Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №607/5017/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/5017/26Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 33/817/535/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , адвоката Саух Ю.О., потерпілого ОСОБА_2 , адвоката Редько О.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Саух Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.08.2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Згідно з постановою суду, 25.10.2025 о 14:20 в м. Тернопіль по вул. Коновальця, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 не була достатньо уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрала безпечної швидкості руху в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав з другорядної дороги на головну, негайно не зменшила швидкості аж до зупинки т.з., унаслідок чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП т.з. отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Саух Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена за неповного з`ясування обставин справи, без належного дослідження та оцінки доказів, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам ДТП.

Апелянт посилається на те, що суд не встановив конкретного порушення ОСОБА_1 . Правили дорожнього руху та причинного зв`язку з ДТП.

Вказує, що суд першої інстанції значною мірою виходив з висновків, зроблених судами першої та апеляційної інстанції у справі ОСОБА_2 №607/22792/25, фактично використавши їх як підставу для висновку про винуватість ОСОБА_1 ..

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив висновок експерта Давидовича О.О. №27.

Наголошує на тому, що твердження суду про те, що зазначений висновок не був надісланий іншій стороні, не відповідає фактичним обставинам розгляду справи, оскільки сторона ОСОБА_2 фактично отримала доступ до висновку, ознайомилася з ним та реалізувала своє право на заперечення щодо його змісту.

Посилається на те, що суд не навів доказів, які би підтверджували його твердження про те, що експерт не використовував матеріали з місця події або не здійснював необхідного дослідження.

Вказує, що суд не допитав ОСОБА_1 та не забезпечив повного з`ясування обставин ДТП.

Звертає увагу на те, що судом безпідставно відмовлено у призначенні судової автотехнічної експертизи.

Вважає, що оскаржувана постанова не містить повного та послідовного аналізу механізму ДТП, а саме: моменту виникнення небезпеки для руху ОСОБА_1 , можливості її своєчасного виявлення, відстані до автомобіля Volkswagen Transporter під кермуванням ОСОБА_2 у цей момент, а також наявності чи відсутності у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути зіткнення.

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки текст постанови було отримано 02 вересня 2026 року.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Саух Ю.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, пояснення ОСОБА_2 , адвоката Редько О.В., які заперечили апеляційну скаргу, вважають постанову суду законною та обґрунтованою, просять її залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Вказані вимоги закону при розгляді справи суддею суду першої інстанції дотримано повністю, а висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП зроблений на підставі повного та всебічного дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Як вбачається з дослідженого судом першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606644 від 05.03.2026 року, водій ОСОБА_1 25.10.2025 о 14:20 в м. Тернопіль по вул. Коновальця, 14, керуючи автомобілем «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 , не була достатньо уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрала безпечної швидкості руху в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав з другорядної дороги на головну, негайно не зменшила швидкості аж до зупинки т.з., унаслідок чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП т.з. отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України.

Протокол складений уповноваженою особою, містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі.

При цьому, згідно з вимогами Правил дорожнього руху:

п.2.3«б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконала, що підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Так, водій ОСОБА_2 у письмових поясненнях та поясненнях наданих суду першої інстанції вказав, що 25.10.2025 року, виїжджаючи з провулку вул. Коновальця, 12, виїхавши на головну дорогу здійснював рух для розвороту, здійснював перестроювання з лівої частини дороги вправо і заздалегідь включив лівий покажчик повороту.

Зазначив, що транспортні засоби зупинилися, щоб пропустити пішоходів, він перелаштувався в частину лівої смуги і пропускав транспортний засіб, який у нього був праворуч, який здійснював поворот.

Вказав, що його транспортний засіб стояв у частині лівої смуги і в цей час у нього в`їхав транспортний засіб «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 .

В письмових поясненнях та наданих суду ОСОБА_1 пояснила, що близько 25.10.2025 року о 14:20 год. вона рухалась транспортним засобом «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 по вулиці Коновальця, 14.

Вказала, що рух здійснювала по лівій смузі. Пішоходи перейшли дорогу, розпочався рух. Вона поїхала першою, після чого відчула удар в автомобіль у праву сторону. Після чого побачила, що в неї в`їхав т/з Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 .

У письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 вказав, що 25.10.2025 року в місті Тернопіль по вулиці Коновальця він, керуючи т/з Dacia, рухаючись в правій смузі, перед ним рухався транспортний засіб BMW Х5, який зупинився, щоб пропустити пішоходів на пішохідному переході, після чого зупинились т/з в лівій смузі.

Зазначив, що після цього, як пішоходи перейшли дорогу, почався рух в лівій смузі, а права смуга пропускала, у якій перед ним був транспортний засіб BMW Х5, який пропускав з другорядної дороги т/з Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 , після чого вищевказаний транспортний засіб здійснив зіткнення з «Nissan Qashqai» р.н. НОМЕР_1 . Дана подія відбулась близько 14:20 год.

Вказані пояснення суд правомірно взяв до уваги, оскільки підтверджують причетність зазначених транспортних засобів до дорожньо-транспортної пригоди та механізм його настання.

В матеріалах справи наявна схема ДТП. У вказаній схемі зафіксовано ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини, місце зіткнення та пошкодження, які отримали автомобілі.

Так, внаслідок ДТП автомобіль Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 — пошкоджено переднє ліве крило, ліву фару, капот, бампер.

У Автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 — пошкоджено переднє праве крило та ЛФК, передню праву дверку, задню праву дверку, заднє праве крило та ЛФК, ліву фару, капот, задній бампер, праве дзеркало.

Характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів підтверджують факт спричинення їх внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , яка не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрала безпечної швидкості руху в момент виникнення небезпеки для руху, у вигляді автомобіля Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав з другорядної дороги на головну, негайно не зменшила швидкості аж до зупинки т.з., унаслідок чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Схема ДТП підписана водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які з нею ознайомлені, при цьому будь-яких зауважень, заяв, скарг водії не подавали.

З фотокарток, наявних у матеріалах справи убачається, що автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження переднього бамперу зі сторони водія та передньої частини транспортного засобу з лівої сторони, а автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 — пошкоджено всю праву частину транспортного засобу.

Також, з фотознімків вбачається, що удар відбувся правою частиною автомобіля «Nissan Qashqai» у ліву передню частину «Volkswagen Transporter», коли останній частково перебував на лівій смузі руху.

За заявою ОСОБА_2 у даній справі було проведено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно висновку експерта № ЕД-19/120 25/15151-ІТ від 05.12.2025 року, вбачається:

1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.п. 10.1, 10.2 ПДР України.

2. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля «Nissan Qashqai» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п.12.3 та 18.4 Правил дорожнього руху.

3. У діях водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

4. Вирішити питання щодо наявності (відсутності) дії водія автомобіля «Nissan Qashqai» (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди не видається можливим. Причиною цього є відсутність у наданих матеріалах фактичних даних, які необхідні для вирішення поставленого питання.

Приймаючи до уваги вказаний експертний висновок, в сукупності з іншими матеріалами справи, а саме - схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП та свідка, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтовуваного висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, які б перебували у безпосередньому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Окрім цього, даний був направлений стороні по справі, а саме ОСОБА_1 , перед тим як був долучений до матеріалів справи про що є підтвердження, а саме квитанція поштового відправлення.

Також, даний висновок нею не оскаржувався та не заперечувався.

Даний висновок був досліджений та надана йому відповідна оцінка, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, та жодних застережень чи сумнівів щодо даного висновку не було.

Також, у матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами інженерно-транспортного дослідження від 06.04.2026 року №27, складений за заявою адвоката Саух Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 ..

Згідно даного висновку вбачається:

1. У наявній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , маючи намір здійснити виїзд на дорогу з двору між будинками №12 та №14 по вул. Коновальця, відповідно до вимог п.п. 1.10 (стосовно значення терміну «дати дорогу»), 10.1 та 10.2 ПДР України, повинен був, з технічної точки зору, переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху котрі рухалися по головній дорозі, зокрема перед виїздом на проїзну частину головної дороги повинен дати дорогу транспортним засобам, які рухалися по ній як у правій смузі так і у лівій смузі.

2. У наявній дорожній ситуації водій автомобіля «Nissan Qashqai» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»), 12.3 та 18.4 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у правій смузі зупинилися інші транспортні засоби, повинна була переконатися, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, переконавшись, що пішоходів немає могла продовжити рух та рухатися по вул. Коновальця, а із моменту виникнення небезпеки для руху, з моменту об`єктивної можливості виявити автомобіль «Volkswagen Transporter», котрий виїжджає із двору з права на ліво на її смугу руху) повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

3. При заданих вихідних даних водій автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_1 не мала технічної можливісі уникнути скоєння зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter» р.н.. НОМЕР_2 , діючи у відповідності до Вимог ПДР України, тобто шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (як способу зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі).

4. Виходячи з того, що при наявних вихідних даних водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Qashqai», не мала технічної можливість уникнути зіткнення із автомобілем «Volkswagen Transporter» шляхом своєчасного застосування гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, а тому немає підстав стверджувати, що, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху») та 12.3 ПДР України, які б перебували в причинному зв`язку з фактом ДТП;

Окрім цього, як вбачається із пояснень учасників ДТП та свідків, водій ОСОБА_1 наближалася та здійснювала рух у лівій смузі коли попутні транспортні засоби в правій смузі зупинилися перед нерегульованим пішохідним переходом, однак оскільки, як вбачається із пояснень водія ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 та усіх наявних вихідних даних, водій ОСОБА_1 здійснила проїзд через нерегульований пішохідний перехід в момент коли по такому пішоходи вже не рухалися (і відповідно не перебували) і таким не було створено перешкоди чи небезпеки (окрім цього водій ОСОБА_1 вказала, що бачила як пішоходи закінчили переходити дорогу), то в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п.п. 18.4 ПДР України, які б перебували в причинному зв`язку з фактом ДТП, оскільки у ДТП, що розглядається відбулося зіткнення після пішохідного переходу з автомобілем «Volkswagen Transporter» котрий здійснював виїзд із двору по вул. Коновальця, а не наїзд на пішохода.

5. Враховуючи наявні вихідні дані є підстави стверджувати, що, у дорожній ситуації, яка склалась безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, дії водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.п.1.10 (стосовно значення терміну «дати дорогу»), 10.1 та 10.2 ПІДР України та вказані невідповідності дій водія перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП, оскільки водій ОСОБА_2 виїжджаючи із двору між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 належним чином не переконався у безпеці такого маневру, зокрема у тому, що автомобілі котрі рухаються головною дорогою даю йому можливість здійснити виїзд, зокрема водій ОСОБА_2 не переконався, що автомобілі котрі рухаються у крайній лівій смузі відмовилися від своєї переваги у русі, зупинилися та дають йому можливість, здійснити виїзд із двору між будинками №12 та №14, чим водій ОСОБА_2 створив таким автомобіля (зокрема автомобілю «Nissan Qashqai») небезпеку для руху, оскільки водій ОСОБА_2 повинен дати дорогу, автомобіля котрі рухаються як у крайній правій смузі вул. Коновальця так і у крайній лівій смузі вказаної вулиці.

6. При наявних вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, став виїзд автомобіля «Volkswagen Transporter» під керуванням водія ОСОБА_2 на головну дорогу з двору між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , на крайню ліву смугу по якій рухався автомобіль «Nissan Oashqai» під керуванням ОСОБА_1 , на такій віддалі до автомобіля «Nissan Qashqai», при якій водій ОСОБА_1 вже не мала технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути настання даної ДТП.

Суд першої інстанції вірно оцінив вказаний висновок експерта критично, оскільки у наведеному висновку експерта містяться прямо протилежні (суперечливі) пояснення, які надано ОСОБА_1 , зокрема, у частині швидкості руху її автомобіля, щодо зупинки її транспортного засобу на пішохідному переході та щодо застосування нею, в процесі руху, гальмування.

Так, у поясненнях наданих ОСОБА_1 під час події та експерту, а саме в поясненнях після ДТП, що вона зупинилась на пішохідному переході та відновила рух, а автомобіля «Volkswagen Transporter» не бачила. Водночас, у поясненнях експерту, вона вказала, що за 15-20 метрів до пішохідного переходу, при швидкості 50 км/год, пересвідчилась що пішоходи перейшли дорогу, побачила що їде транспортний засіб «Volkswagen Transporter», почала гальмувати, але не уникнула ДТП.

Під час розгляду справи №607/22792/25 із тими самими учасниками судового процесу, по тій самій події в Тернопільському апеляційному суді на запитання адвоката ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , із якою швидкістю вона рухалась до моменту зіткнення, ОСОБА_1 відповіла, що вона рухалась максимум 5 км/год, так як тільки почала рух після зупинки на пішохідному переході.

Водночас, у поясненнях експерту ОСОБА_1 зазначила, що рухалася зі швидкістю 45-50 км/год перед пішоходним переходом, оскільки переконалася, що пішоходи вже закінчили переходити дорогу. При цьому, наближаючись до пішохідного переходу, побачила автомобіль «Volkswagen Transporter» та не встигла загальмувати, оскільки відстань між автомобілями становила лише 15-20 м.

Суд правомірно взяв до увааги, що Верховний Суд неодноразово вказував на недопустимість покладення в основу рішення висновків, що базуються на суперечливих свідченнях або не є достатніми (постанова КЦС ВС від 31 березня 2021 року у справі №523/7567/20).

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху, не була достатньо уважно, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрала безпечної швидкості руху в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля Volkswagen TRANSPORTER, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїжджав з другорядної дороги на головну, негайно не зменшила швидкості аж до зупинки т.з., унаслідок чого допустила з ним зіткнення, чим порушила п.п. 2.3 (б), 12.3 ПДР України, тому обґрунтовано визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд не встановив конкретного порушення ОСОБА_1 . Правили дорожнього руху та причинного зв`язку з ДТП, оскільки з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», рухалася лівим краєм проїзної частини вул. Коновальця в напрямку до перехрестя з круговим рухом просп. Злуки і допустила ковзке контактування правої частини керованого нею автомобіля із передньою лівою кутовою частиною автомобіля марки «Volkswagen Transporter», чим порушила п.п. 2.3 (б), 12.3 ПДР України.

Окрім цього, зазначені обставини підтверджуються дослідженим у судовому засіданні висновком експертного дослідження №ЕД-19/120-25/15151-ІТ від 05.12.2025 р., з якого вбачається, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, у діях водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції значною мірою виходив саме з висновків, зроблених судами першої та апеляційної інстанції у справі ОСОБА_2 №607/22792/25, використавши їх як підставу для висновку про винуватість ОСОБА_1 , то такі вказують на те, що суд дослідив всі докази, в тому числі і даний висновок та надав відповідну оцінку, тому жодних застережень чи сумнівів щодо даного висновку не має.

Необгрунтованими є твердження апелянта, що суд першої інстанції безпідставно відхилив висновок експерта Давидовича О.О. №27, оскільки у наведеному висновку експерта містяться прямо протилежні (суперечливі) пояснення, надані ОСОБА_1 , про що зазначено у рішенні суду.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд не допитав ОСОБА_1 та не забезпечив повного з`ясування обставин ДТП, оскільки згідно із матеріалами справи остання надала пояснення під час судового засідання у суді першої інстанції, яким суд надав належну оцінку.

Щодо клопотання адвоката Саух Ю.О. про призначення повторної автотехнічної експертизи, то доводи клопотання не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність наявних доказів у справі для встановлення фактичних обставин події.

Беручи до уваги викладене, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є законним та обґрунтованим, підтверджується наявними у справі доказами.

При цьому враховуючи, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, суд правомірно, відповідно до ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, закрив провадження у справі.

За таких обставин, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови, апелянтом не наведено, і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Оскільки, ОСОБА_1 копію постанови отримала 02 вересня 2026 року, їй слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

В клопотанні ОСОБА_1 про призначення повторної автотехнічної експертизи відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Саух Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.08.2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя