сторони села Шестовиця в напрямку до села Трисвятська Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz GL 350 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив виїзд керованого ним автомобіля на роздільну смугу, яка розділяє зустрічні напрямки руху, після чого здійснив наїзд на перешкоду - дорожній знак 1.4.6, після наїзду на дорожній знак продовжив некерований рух та допустив перекидання транспортного засобу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено дорожній знак, чим спричинено матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу.

Захисник в апеляційній скарзі зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтував тим, що суд першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не з`ясував питання чи дійсно ним було вчинене дане правопорушення, не дослідив всі обставини справи, безпідставно не прийняв до уваги те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження, і тому в обов`язковому порядку необхідно було викликати слідчо-оперативну групу для проведення слідчих дій на місці пригоди та, в подальшому, відомості про дорожньо-транспортну пригоду вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є підставою для проведення досудового розслідування та прийняття рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до висновку-епікризу № 5708/26 від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 заподіяні значні тілесні ушкодження, він був госпіталізований, з 13 квітня 2026 року по 05 травня 2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні, з 06 травня 2026 року знаходився на амбулаторному лікуванні.

Захисник, посилаючись на положення статей 9, 124, 251, 256, 268, 280, 284, 294 КУпАП, статті 286 КК України, статті 214 КПК України, просив скасувати постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 ; протокол про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 640162, складений стосовно ОСОБА_1 , разом з доданими матеріалами передати до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до статті 214 КПК України; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП - закрити на підставі частини другої статті 284 КУпАП, у зв`язку із передачею матеріалів справи до органу досудового розслідування.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явився.

Захисник апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на обставини та доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; схемою місця ДТП; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 13 квітня 2026 року; довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 14 квітня 2026 року; показаннями свідків; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Як слідує з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 640162 від 14 квітня 2026 року за статтею 124 КУпАП, згідно з яким 13 квітня 2026 року о 21 годині 04 хвилині, ОСОБА_1 , на 145 км + 800 м автодороги М-01, зі сторони села Шестовиця в напрямку до села Трисвятська Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz GL 350 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив виїзд керованого ним автомобіля на роздільну смугу, яка розділяє зустрічні напрямки руху, після чого здійснив наїзд на перешкоду - дорожній знак 1.4.6, після наїзду на дорожній знак продовжив некерований рух та допустив перекидання транспортного засобу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено дорожній знак, чим спричинено матеріальні збитки.

Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Зокрема, відомості, які зафіксовані у схемі місця ДТП, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського підтверджують, що під час дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений дорожній знак та транспортний засіб.

Допитані у суді першої інстанції свідки, які перебували біля місця, де сталась дорожньо-транспортна пригода, надали показання, з яких слідує наступне.

Свідок ОСОБА_2 надав показання про те, що неподалік від місця ДТП знаходилися військовослужбовці, один з яких, повідомив поліцейському, що в транспортному засобі знаходився чоловік, якому вони допомогли вийти з автомобіля.

Свідок ОСОБА_3 надав показання про те, що коли прибув на місце ДТВ почув, що за кущами знаходяться люди, один з яких вказав, що бачив водія, який виходив з автомобіля після ДТП та описав прикмети водія. У подальшому за цими прикметами виявили чоловіка - ОСОБА_1 .

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що поліцейські, які прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди виявили транспортний засіб із механічними пошкодженнями без водія. Чоловік, який був присутній біля місця ДТП повідомив, що допоміг водію вийти з транспортного засобу і водій пішов у невідомому напрямку. Через деякий час у полі, за лісосмугою виявили ОСОБА_1 , який повідомив про відчуття болі. ОСОБА_1 оглядають медичні працівники в автомобілі швидкої медичної допомоги. На місці ДТП присутні дружина ОСОБА_1 та знайомі ОСОБА_1 , які спілкуються з працівниками поліції щодо питань госпіталізації ОСОБА_1 , евакуації пошкодженого транспортного засобу та оформлення документів щодо ДТП. Під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 вказує на те, що докази того, що він керував транспортним засобом відсутні. У закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 проходить тестування на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права та повідомив про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 124 та 130 КУпАП. Поліцейський оголосив протоколи про адміністративне правопорушення та запропонував ОСОБА_1 підписати протоколи, на ОСОБА_1 – висловив відмову.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був водієм, а за кермом транспортного засобу перебувала інша особа апеляційний суд відхиляє та розцінює їх як позицію сторони захисту ввести суд в оману для уникнення ОСОБА_1 відповідальності, при цьому апеляційний суд враховує, що транспортний засіб, який був пошкоджений під час ДТП належить дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , яка була присутня на місці ДТП та під час спілкування із поліцейським не вказувала на те, що належним їй транспортним засобом могла керувати інша особа, а не її чоловік - ОСОБА_1 , заява ОСОБА_4 від 16 червня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України також не містить відомостей про особу, яка могла керувати належним їй транспортним засобом, окрім цього будь-які докази щодо керування транспортним засобом іншою особою відсутні.

Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення із доданими до нього відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, показаннями свідків, наданими у суді першої інстанції та іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна – дорожнього знаку, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у межах стягнень, які передбачені у санкції статті 124 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Сащенка Юрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко