Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №737/266/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 737/266/26

Головуючий у першій інстанції – Лібстер А. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1880/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Стельмаха А.П.,

суддів Любчика О.В., Разгуляєвої О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 4496574 від 07 лютого 2021 року у розмірі 16 745 грн 75 коп., з яких 2 450 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 14 295 грн 75 коп. - проценти за користування кредитом. Також позивач просив стягнути 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 07 лютого 2021 року сторони в електронній формі уклали договір про надання кредиту № 4496574, який позичальниця підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4496574. За умовами договору позивач надав відповідачці 2 450 грн шляхом перерахування коштів на картку № НОМЕР_1 , однак відповідачка кредит та проценти не повернула. Позивач зазначав, що проценти нараховані лише у межах погодженого сторонами строку договору: у Базовий період за ставкою 1,45 % на день та у Спеціальний період за ставкою 3 % на день.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» 16 745 грн 75 коп. заборгованості за кредитним договором № 4496574 від 07 лютого 2021 року та 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами належним чином укладений електронний кредитний договір, позивач виконав свій обов`язок щодо надання 2 450 грн, а відповідачка доказів повернення кредиту чи сплати процентів не надала. Суд зазначив, що пунктом 3.1 договору встановлено єдиний строк його дії з 07 лютого 2021 року до 05 вересня 2021 року, а Базовий і Спеціальний періоди є періодами застосування різних процентних ставок у межах цього строку. Нарахування 14 295 грн 75 коп. процентів суд визнав таким, що відповідає погодженому сторонами порядку та здійснене у межах строку договору.

Відхиляючи заперечення про надмірність процентів, суд зазначив, що заявлена сума є процентами за користування кредитом, а не неустойкою, та дійшов висновку про відсутність підстав для її зменшення. Інші заперечення відповідачки суд визнав такими, що не спростовують позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через представника ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, визначивши до стягнення 3 521 грн 15 коп., а судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної відповіді на доводи про неспівмірність нарахованих процентів основній сумі кредиту та про несправедливість відповідних умов договору. На думку скаржника, договір містить два різні строки кредитування - 30 та 180 днів - і дві процентні ставки - 1,45 % та 3 % на день, причому ставка 3 % фактично застосовується у зв`язку з невиконанням позичальником платежу після Базового періоду. У зв`язку з цим положення договору щодо строку та порядку нарахування процентів апелянт вважає неясними та такими, що мають тлумачитися на користь споживача.

Скаржник посилається на Графік платежів, за яким за Загальними умовами кредитування зазначено проценти 1 065 грн 75 коп. за Базовий період і 5 грн 40 коп. за Спеціальний період, а орієнтовна загальна вартість кредиту становить 3 521 грн 15 коп. Водночас у розрахунку скарги заявлена до стягнення сума 3 521 грн 15 коп. визначена як 2 450 грн тіла кредиту та 1 065 грн 75 коп. процентів.

Крім того, апелянт посилається на статті 3, 509, 627 ЦК України, статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів», обмеження, встановлені Законом України «Про споживче кредитування», а також на постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, вважаючи, що нарахування процентів у сумі, яка майже у шість разів перевищує тіло кредиту, суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Також у скарзі наведено доводи щодо спеціальних законодавчих обмежень відповідальності споживача у період карантину та воєнного стану.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Алекскредит» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що договір № 4496574 має один строк дії - з 07 лютого 2021 року до 05 вересня 2021 року, а ставки 1,45 % та 3 % є погодженими при укладенні договору ставками плати за користування кредитом у різні періоди, а не санкціями за прострочення.

Позивач також посилається на те, що відповідачка підписала договір одноразовим ідентифікатором, отримала кредитні кошти та погодилася з договором і Правилами. На думку позивача, проценти нараховані у межах строку дії договору відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, тому підстав для їх зменшення немає.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам сторін, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 07 лютого 2021 року ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_3 уклали в електронній формі договір про надання кредиту № 4496574. У договорі зазначені анкетні дані позичальниці, а його підписання позичальницею підтверджене одноразовим ідентифікатором PS4496574.

Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору кредитодавець надав позичальниці кредит на споживчі цілі у сумі 2 450 грн у безготівковій формі шляхом перерахування на її картковий рахунок.

Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 04 листопада 2024 року підтверджено, що 07 лютого 2021 року в системі FONDY проведено та схвалено платіж на суму 2 450 грн на картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання ухвали суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_4 емітована картка № НОМЕР_1 та 07 лютого 2021 року на відповідний рахунок зараховано 2 450 грн. Банківська виписка за період 05-09 лютого 2021 року також містить операцію «Зарахування переказу» на суму 2 450 грн від 07 лютого 2021 року. Ці докази безпосередньо підтверджують фактичне надання кредиту саме відповідачці.

Пунктом 1.7.2 договору сторони встановили ставки процентів за Загальними умовами кредитування: у Базовий період протягом 30 календарних днів з 07 лютого 2021 року до 09 березня 2021 року включно - 1,45 % за один день користування кредитом; у Спеціальний період протягом 180 календарних днів з 10 березня 2021 року до 05 вересня 2021 року включно - 3 % за один день користування кредитом. У цьому ж пункті зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування становить 3 521 грн 15 коп.

Пункт 1.7.4 договору визначає, що проценти за пунктами 1.7.2 та 1.7.3 нараховуються протягом усього строку дії договору - від дати його укладення до кінцевої дати виконання включно - на Основну суму кредиту за кожний день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою, встановленою для відповідного періоду. Пунктом 1.7.5 передбачено, що фіксований розмір процентної ставки може бути збільшений кредитодавцем лише з письмової згоди позичальника шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили строк дії договору з 07 лютого 2021 року до кінцевої дати виконання - 05 вересня 2021 року включно. У разі виконання позичальником усіх зобов`язань раніше договір припиняє дію з дати повернення кредиту.

За Графіком платежів, який є Додатком № 1 до договору, за Загальними умовами кредитування на 09 березня 2021 року запланований платіж 3 514 грн 75 коп., що складається з 2 449 грн основної суми кредиту та 1 065 грн 75 коп. процентів. На 05 вересня 2021 року запланований платіж 6 грн 40 коп., що складається з 1 грн основної суми кредиту та 5 грн 40 коп. процентів. Усього за графіком - 3 521 грн 15 коп., у тому числі 2 450 грн основної суми кредиту та 1 071 грн 15 коп. процентів.

Паспорт споживчого кредиту містить тотожні істотні умови: строк кредитування 210 днів, у тому числі Базовий період 30 днів та Спеціальний період 180 днів; фіксовані ставки 1,45 % і 3 % для відповідних періодів; загальні витрати за кредитом 1 071 грн 15 коп. та орієнтовну загальну вартість кредиту 3 521 грн 15 коп. Водночас у паспорті прямо застережено, що наведені обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості базуються на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором. У розділі паспорта щодо наслідків невиконання зобов`язання навпроти позиції «процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту» зазначено прочерк.

Детальний щоденний розрахунок позивача свідчить, що відповідачка платежів за договором не здійснювала. За Базовий період на 2 450 грн нараховано 1 065 грн 75 коп. процентів за ставкою 1,45 % на день за 30 днів. За Спеціальний період на незменшений залишок основної суми 2 450 грн нараховано 13 230 грн процентів за ставкою 3 % на день за 180 днів. Загальна сума процентів становить 14 295 грн 75 коп., а разом з основною сумою кредиту - 16 745 грн 75 коп. Доказів будь-яких платежів відповідачки матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 509, 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтями 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість сторін, сторони є вільними у його укладенні та визначенні умов у межах закону, зміст договору становлять погоджені сторонами та обов`язкові за законом умови, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1048, статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України кредитодавець має право на проценти за користування наданими коштами у розмірі та порядку, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк і порядку, визначених договором. Право нараховувати договірні проценти за користування кредитом існує у межах погодженого строку кредитування, якщо цей строк не був достроково змінений у встановленому законом порядку.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом акцепту електронної оферти та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий спосіб укладення договору прирівнюється до письмової форми за умови дотримання вимог закону.

На час укладення спірного договору, 07 лютого 2021 року, дія Закону України «Про споживче кредитування» поширювалася також на споживчі кредити, розмір яких не перевищував однієї мінімальної заробітної плати. Частиною третьою статті 21 цього Закону, доповненою Законом України № 891-IX, встановлено, що за порушення виконання споживачем зобов`язань за таким договором процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення та порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній у 2021 році, споживача у період карантину звільнено від неустойки та інших платежів, передбачених договором саме за прострочення, а також заборонено збільшення процентної ставки через невиконання зобов`язання, крім випадків, установлених частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України. Самі по собі проценти як плата за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку цією нормою не скасовувалися.

Частини друга та восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, передбачали захист споживача від несправедливих умов договору та правило, за яким нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Договір № 4496574, оферта, паспорт споживчого кредиту та Графік платежів містять індивідуальні дані позичальниці та електронний підпис одноразовим ідентифікатором PS4496574. Факт перерахування 2 450 грн підтверджений не лише внутрішньою довідкою платіжного сервісу, а й незалежними від кредитодавця доказами АТ КБ «ПриватБанк» - відповіддю банку та випискою по рахунку.

В апеляційній скарзі факт укладення договору та отримання 2 450 грн по суті не заперечується; спір стосується передусім розміру процентів. Тому висновок суду першої інстанції про виникнення між сторонами кредитного зобов`язання є правильним.

Пункт 3.1 договору прямо встановлює один загальний строк дії - з 07 лютого 2021 року до 05 вересня 2021 року включно. Паспорт споживчого кредиту визначає цей самий строк як 210 днів та прямо розкриває його структуру: 30 днів Базового періоду та 180 днів Спеціального періоду. Пункт 1.7.2 договору не встановлює два самостійні кредити або два альтернативні строки повернення, а визначає дві послідовні часові ділянки одного строку, для кожної з яких погоджено свою фіксовану ставку.

Тому сам факт наявності двох періодів із різними ставками не створює невизначеності щодо кінцевої дати кредитування. Кінцева дата - 05 вересня 2021 року - однаково зазначена у договорі, Графіку платежів і паспорті споживчого кредиту.

Пунктом 1.7.6 договору передбачено, що у разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання зобов`язань, а пунктом 4.7 - що про її настання кредитодавець повідомляє позичальника. За пунктом 4.8 кредитодавець у такому разі має право витребувати всю суму невиконаних зобов`язань. Одночасно пункт 4.9 прямо визначає, що кредит вважається простроченим за наявності заборгованості після закінчення кінцевої дати виконання договору, якщо вона не змінена додатковою угодою.

Такі положення мають застосовуватися з урахуванням частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює спеціальний порядок реалізації кредитодавцем права на дострокове повернення тієї частини кредиту, строк сплати якої ще не настав, і передбачає письмове повідомлення споживача та строк для усунення порушення.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Алекскредит» до 05 вересня 2021 року реалізувало право на дострокове стягнення всього кредиту у порядку, який би змінив погоджену сторонами кінцеву дату кредитування. Позов пред`явлено вже після спливу кінцевої дати договору. Отже, сама наявність у договорі умови про можливість дострокової вимоги не означає автоматичного припинення погодженого строку кредитування 10 березня 2021 року і не є підставою вважати всі подальші нарахування такими, що здійснені поза межами строку кредитування.

У спірному договорі 3 % на день встановлено вже при його укладенні для календарно визначеного Спеціального періоду з 10 березня до 05 вересня 2021 року. Ця ставка не вводиться додатковою угодою після прострочення і не змінюється кредитодавцем односторонньо. Пункт 1.7.5 прямо забороняє кредитодавцю збільшувати фіксовану ставку без письмової згоди позичальника.

Особливо показовим є сам Графік платежів: навіть за умови належного виконання платежу у Базовий період Спеціальний період не зникає, а ставка 3 % продовжує застосовуватися до залишку основної суми 1 грн, унаслідок чого за 180 днів нараховуються 5 грн 40 коп. процентів. Отже, застосування ставки 3 % не зумовлене фактом прострочення; прострочення впливає на розмір непогашеного залишку, до якого ця заздалегідь погоджена ставка застосовується.

Цей висновок додатково підтверджується паспортом споживчого кредиту: ставки 1,45 % і 3 % наведені як фіксовані ставки за Загальними умовами кредитування, а у графі «процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту» зазначено прочерк.

У постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц при розмежуванні процентів за користування кредитом та платежів за прострочення наголошено на необхідності виходити зі змісту договору, періоду нарахування та юридичного факту, з яким пов`язана відповідна ставка. Сам по собі підвищений розмір ставки не перетворює проценти за користування кредитом на міру відповідальності.

Тому положення пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення від відповідальності у період карантину та заборони збільшувати ставку саме через невиконання зобов`язання до спірних 3 % не застосовуються. У цій справі не встановлено ані нарахування пені чи штрафу, ані зміни процентної ставки внаслідок прострочення. Воєнний стан розпочався вже після завершення погодженого строку кредитування 05 вересня 2021 року, тому відповідні воєнні обмеження також не охоплюють спірний період нарахування.

Із самого Графіка платежів вбачається, яким чином утворена сума 3 521 грн 15 коп. На 09 березня 2021 року позичальниця повинна сплатити не лише проценти 1 065 грн 75 коп., а й 2 449 грн основної суми кредиту. Після такого платежу у Спеціальному періоді непогашеним залишався б лише 1 грн основної суми, на який 3 % на день протягом 180 днів становлять 5 грн 40 коп. Саме тому загальна сума процентів за графіком дорівнює 1 071 грн 15 коп., а не 14 295 грн 75 коп.

Отже, показник 3 521 грн 15 коп. пов`язаний із припущенням про своєчасне виконання платежу 09 березня 2021 року. Це прямо узгоджується із застереженням паспорта споживчого кредиту про те, що орієнтовна загальна вартість розрахована за припущенням належного виконання сторонами обов`язків у визначені договором строки.

Відповідачка ж 09 березня 2021 року не сплатила 2 449 грн основної суми кредиту і надалі не внесла жодного платежу. Тому у Спеціальний період непогашеною залишалася не 1 грн, як передбачав графік належного виконання, а вся отримана сума 2 450 грн. Пункт 1.7.4 договору передбачає нарахування процентів на Основну суму кредиту, а Правила визначають її як суму отриманого та неповернутого кредиту. Зміна фактичного залишку боргу внаслідок невнесення запланованого платежу не є зміною процентної ставки або способу її обчислення кредитодавцем.

З огляду на це 3 521 грн 15 коп. не є договірною «стелею» процентів незалежно від поведінки позичальника, а є орієнтовною загальною вартістю за передбаченого договором своєчасного погашення основної суми відповідно до Графіка платежів.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 розмежувала два правові механізми захисту споживача. По-перше, нечіткі або двозначні положення споживчого договору суд може і повинен тлумачити на користь споживача навіть без окремої позовної вимоги про тлумачення. По-друге, якщо умова договору не є нікчемною за прямою вказівкою закону, суд не вправі без відповідної позовної вимоги споживача визнати її недійсною, змінити договір або на цій підставі самостійно зменшити погоджений розмір процентів.

Фактичні обставини справи № 552/672/23 відрізняються від цієї справи. Там договір передбачав каскадне збільшення ставки після орієнтовного 15-денного строку, тоді як у заяві-анкеті, що була додатком до договору, сторони окремо погодили конкретний розмір процентів 1 440 грн. Об`єднана палата встановила реальну колізію між такими положеннями і застосувала споживче тлумачення на користь позичальника.

У договорі № 4496574 аналогічної внутрішньої суперечності не встановлено. Договір, Графік платежів і паспорт однаково визначають один 210-денний строк, календарні межі Базового та Спеціального періодів і ставки 1,45 % та 3 %. Показник 3 521 грн 15 коп. названий орієнтовною загальною вартістю та супроводжується графіком, з якого видно, що він розрахований за умови погашення 2 449 грн основної суми в Базовий період. Паспорт додатково прямо формулює припущення про своєчасне виконання платежів.

Тому правило про тлумачення двозначності на користь споживача саме по собі не дає підстав замінити погоджений порядок нарахування процентів іншим порядком або визнати орієнтовний показник безумовною максимальною сумою при повній відсутності платежів.

Апелянт не заявляла самостійної зустрічної вимоги про визнання недійсною конкретної умови договору, про зміну договору або застосування наслідків недійсності правочину. Її заперечення зводяться до прохання зменшити договірні проценти у спорі про стягнення заборгованості.

З огляду на актуальний висновок Об`єднаної палати у справі № 552/672/23 суд, за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови, не може під виглядом загальних засад справедливості змінити чинну і зрозумілу умову договору та визначити інший розмір плати за користування кредитом. Загальні засади цивільного законодавства підлягають урахуванню при застосуванні норм та тлумаченні договору, однак не замінюють передбачені законом способи захисту, зокрема вимогу про недійсність або зміну несправедливої умови.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, на яку опосередковано спираються доводи апеляції, йшлося про можливість коригування заходів відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а не про довільне зменшення договірної плати за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку. У цій справі 14 295 грн 75 коп. заявлено саме як проценти за користування кредитом до 05 вересня 2021 року, а не як пеню, штраф чи проценти річних за статтею 625 ЦК України.

Розмір заявлених процентів перевіряється за погодженими договором ставками, фактичним непогашеним залишком основної суми та кількістю днів у відповідному періоді.

За Базовий період: 2 450 грн х 1,45 % х 30 днів = 1 065 грн 75 коп. Ця сума збігається з Графіком платежів і не оспорюється апелянтом.

За Спеціальний період, оскільки жодного платежу в рахунок основної суми не здійснено: 2 450 грн х 3 % х 180 днів = 13 230 грн. Загальна сума процентів: 1 065 грн 75 коп. + 13 230 грн = 14 295 грн 75 коп.

Основна сума кредиту становить 2 450 грн. Отже, загальний борг за договором на кінцеву дату його дії становить 2 450 грн + 14 295 грн 75 коп. = 16 745 грн 75 коп. Цей розрахунок арифметично правильний та відповідає механізму, передбаченому пунктами 1.7.2, 1.7.4 договору, за відсутності платежів позичальниці.

За подання позовної заяви ТОВ «Алекскредит» сплатило 2 662 грн 40 коп. судового збору, який рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідачки у зв`язку з повним задоволенням позову.

За подання апеляційної скарги апелянтом фактично сплачено 3 993 грн судового збору. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає та рішення суду першої інстанції не змінюється, підстав для перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України немає. Судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом, залишаються за апелянтом.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за договором № 4496574 у загальному розмірі 16 745 грн 75 коп. Підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, для скасування або зміни рішення в оскарженій частині колегія суддів не встановила.

Відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 141, 263, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати зі сплати 3 993 грн судового збору за подання апеляційної скарги залишити за ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий: Судді: