Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №728/3283/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/3283/25

Головуючий у першій інстанції – Сороколіт Є. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1519/26

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1566/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Любчика О.В., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

учасники справи:

позивач: Фермерське господарство «МП Горизонт»,

відповідач: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Бахмацька міська рада.

Особа, яка подала апеляційні скарги: Фермерське господарство «МП Горизонт».

Оскаржується рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 травня 2026 року та на додаткове рішення цього ж суду від 29 травня 2026 року, суддя Сороколіт Є.М., місце постановлення судових рішень – місто Бахмач,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ФГ «МП Горизонт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1,0973 га, кадастровий номер 7420310100:00:003:0168, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить Бахмацькій міській раді та перебуває у користуванні позивача згідно з Договором оренди земельної ділянки від 02.07.2010, зареєстрованого 01.11.2010 в ДЗК за № 041083200042.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно забудовану частину орендованої позивачем земельної ділянки, площею 0,0045 га, визначену в експертному висновку від 21.11.2025 № 491/10-2025 та обмежену точками А-Б-В-А, шляхом демонтажу частини складу № НОМЕР_1 (ангару) або перенесенням споруди в межі власної земельної ділянки та зобов`язати відповідача не чинити ФГ «МП Горизонт» перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7420310100:00:003:0168, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФГ «МП Горизонт» є орендарем земельної ділянки площею 1,0973 га, кадастровий номер 7420310100:00:003:0168, АДРЕСА_1 , яка належить Бахмацькій міській раді Ніжинського району Чернігівської області, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 02.07.2010, який зареєстровано 01.11.2010 в ДЗК за № 041083200042.

Суміжною є земельна ділянка з кадастровим номером 7420310100:00:003:1421, яка належить ОСОБА_1 .

При проведенні робіт з землеустрою на земельній ділянці, кадастровий номер 7420310100:00:003:0168, землевпорядником було встановлено, що склад (ангар), який розташований на сумісній земельній ділянці з кадастровим номером 7420310100:00:003:1421, частково розташований і на орендованій позивачем земельній ділянці.

Позивач не надавав відповідачу згоди на використання частини земельної ділянки та не погоджував розміщення споруди чи її частини. Крім того, від власника землі - Бахмацької міської ради, також не надходило жодних дозволів чи погоджень розташування складу (ангару) чи її частини, який належить Відповідачу і розташований на земельній ділянці з кадастровим № 7420310100:00:003:1421.

Таким чином позивач вказує, що відповідач самовільно зайняв частину його земельної ділянки і створює ФГ «МП Горизонт» перешкоди у користуванні та розпорядженні нею.

З метою підтвердження факту того, що склад (ангар), який розташований на суміжній земельній ділянці і частково виходить за межі земельної ділянки та входить у межі орендованої земельної ділянки позивача, останнім було замовлено проведення експертизи у Українському незалежному інституті судових експертиз.

Згідно з висновком судового експерта від 21.11.2025 № 491/10-2025 було встановлено, що склад № 3 (ангар), що розташований на ділянці відповідача з кадастровим номером 7420310100:00:003:1421, частково виходить за межі вказаної земельної ділянки та входить у межі орендованої земельної ділянки позивача.

Згідно з експертним висновком, площа накладання складу № 3 (ангару) на земельну ділянку позивача становить 0,0045 га, що підтверджено графічними матеріалами (малюнок № НОМЕР_2 , синє заштрихування).

Як вказано у висновку експерта, межі зайнятої частини земельної ділянки, що належить позивачеві наступні:

від точки А до точки Б - 46,25 м;

від точки Б до точки В - 2,0 м;

від точки В до точки А - 46,04 м.

Усі ці координати обмежують частину орендованої земельної ділянки позивача, яка фактично зайнята частиною об`єкта нерухомості, належного відповідачу.

Такі дії відповідача створюють реальні перешкоди у користуванні позивачем належною йому на праві оренди земельною ділянкою, унеможливлюють її повноцінне господарське використання та є самовільним зайняттям частини земельної ділянки.

У зв`язку з цим на ФГ «МП «Горизонт» адресу відповідача 21.11.2025 було направлено письмову вимогу щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача та зобов`язання звільнити її зайняту частину, яку відповідачем було отримано 26.11.2025 та проігноровано. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

19 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тесля А.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ФГ «МП «Горизонт» витрат на правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн.

Додатковим рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі А.В. задоволено частково; стягнуто з ФГ «МП «Горизонт» на користь ОСОБА_1 7 500,00 грн у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

В апеляційній скарзі ФГ «МП «Горизонт» просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції фактично встановив порушення прав позивача, а саме: факт накладення частини господарської споруди відповідача на земельну ділянку позивача та наявність порушення меж землекористування, однак безпідставно відмовив у захисті цього права, через нібито недоведеність розміру такого накладення. Крім того, представник відповідача під час підготовчого засідання заявив, що відповідач готовий викупити або взяти в оренду частку ділянки, на яку заступив нерухомий об`єкт.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що відповідно до статей 391 ЦК України та 152 ЗК України землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням володіння.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції не встановив жодного альтернативного ефективного способу захисту тим самим допустив втручання у право користування земельною ділянкою без будь-якої правової підстави. Поклав обов`язок на позивача доводити можливість перебудови належного відповідачу складу, зазначивши в рішенні про те, що це його процесуальний обов`язок.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції помилково застосував статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, принцип пропорційності не може бути підставою для узаконення триваючого порушення права власності або права користування земельною ділянкою.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що розміщення будівлі на чужій земельній ділянці є триваючим порушенням права власника або користувача землі та підлягає усуненню.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі позовних вимог та фактично запропонував сторонам інший спосіб врегулювання спору, такий як виплата компенсації, погодження зміни меж, встановлення оренди, тощо про які жодна зі сторін не заявляла.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд не взяв до уваги наданий позивачем експертний висновок через відсутність свідоцтва про повірку вимірювальної техніки та окремих матеріалів геодезичних спостережень, сформувавши сумніви щодо експертного висновку, хоча сторона відповідача не подала жодного альтернативного висновку експерта, не заявляла клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи, не надала жодного спростування встановленого факту накладення споруди. Сторони не заявляли про виклик експерта, бо сумнівів висновок не викликав. Вважає, що суд безпідставно не врахував Висновок експерта який є належним та допустимим доказом.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що згідно висновку експерта від 21.11.2025 № 491/10-2025, встановлено накладання на площу у розмірі 0,0045 га., тому саме на цю площу заявлено позовні вимоги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд неправильно застосував норми щодо способу захисту та дійшов помилкового висновку, що позивач не визначив конкретного способу усунення порушення. Вважає, що позовні вимоги чітко сформульовані, а саме: демонтаж частини складу або перенесення споруди в межі власної земельної ділянки відповідача.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що судом при прийнятті рішення було враховано, що порушення є триваючим. Суд визнав, що будівля розташована на земельній ділянці позивача з 2019 року. Вважає, що триваючий характер порушення означає, що: кожен день такого користування є новим порушенням, а тому позивач має право вимагати усунення перешкод у будь-який момент існування порушення. Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника (користувача) істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди.

В апеляційній скарзі ФГ «МП «Горизонт» просить додаткове рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволення заяви представника ОСОБА_1 щодо стягнення з ФГ «МП «Горизонт» витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що додаткове рішення є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ФГ «МП «Горизонт» витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не було надано детального опису робіт проведених адвокатом.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що суд розглянув заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу без повідомлення учасників справи, що є порушенням права на справедливий судовий розгляд, оскільки це унеможливило іншій стороні надати відповідні заперечення проти таких вимог та довести не співмірність заявлених витрат на правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 02 липня 2010 року між Бахмацькою міською радою в особі міського голови Поліщука О.В. та ФГ «МП Горизонт» в особі голови фермерського господарства Харченка Миколи Павловича укладено договір оренди земельної ділянки, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1,0973 га, для розміщення та обслуговування складських приміщень, сінокосіння, строком на 5 років (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.09.2020 № 224549526, вбачається, що право оренди на земельної ділянки з кадастровим номером: 7420310100:00:003:0168, зареєстроване за ФГ «МП Горизонт», номер запису про інше речове право – 12139967 (т. 1 а.с. 7-8).

Акт прийому-передачі земельної ділянки від 02.11.2010 № б/н підтверджує факт передання земельної ділянки для користування ФГ «МП Горизонт» на умовах договору оренди для розміщення та обслуговування складських приміщень, сінокосіння (т. 1 а.с. 35 зворот).

Додатковою угодою №1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 18.11.2015, укладеною між Бахмацькою міською радою та ФГ «МП Горизонт», поновили Договір строком на 5 років та у п. 3 внесли доповнення до Договору: «кадастровий номер земельної ділянки 7420310100:00:003:0168» (т. 1 а.с. 12).

Додатковою угодою №2 про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 02.07.2010 від 14.09.2020, укладеною між Бахмацькою міською радою та ФГ «МП Горизонт», поновили Договір строком на 7 років (т. 1 а.с. 9-10).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2019 № 175904450, вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7420310100:00:003:1421 зареєстроване за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право – 32637257 (т. 1 а.с. 113).

Згідно схеми розташування земельної ділянки та Актом встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, який був складений 27.01.2005 в присутності представників суміжних власників землі та землекористувачів, ніяких претензій, щодо встановлення зовнішніх меж в натурі не було заявлено та підтверджено виконавцем ПП Швед В.Д., землевпорядником Бахмацького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 та головою ФГ «МП Горизонт» Харченком М.П. ( т. 1 а.с. 37 та зворот).

На замовлення голови ФГ «МП Горизонт» Олександра Харченко, ФОП ОСОБА_3 були проведені землевпорядні роботи з перенесення вершин кутів поворотних точок земельних ділянок в натурі за адресою АДРЕСА_1 , про що було видано Звіт про виконані землевпорядні роботи, в якому зазначено, що фактичні межі землекористування та землеволодіння не відповідають даним Державного земельного кадастру, а також було зазначено, що частина будівлі, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,3850 га з кадастровим номером 7420310100:00:003:1421 виходить за її межі та розміщається на орендованій земельній ділянці ФГ «МП Горизонт» на площі 38 м кв. Звіт складений 20 серпня 2025 року. (т. 1 а.с. 39-44).

Згідно висновку судового експерта Коваленко Л.А. від 21.11.2025 № 491/10-2025, встановлено, що частина складу № 3, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7420310100:00:003:1421, частково накладається на земельну ділянку, кадастровий номер 7420310100:00:003:0168, з площею накладення 0,0045 га (т. 1 а.с. 49-59).

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача пояснив, що відповідач будував ангар у 2019 року. В той час товариство не зверталося до землевпорядних організації з приводу можливого порушення меж орендованої ними земельної ділянки.

Відповідно до листа від 21.11.2025 вих. № 162 ФГ «МП Горизонт» на адресу ОСОБА_1 цінним поштовим відправленням № 1650000137136 направляв вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільнити зайняту частину земельної ділянки, яке було отримано відповідачем ОСОБА_4 особисто 25.11.2026, що підтверджується формою 109, № 1654400180079 (т. 1 а.с. 60-62).

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання чиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до п.п. «г», «е» ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів можливість перебудови належного відповідачу складу. Також суд враховує, відсутність відомостей про те, що між спірними ділянками на місцевості були встановлені межові знаки, зокрема, на час спорудження у 2019 році відповідачем складу (ангару), місце розташування якого не змінювалося з моменту спорудження протягом наступних 6 років, а позивач у цей період мав відповідні претензії до відповідача. На переконання суду порушення прав позивача щодо неможливості користування частиною земельної ділянки є незначними та не пропорційним порівняно з вимогою знести шляхом демонтажу частину складу (ангару).

Тривале розташування складу (ангару) та фактичне користування ним з 2019 року, у контексті дотримання права на мирне володіння майном за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, забезпечує сталу правову визначеність щодо об`єкта цивільного права у власників суміжних ділянок.

Суд звертає увагу сторін на те, що вони не обмежені з метою відновлення порушеного права позивача реалізувати інші компенсаційні заходи врегулювання спору (виплата відповідної компенсації, погодженої зміни меж суміжних ділянок, встановлення оренди, тощо), які б відповідали конвенційним вимогам стосовно справедливого балансу між інтересами сторін.

Апеляційний суд в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції

За змістом ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правову допомогу визначається договором про надання правової допомоги.

У відзиві на позовну заяву від 07.02.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Теслею А.В. вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.с. 109-112).

19.05.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Теслею А.В. через систему «Електронний суд» подав заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ФГ «МП Горизонт» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн (т. 1 а.с. 109-112, 195-196).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду першої інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Теслею А.В. додано договір про надання правничої допомоги №26/12/2025 від 26.12.2025, додаток №1 до договору «Про надання правничої допомоги» №26/12/2025 від 26.12.2025, копію Звіту про надання правничої допомоги згідно договору від 26.12.2025 № 26/12/2025 про надання правничої послуги за період розгляду справи № 728/3283/25 у суді першої інстанції (Додаток до Акту), виписки про рух коштів по рахунку НПД, згідно з якими ОСОБА_1 02.01.2026 було перераховано кошти в сумі 40 000,00 грн та 14.05.2026 – кошти в сумі 50 000,00 грн в рахунок гонорару за надання правничої допомоги, ордер та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Теслі А.В.

Ухвалюючи додаткове рішення по справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням складності справи з позивача на користь відповідача слід стягнути у відшкодування витрат на правову допомогу 7 500,00 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення Бахмацького районного суду від 29 травня 2026 року не дають підстав для скасування цього рішення, оскільки за приписами ст. 270 ЦПК України при вирішенні питання про судові витрати розгляд справи проводиться без повідомлення осіб.

Доводи апеляційної скарги на рішення Бахмацького районного суду від 08 травня 2026 року не дають підстав для скасування цього рішення, оскільки з урахуванням вищезазначених обставин задоволення таких позовних вимог буде свідчити про неправомірне втручання у мирне володіння майном.

Керуючись ст. 367, 374,375, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Фермерського господарства «МП Горизонт» на рішення Бахмацького районного суду від 08 травня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 травня 2026року– залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08 травня 2026 року – залишити без зміни.

Додаткове рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2026 року.

Головуюча: Судді: