Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №686/24234/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/24234/25

Провадження № 22-ц/820/1640/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Костенка А.М.,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі Порозової І.Ю. від 30 квітня 2026 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 09.01.2025 року о 08.30 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Volkswagen e-Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Свободи в місті Хмельницькому, в порушення п.16.6 Правил дорожнього руху, на регульованому перехресті, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Водопровідну, не надала переваги в русі та допустила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням, який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2025 року у справі № 686/1827/25 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу як власнику автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , заподіяно майновий збиток в сумі 190838 грн.

Відповідно до полісу №223907398 від 04.10.2024 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована Приватним Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС».

На замовлення страховика 03.03.2025 року ДП «Експерт-сервіс авто» в м. Хмельницькому складено висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №17/25, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 218066,29 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що потребують заміни (0,62), сума страхового відшкодування склала 120755,70 грн., з яких виплачено 120705,74 грн.

Оскільки страхової виплати на суму 120705,74 грн. недостатньо для повного відшкодування завданого позивачу збитку, вважає, що відповідно до ст. 1194 ЦК України різницю 70132,26 грн. (190838 грн.-120705,74 грн.) має йому відшкодувати відповідачка.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідачки моральної шкоди в сумі 20000 грн., оскільки пошкодження автомобіля в результаті ДТП, сам факт ДТП завдали йому значних моральних страждань, на тривалий час сім`я позивача залишилася без засобу пересування, який був вкрай необхідним для забезпечення її потреб. Навіть після ремонту автомобіль не відновить свої характеристики. Позиція винуватиці, яка заперечувала свою вину та намагалася звинуватити його, посилила переживання позивача, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я, він отримував амбулаторне лікування більше двох місяців.

За наведеного просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 70132,26 грн. майнової шкоди, 20000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_2 ) - 70132,26 грн. матеріального збитку, 10000,00 грн. моральної шкоди, 1682,42 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 81814,68 грн.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_5 замінені запчастини до транспортного засобу - дві фари.

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та відмовити в задоволенні позову. На думку апелянтки, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував усі обставини справи, помилково вважав встановленими обставини щодо розміру завданої майнової шкоди, хоча вони є недоведеними.

Так, судом не враховано, що відомості щодо переліку деталей і складових та їх вартості, вказані у наданих позивачем нарядах-замовленнях та акті здачі-приймання робіт (надання послуг) суттєво відрізняються. За нарядом-замовленням №5603777 від 24.01.2025 року позивач оплачував вживані решітку радіатора, крило праве, підсилювач переднього бампера, абсорбер переднього бампера та фари. Проте, в акті здачі-приймання робіт відсутні відомості про стан деталей, які фактично передавалися позивачу. В акті здачі-приймання робіт позивачу передавався радіатор охолодження інвертора, хоча такий згідно наряду-замовлення №5603777 від 24.01.2025 року не замовлявся та не оплачувався. Також згідно наряду-замовлення №5603666 від 24.01.2025 року позивач замовив та оплатив ущільнювач капота, проте така деталь актом здачі-приймання робіт не передавалася. Суд першої інстанції не дослідив відмінності у наведених відомостях, що може свідчити про неналежність цих доказів.

Не враховано, що при стягненні на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд мав за заявою відповідачки одночасно вирішити питання про передачу їй цього майна після відшкодування збитків.

Згідно акту здачі-приймання робіт під час ремонту автомобіля було замінено 16 деталей. Твердження позивача про відсутність у нього замінених деталей (були залишені на станції технічного обслуговування та в подальшому викинуті) свідчить, що заміна 14 одиниць деталей не проводилася, а ці деталі було відновлено і саме тому вони відсутні у позивача. Отже, за умови залишення собі замінених деталей та небажання передати їх відповідачці, сума збитків повинна бути зменшена на вартість таких деталей.

У матеріалах справи відсутні докази дійсної вартості замінених при ремонті деталей, на розмір яких підлягає зменшенню сума збитків, отже, розмір заявлених позивачем збитків є недоведеним.

У відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставну. Необхідність заміни визначених в нарядах-замовленнях та акті-приймання передачі робіт (надання послуг) деталей підтверджуються висновком експерта ОСОБА_6 , а також його показаннями в судовому засіданні. Апелянтка не подавала докази на спростування обсягу і вартості відновлювального ремонту його автомобіля та не скористалася правом клопотати про призначення судової експертизи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 09.01.2025 о 08.30 год. ОСОБА_4 (прізвище змінено на ОСОБА_7 ), керуючи автомобілем «Volkswagen e-Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Свободи в місті Хмельницькому, в порушення п.16.6 Правил дорожнього руху, на регульованому перехресті, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Водопровідну, не надала переваги в русі та допустила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказані обставини встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2025 року у справі № 686/1827/25, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу як власнику автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , заподіяно матеріальний збиток в сумі 190838 грн., що складають витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до полісу №223907398 від 04.10.2024 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована Приватним Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС». За вказаним полісом страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 160000 грн.

На замовлення страховика 03.03.2025 року Дочірнім підприємством «Експерт-сервіс авто» в м. Хмельницькому складено висновок за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №17/25, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 218066,29 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що потребують заміни (0,38) страхове відшкодування склало 120755,70 грн., з яких 120705,74 грн. відшкодовано страховиком 17.03.2025 року.

Відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №7042808 від 22.05.2025 року ФОП ОСОБА_8 провів роботи по відновленню пошкодженого транспортного засобу на загальну суму 192297 грн., з яких позивач оплатив 189832 грн., а також сплатив комісію в сумі 1006 грн., а всього поніс витрати в сумі 190838 грн. Невідшкодованою залишилася сума 70132,26 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що витрати на проведення ремонту автомобіля позивача після ДТП склали 190838 грн., що доведено достатніми та допустимими доказами. Страховиком сплачено з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягали заміні під час ремонту 120705,74 грн. страхового відшкодування, тому відповідно до ст. 1194 ЦК України слід стягнути з відповідачки як винуватця ДТП 70132,26 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою на користь позивача. З врахуванням обставин ДТП, глибини і тривалості душевних страждань позивача внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, виходячи з принципів розумності і справедливості, суд стягнув 10000 грн. моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду в частині визначення фактичного розміру майнової шкоди є безпідставними.

Так, за змістом ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Спірні правовідносини врегульовуються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-15), який був чинним на час укладення договору (полісу) цивільно-правової відповідальності №223907398 від 04.10.2024 року зі страховиком).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-15 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону №1961-15 у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи наведене, дійсно обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на його страховика – ПрАТ «Страхова група «ТАС», проте з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому порядку, згідно ст. 29 Закону №1961-15.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, що встановлює принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України дав належну оцінку допустимості, достовірності поданих позивачем доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності і правильно констатував, що позивачем понесені витрати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля 190838 грн.

Так, згідно висновку за результатами транспортно-товарознавчого дослідження №17/25 від 03.03.2025 року, виконаного судовим експертом Бурдашем С.П., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 218066,29 грн.; а розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження цього автомобіля (з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, що потребують заміни), складає 120755,70 грн. (а.с.19-53, том 1).

Суд першої інстанції правильно констатував, що на замовлення позивача ФОП ОСОБА_8 виконав роботи по відновленню пошкодженого автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №7042808 від 22.05.25 року загальна вартість виконаних робіт з врахуванням вартості замінених деталей та складових автомобіля склала 192297 грн., з яких позивач оплатив 189832 грн., а також сплатив комісію в сумі 1006 грн., а всього 190838 грн., що підтверджено платіжними документами на суму 44210 грн. та 3 грн. комісії від 09.04.2025 року; на суму 25675 грн. та 3 грн. комісії від 01.04.2025 року; та на суму 119947 грн. та 1000 грн. комісії від 28.02.2025 року.

На підтвердження понесених витрат з відновлювального ремонту автомобіля позивачем надано акт здачі-приймання робіт №7042808 від 22.05.2025 року на загальну суму 192297 грн., та що підтверджено платіжними документами та не спростовано стороною відповідача. В судовому засіданні досліджувалися платіжні документи, які підтверджують оплату позивачем вартості ремонту на суму 189832 грн. та 1006 грн. комісії за перерахунок коштів.

Суд першої інстанції дав належну оцінку поданим позивачем нарядам-замовленням та акту здачі-приймання робіт №7042808 від 22.05.2025 року, які в цілому узгоджуються між собою, і в сукупності з іншими доказами підтверджують факт понесення позивачем витрат з відновлювального ремонту автомобіля в заявленій сумі.

Деякі незначні розбіжності між нарядами-замовленнями та актом здачі-приймання виконаних робіт під час ремонту автомобіля зумовлені тим, що ці документи складаються на різних етапах обслуговування і мають різне цільове призначення. Наряд-замовлення - це попередній (плановий) документ, який відображає намір сторін, первинну діагностику та очікувану вартість. Акт здачі-приймання - це фінальний первинний документ, який фіксує фактично виконаний обсяг робіт і витрачених ресурсів з урахуванням прихованих дефектів, ускладнення робіт, коригування переліку запчастин, додаткових витратних матеріалів тощо.

Суд правильно вказав, що вказані наряди-замовлення містять умову про згоду замовника на виконання супутніх робіт, вартість яких не перевищує 10% від початкової вартості вказаної в наряді-замовленні з урахуванням запчастин і матеріалів, що підтверджує їх попередній (орієнтовний) характер.

Згідно з нарядом-замовленням №5603777 від 24.01.2025 року до загальних витрат також внесено вартість доставки «Новою поштою» необхідних для відновлювального ремонту деталей та складових в сумі 7540 грн., що відображено і в акті здачі-приймання робіт (їх вартість з урахуванням доставки).

Суд першої інстанції правильно констатував, що вказані витрати також підлягають стягненню з відповідачки, оскільки за змістом ч.ч.2-3 ст. 22 ЦК України збитками є усі витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), і ці збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Необхідність проведення ремонтних робіт із заміною деталей та складових, зазначених в акті здачі-приймання робіт від 22.05.2025 року, підтверджується також даними висновку транспортно-товарознавчого дослідження №17/25 №17/25 від 03.03.2025 року та ремонтної калькуляції (додатком до висновку), що не спростовано апелянтом.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив необхідність проведення арматурних робіт, заміни пошкоджених деталей (установочна панель, емблема, радіатор) з врахуванням виявлених ним пошкоджень автомобіля, зафіксованих в акті огляду транспортного засобу від 14.01.2025 року, що детально відображено в рішенні суду першої інстанції та надано належну оцінку.

В свою чергу відповідачка всупереч нормам ст.ст.12, 81 ЦПК України не подавала докази на спростування обсягу виконаних ремонтних робіт та використаних складових, вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, не клопотала про призначення відповідної судової експертизи з метою спростування обставин, на які посилається позивач.

Тож виходячи з принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено розмір завданого відповідачем збитку внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 190838 грн. З врахуванням сплаченого страхового відшкодування 120705,70 грн., обґрунтовано стягнув різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою 70132,26 грн. з відповідачки на користь позивача.

Твердження апелянтки про обов`язок позивача передати їй пошкоджені автомобільні деталі, що замінені при ремонті автомобіля, не ґрунтуються на нормах закону - цивільне законодавство не містить відповідних норм закону.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року, на який посилається апелянтка, є неактуальним, зважаючи на те, що спірні правовідносини врегульовуються чинним ЦК України 2004 року, спеціальним Законом №1961-15, що були прийняті значно пізніше вказаних роз`яснень.

При цьому суд при постановленні рішення обговорив питання про передачу наявних пошкоджених деталей (фар), що не можуть використовуватися за призначенням, але мають певну цінність, після відшкодування збитків відповідачці, відповідальній за шкоду. Інші пошкоджені складові у позивача відсутні, оскільки після ремонту автомобіля власнику не поверталися.

Твердження апелянтки, що за умови залишення собі замінених деталей та небажання передати їх їй сума збитків має бути зменшена на вартість таких деталей, не ґрунтується на нормах закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького місьрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 28 вересня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

А.М. Костенко

Т.О. Янчук